Ока (притока Волги)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ока
Spit of the Oka and Volga.jpg
Ока в Нижньому Новгороді
Oka basin.png
Басейн річки Ока
52°21′44″ пн. ш. 36°13′20″ сх. д. / 52.36240000000000094° пн. ш. 36.22229999999999706° сх. д. / 52.36240000000000094; 36.22229999999999706
Витік
• координати 52°21′44″ пн. ш. 36°13′20″ сх. д. / 52.36240000000000094° пн. ш. 36.22229999999999706° сх. д. / 52.36240000000000094; 36.22229999999999706
Гирло Волга
• координати 56°19′58″ пн. ш. 43°59′03″ сх. д. / 56.33279999999999887° пн. ш. 43.98440000000000083° сх. д. / 56.33279999999999887; 43.98440000000000083
Басейн басейн Волги[d]
Країни басейну Росія
Площа басейну, км² 245 000 км²
Прирічкові країни Росія
Довжина, км 1500 км
Середньорічний стік 1 300 м³/с
Притоки Угра, Жиздра, Протва, Нара, Москва, Pra River[d], Клязьма, Упа, Осетр, Pronya River[d], Para River[d], Мокша, Tyosha River[d], Yachenka River[d], Гусь, Kishma River[d], Таруса, Q84259?, Trubezh[d], Q1991199?, Besputa River[d], Цна, Lopasnya River[d], Vozha River[d], Q2913422?, Зуша, Q4053699?, Q4063778?, Q4084680?, Bobrik[d], Q4091260?, Q4091437?, Q4105513?, Vezhenka[d], Q4106169?, Q4107796?, Q4112608?, Q4113867?, Q4129089?, Vyrka[d], Vyrka[d], Q4129164?, Висса, Q4130417?, Q4140746?, Dryashcha[d], Q4169766?, Dugna[d], Q4178774?, Q4179090?, Q4179138?, Q4199200?, Q4204306?, Q4205149?, Q4205449?, Kaluzhka[d], Q4216593?, Q4218166?, Q4221231?, Q4222326?, Q4222701?, Q4224760?, Q4227506?, Komola[d], Q4241587?, Krushma[d], Q4245266?, Q4263903?, Q4276951?, Q4288930?, Q4297008?, Q4304925?, Мутенка, Myshega[d], Q4309736?, Q4317307?, Q4317339?, Нугр, Q4335529?, Q4336548?, Q4340733?, Q4348524?, Peredut[d], Q4360136?, Q4365100?, Polyanka[d], Pytal'[d], Q4389277?, Q4389405?, Q4393947?, Q4394000?, Q4399276?, Q4401287?, Q4401626?, Q4405873?, Q4403695?, Svinka[d], Svobod'[d], Seyma river[d], Skniga[d], Sknizhka[d], Q4425623?, Q4428462?, Q4438659?, Vyrka[d], Sukhmenka[d], Q4447514?, Q4447990?, Q4449507?, Q4450558?, Q4452000?, Q4452950?, Q4461339?, Trosna[d], Q4464963?, Q4465146?, Q4467128?, Q4467163?, Q4468876?, Q4469642?, Q4475697?, Q4503575?, Tson[d], Q4512896?, Q4513727?, Q4518378?, Q4518578?, Q4526030?, Q4527064?, Q4528614?, Птара, Q13204308?, Q14943435? і Q16667097?
ідентифікатори та посилання
код ДВР Росії 09010100112110000017555
GeoNames 516091
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Ока у Вікісховищі?

Ока́ — річка в Європейській частині Росії, найбільша з правих приток Волги. Довжина приблизно становить 1500 км. Площа басейну 245 тис. км².

Походження назви не з'ясовано, хоча існує багато гіпотез, найавторитетніша — фінська версія (jokki[1] — «річка»), тому що до приходу слов'ян біля Оки жили фінські племена (мещера, мурома).

Течія[ред. | ред. код]

Річка бере початок із джерела в селі Александровка Орловської області, далі тече в північному напрямку і в Орлі зливається з Орликом, в Тульської області зливається з Упоєм, біля Калуги при злитті з Угрою робить різкий поворот праворуч і після протікання через Алексин знову повертає на північ, а потім біля Протвіно знову повертає на схід. На ділянці від Серпухова до Ступіно приблизно уздовж Оки проходить кордон Московської і Тульської областей. Біля міста Коломна Ока робить закрут і потім тече на південь. У Рязанській області через горбкуваті місцевості в Оки спостерігається помітна звивистість. Біля злиття з річкою Пронею Ока, роблячи закрут, повертає праворуч, а після злиття з річкою Пара знову тече на північ і, роблячи біля Касимова помітний великий закрут, продовжує текти на північ. Далі з помітними закрутами тече, розділяючи Владимирську і Нижньогородську області, і протікає також через Муром, Павлово. Наприкінці свого плину Ока доходить до Нижнього Новгорода, де впадає у Волгу.

Міста та області[ред. | ред. код]

Найбільші міста на Оці — Орел, Калуга, Алексин, Серпухов, Ступіно, Коломна, Рязань, Касимов, Муром, Павлово, Дзержинськ, Нижній Новгород.

Притоки[ред. | ред. код]

Найбільші притоки Оки — Зуша, Упа, Жиздра, Угра, Протва, Москва, Проня, Пара, Пра, Гусь, Мокша, Клязьма, Беспута.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Семеог О. М. Вступ до слов'янської філології: Навчальний посібник / Олена Семеог. — Суми: Видавництво СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. — 190 с. Тираж: 300. (с.:27)