Перейти до вмісту

Кріль Мирослав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мирослав Кріль
Мирослав Михайлович Кріль
Народився24 травня 1974(1974-05-24) (50 років)
Чистопади
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьдиригент
Alma materТернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької і Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
ЗакладТернопільська обласна філармонія і Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка[1]
Нагороди
Народний артист УкраїниЗаслужений діяч мистецтв України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Мирослав Михайлович Кріль (нар. 24 травня 1974, Чистопади, УРСР) — український диригент, музикант, педагог, доцент. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Народний артист України (2021).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Мирослав Кріль народився 24 травня 1974 року у селі Чистопадах, нині Залозецької громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Закінчив Тернопільське музичне училище імені Соломії Крушельницької (1993, з відзнакою), Львівський вищий музичний інститут (1998, клас народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка, професора Юрія Луціва).

Працював асистентом-стажистом Національного заслуженого симфонічного оркестру України та Національної опери України під керівництвом Івана Гамкала, викладачем диригування Київського університету культури і мистецтв (1999—2002), головним диригентом камерного хору (2002—2003), художнім керівником (2004—2008); головний диригент (від 2003) Тернопільської обласної філармонії, доцентом Інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2008—2018); від 2008 — викладач Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької, нині — доцент катедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (за сумісництвом)[2].

Засновник першого у Тернополі професійного симфонічного оркестру (2003).

Оркестрував і виконав понад 130 українських народних пісень, колядок та творів вітчизняних композиторів. Виконав масштабні вокально-симфонічні полотна: кантати «Хустина» Л. Ревуцького, «Молюсь за тебе, Україно» А. Кушніренка, «Б’ють пороги» М. Лисенка, «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка. «Заповіт» С. Людкевича та інші. Підготував музичні номери з репертуару Соломії Крушельницької до п'єси Богдана Мельничука та Івана Ляховського.

Диригував прем'єрами концерту для скрипки з оркестром № 7 Мирослава Скорика, концерту для фортепіано з оркестром № 2 Олександра Саратського, концерту для фортепіано з оркестром Богдани Фільц.

У Тернопільському академічному драматичному театрі здійснив постановки музичних номерів вистав «Труффальдіно з Берґамо» К. Ґольдоні (2007), «За двома зайцями» М. Старицького (2008), «Летюча миша» Й. Штрауса, українських опер «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» М. Лисенка, музичної комедії «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, «Шаріка» Я. Барнича, «Гуцулка Ксеня» Я. Барнича. У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені С. Крушельницької диригував операми: «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Шукачі перлин» Ж. Бізе.

Головний диригент міжнародного літературно-мистецького фестивалю «В сім'ї вольній, новій» (Тернопіль, 2006). Диригував оркестрами: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», симфонічними оркестрами Вінницької, Чернівецької, Кримської філармоній України; Підкарпатської, Підляської, Судецької, Поморської філармоній Польщі та іншими.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  2. Кріль Мирон Михайлович[недоступне посилання] // Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 406/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  4. Указ Президента України від 11 грудня 2009 року № 1032/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Тернопільської області»
  5. Громадська рада визначила лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії Братів Лепких за 2018 рік // Свобода. — 2018. — 19 груд. — С. 12.
  6. Розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації та обласної ради від 31 грудня 2013 року № 666-од/253 «Про присудження обласних премій в галузі культури за підсумками 2012 року [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]».
  7. Хто став людиною року в Тернополі [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // За Збручем. — 2013. — 3 березня.
  8. Митрополит Київський і всієї України, м. Київ, 16 вересня 2022 р. № 5138.

Джерела

[ред. | ред. код]