Кріш-Старчево культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кріш-Старчево культура
Доба Неолітична Європа
Час існування 5,800 до Р.Х. — 4,500 до Р.Х.
Типова пам’ятка Старчево[en]
Попередня культура Мезолітична Румунія[en], Неолітична Греція[en]
Наступна культура Гумельницька культура
Кріш-Старчево культура
CMNS: Кріш-Старчево культура у Вікісховищі

Старчево-Крішська культура (Starčevo-Körös-Criş) — поширена в Українському Закарпатті, неоліт якого тісно пов'язаний з неолітом Подунав'я, датується VIIV тис. до н. е. На досліджених тут поселеннях Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді прокреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки, кам'яні шліфовані сокири. Назву отримала по найдавнішим поселенням в Сербії (Старчево), Угорщині (Переш) і Румунії (Кріш). Основне заняття — землеробство (вирощували пшеницю, просо, ячмінь), скотарство, полювання і рибальство. Носії культури селилися в обмазаних глиною плетених будинках, що стояли поблизу річок. Змінюється новою хвилею анатолійських землеробів — культурою Вінча.

Антропологічний вигляд[ред. | ред. код]

Носії культури відносилися до середземноморської раси, що різко виділяло їх серед місцевих мезолітичних кроманьйонців, нащадків культури Лепенського Віра.

Генезис[ред. | ред. код]

Старчево-Крішська культура має анатолійські витоки. Її місцевою попередницею була культура Лепенскі-Вір.

Ділення[ред. | ред. код]

Культура ділиться на окремі археологічні групи зі своєю територією і особливостями:

  • Старчево
  • Караново
  • Анзабегово
  • Породін
  • Кереш
  • Дудешти
  • Овчарова
  • Цонево
  • Чавдар

Географія[ред. | ред. код]

Югославія (Старчево), Румунія (Кріш), Угорщина (Переш), Болгарія (Караново I), Греція (пре-Сескло). На заході культура поширювалася до території Хорватії (район міста Беловар), де поселення виникли на самій пізній стадії розвитку.

А. Л. Монгайт відзначає, що кераміка, подібна культурі Старчево-Кріш, була виявлена в Іспанії у печері Куева-де-ла-Сарса.

Примітки[ред. | ред. код]

  • «Неолитизация» европы в VI—V тыс. до н. э.
  • Кёреш // БРЭ. Т.13. М.,2008.
  • Проблема прасевернокавказского субстрата и его вклада в праиндоевропейскую культурную традицию. старчево-кереш-винча
  • CULTURE DE STARCEVO-KÖRÖS
  • Jakovljević, G. Arheološka topografija Bilogore, Bjelovarski zbornik ‘89, Bjelovar, 1989, pp 108—119
  • Dimitrijević, S. Das Neolithikum in Syrmien, Slawonien und Nordwestkroatien — Einführung in den Stander Forschung, Archeologica Iugoslavica X, Belgrade, 1969, p 39-76 (45, 47)
  • Dimitrijević, S. Sjeverna zona — Neolitik u centralnom i zapadnom dijelu sjeverne Jugoslavije, Praistorija jugoslavenskih zemalja II, Sarajevo, 1979, pp 229—360 (252—253)
  • Археология России || Библиотека}}

Посилання[ред. | ред. код]

  • [Древнейшие земледельцы Юго-Восточной и Центральной Европы]