Кулябко Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулябко Олексій Олександрович
Народився15 (27) березня 1866 або 1866[1]
Омськ, Акмолинська область, Російська імперія[2]
Помер6 серпня 1930(1930-08-06)[2] або 1930[1]
Москва, Московська область, РСФРР, СРСР[2]
ПохованняСеменівський цвинтарd
Діяльністьфізіолог, лікар
Alma materТомський державний університет
Санкт-Петербурзький державний університет
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Казанський державний університет[3]
Томський державний університет[3]
Q13206016?
Науковий ступіньдоктор медицини
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Олексі́й Олекса́ндрович Куля́бко (15 (27) березня 1866(18660327), Омськ — 6 серпня 1930, Москва) — фізіолог-експериментатор.

Біографія

[ред. | ред. код]

1888 року закінчив Петербурзький університет, 1893 року — Томський університет, потім Берлінський і Лейпцизький університети. Учень Івана Сєченова та Пилипа Овсянникова.

У 1902—1929 роках професор Казанського університету. Потім професор Томського університету.

Дослідження

[ред. | ред. код]

Досліджував дію різних препаратів на серцево-судинну та інші системи тваринного організму.

1902 року вперше у світі оживив через 20 годин після смерті видалене серце дитини.

Провів удалі досліди з поновленням функцій головного мозку у відокремленій голові риби.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]