Кунакова Райхана Валіуллівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кунакова Райхана Валіуллівна
Народилася 9 вересня 1946(1946-09-09) (73 роки)
Q4088494?, Mednogorsk Urban Okrug[d], Оренбурзька область, РРФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність хімік
Alma mater Уральський федеральний університет
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Нагороди
медаль «Ветеран праці»
Особ. сторінка anrb.ru/blog/alias/sp

Райхана Валіуллівна Кунакова (башк. Рәйхана Валиулла ҡыҙы Ҡунакова; нар. 9 вересня 1946(19460909)) — хімік-органік, віце-президент Академії наук Республіки Башкортостан (2011), академік АН РБ (2012), доктор хімічних наук (1989), професор (1991).

Біографія[ред. | ред. код]

Р. В. Кунакова народилася 9 вересня 1946 року[1] (за іншими даними[2] 1 лютого 1947) в селищі Блявтамак між містами Мєдногорськ і Кувандик Оренбурзької області (нині у складі м. Мєдногорська). Була молодшою дочкою в багатодітній родині. Мати, Кунакова Магіра Сайфутдинівна — домогосподарка, батько, Кунаков Валіулла Туркеєвич, воював на фронті, дійшов до Берліна, згодом працював у колгоспі. Всі діти здобули вищу освіту.[3]

Після закінчення в 1964 р. середньої школи № 6 у м. Мєдногорську, Р. В. Кунакова навчалася в Уральському політехнічному інституті (м. Свердловськ), який закінчила в 1969 р. Працювала інженером-технологом Уфимського заводу апаратури зв'язку (1969—1970), молодшим (1973—1978), потім старшим (1978—1990) науковим співробітником Інституту хімії Башкирської філії АН СРСР (нині Інститут органічної хімії Уфимського наукового центру РАН). У 1974 році захистила кандидатську, а в 1989 році — докторську дисертації.

З 1990 року — в Уфимському технологічному інституті сервісу (нині Уфимський державний університет економіки і сервісу, УГУЭС): декан факультету (1994—1997), проректор з наукової роботи (1997—2003), одночасно (з 1991) — завідуюча кафедрою спеціальної хімічної технології.[4] В інституті займалася науковим і матеріальним забезпеченням нової спеціальності — «технологія бродильних виробництв у виноробстві».

З 1998 — член-кореспондент, а з 2012 — академік Академії наук Республіки Башкортостан (Відділення хіміко-технологічних наук).[5] З 2006 по 2011 — головний учений секретар АН РБ, з 2011 — віце-президент АН РБ. Член правління Товариства башкирських жінок.[6]

Син Р. В. Кунакової, Ільшат Мамаєв — кандидат технічних наук, випускник Уфимського державного авіаційного технічного університету.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Область наукових інтересів Кунакової: синтетична органічна хімія, металокомплексний каталіз і хімічна модифікація природних біополімерних матеріалів.

Брала участь у створенні нового наукового напряму — металокомплексного каталізу в хімії органічних сполук сірки. У цій галузі нею відкриті нові хімічні реакції і методи гетероциклізації дієнів і алкінів з отриманням практично важливих сульфідів, сульфоксидів і сульфонів.

Зробила внесок у розвиток одного з перспективних напрямків хімії — каталітичної активації малих молекул і атомів в реакціях з пов'язаними дієнами і алкінами. Створила нові хімічні матеріали для вичинки шкіри та хутра.

Р. В. Кунакова — член Президії АН РБ, вченої ради Інституту нафтохімії і каталізу (ІНК) РАН, Вчених рад УГУЭС і ІНК РАН, правління Російського хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва, колегії Міністерства промисловості та інноваційної політики РБ, Громадської палати при Президентові РБ, редколегій журналів «Вісник АН РБ» (головний редактор в 2005—2006), «Інноваційний Башкортостан», «Башкирський екологічний вісник».

Кунаковою підготовлено 20 кандидатів і 2 доктори наук. Автор і співавтор понад 360 наукових праць, в числі яких 124 патенти, 10 монографій, 9 навчальних посібників з грифом Навчально-методичного об'єднання з класичної університетської освіти Росії (УМО) та підручник з грифом Міносвіти РФ.[7]

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Металокомплексний каталіз у синтезі сірковмісних сполук (огляд) // Organomet. Chem, 1993, 450, № 1-2. P. 1-25 (співавтор).
  • Багатокомпонентна конденсація аліфатичних амінів з формальдегідом і сірководнем // Известия РАН. Сер. хім. 2005. № 3. С. 423—427.
  • Застосування спектроскопії в органічній хімії. М.: Хімія, 2007 (співавтор).

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Медаль «Ветеран праці» (1990)
  • Почесний працівник науки і техніки Російської Федерації (2006)
  • Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (1997)[8]
  • Почесні грамоти Державного комітету Республіки Башкортостан з питань науки, середньої та вищої професійної освіти (1996, 2001)

Література[ред. | ред. код]

  • Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996.
  • Башкирская энциклопедия: В 7 т. Т. 3: З — К. Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007.

Примітки[ред. | ред. код]