Курочкіна Інна Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курочкіна Інна Юріївна
Пугач Інна Юріївна
Народилася 30 травня 1972(1972-05-30) (51 рік)
Тбілісі, Грузія
Національність українка
Діяльність повноважна представниця прем'єр-міністра Чеченська Республіка Ічкерія у вигнанні Ахмеда Закаєва
Відома завдяки журналістка, громадська і політична діячка

Інна Юріївна Курочкіна (уроджена Пугач; груз. ინა კუროჩკინა; нар. 30 травня 1972, Тбілісі, Грузія) — повноважна представниця прем'єр-міністра Чеченська Республіка Ічкерія у вигнанні Ахмеда Закаєва. Продюсер і журналістка агентства INEWS (Новини Ічкерії), режисер документального кіно. Член Координаційної ради Форуму Вільних Народів Постросії.

Біографія[ред. | ред. код]

Інна Курочкіна народилася в Тбілісі 30 травня 1972 в українській родині[1], яка виїхала з Вінниці під час Голодомору і свою нову батьківщину знайшла в Грузії[2]. Закінчила Грузинський технічний університет у 1994. Після перевороту в Тбілісі (1991—1992) та громадянської війни в Грузії 1992—1993 виїхала до Санкт-Петербурга як біженка. Навчався в Санкт-Петербурзький державному університету на філологічному факультеті. З 2000 р. директор і власник архітектурно-інтер'єрної компанії Meritalia.

Після вторгенння Росії в Грузію (2008) в серпні 2008 року виїхала в Чехію до Праги. Інна та Андрій Курочкіни — автори та інвестори проекту меморіальної дошки у Вшенорах на будинку Марини Цвєтаєвої[3]. У 2012 році Інна та Андрій Курочкіни відкрили Центр Марини Цвєтаєвої в Празі[4]

З 2014 року Інна Курочкіна очолювала[5] празьке відділення клубу «Відкрита Росія» Михайла Ходорковського. Через незгоду з політикою організації припинила участь і у 2016 році запустила власний медіа-ресурс «НЕП Прага».[6][7][8]. Після ребрендингу в 2022 році медіа-ресурс був названий INEWS (Новини Ічкерії)[9][10]. 2 червня 2022 року Інна Курочкіна стала спеціальним представником прем'єр-міністра Чеченська Республіка Ічкерія у вигнанні Ахмеда Закаєва (постанова КМУ ЧРІ № 33).[11].

Інна Курочкіна є членом Координаційної ради Форуму Вільних Народів Постросії[12]. Перший Форум відбувся у Варшаві, Польща, 8 травня 2022 року[13] Другий форум відбувся в Празі 23 липня 2022 року[14][15], де була підписана Декларація про деколонізацію Росії[16][17][18] Інна Курочкіна є одним із підписантів Декларації про деколонізацію[19][20]

Інна Курочкіна — учасниця 30-го та 31-го Економічного форуму в Карпачі, Польща[21]. На 31-му Форумі 6-9 вересня 2022 року була модератором панелі, присвяченої військовим злочинам Росії проти Чеченської Республіки, Грузії, України[22]

Журналістика та документальне кіно[ред. | ред. код]

У 2014 році після анексія Криму (2014) та початку війни Росії проти України Інна Курочкіна почала знімати документальні фільми та брала активну участь у опорі російській імперіалістичній політиці[23][24][25]. Більшість її журналістських робіт присвячені Північному Кавказу[26][27][28][29][30][31], Україні[32][33][34], Грузії[35][36], Білорусі[37], Казахстану[38] та розвінчанню кремлівської дезінформації та пропаганди[39][40][41][42]

Значною подією у розвитку громадянської позиції стала зустріч з Вітаутасом Ландсберґісом, який відкрив йому очі на тему злочинів Росії проти чеченського народу. У 2019 році був знятий фільм 1939 про пакт Молотова — Ріббентропа, головним героєм якого став професор Ландсбергіс. У 2021 році було опубліковано інтерв'ю Інни Курочкіної з Вітаутасом Ландсберґісом, записане в його будинку під Каунасом, присвячене Ічкерії.

З 2015 року було знято та опубліковано понад 800 відеопрограм і документальних фільмів на різних телеканалах і медіаресурсах, таких як Настоящее время (телеканал) (Радіо Свобода & Голос Америки), Mtavari (Грузія), Белсат (Білорусь/Польща), OstWest (Німеччина), ATR (телеканал) (Україна) та ін.

26 лютого 2022 року в Брюсселі спільно з Ахмедом Закаєвим було зроблено заяву[43][44] щодо надання допомоги Україні у відсічі російському вторгненню, на що Президент України Володимир Зеленський відреагував підписавши Указ про створення Іноземний легіон України у складі Збройних Сил України.[45]

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • Фейкові новини. 2018. 13 епізодів, досліджуючи природу кремлівської пропаганди. Ефір на Настоящее время[46]
  • Семантична війна. 2018, за підтримки Посольства США в Празі. Ефір в Американському центрі в Празі в лютому 2019 року[47]
  • «1939». 2019. 3 серії, фільм про те, як німецькі інтелектуали пішли на співпрацю з Гітлером і як у наш час російська інтелігенція не встояла перед спокусою співпрацювати з Путіним. Ефір на Настоящее время[48]
  • Царський серпанок від Чорного до Білого моря. 2020. 5 серій, фільм попередження про реальні плани Путіна розв'язати повномасштабну війну в Європі. Ефір на Мтаварі Грузія[49]
  • Протистояння. 2020. Наталія та Майкл Арно. Як і Путін, КДБ і мафія опинилися в російському уряді. Ефір на Мтаварі Грузія[50]
  • Сякухачи. Борис Гребенщиков. Анімація. Інна та Андрій Курочкін[51]
  • «Де мій дім». 2021. Ніч саперних лопат 9 квітня 1989 року в Тбілісі. Як пропаганда в Росії приховує правду про трагедію. Ефір на Настоящее время[52]
  • «Чеченські Самашки — це чеські Лідиці». Анна Політковська 2021[53]
  • «Хіханкі да Хаханкі». Борис Гребенщиков. Анімація. Інна та Андрій Курочкін Путін від молі до вбивці. 2021. Мультфільм Інни та Андрія Курочкіних
  • «Іван і Данило». Борис Гребенщиков. Акваріум в Dub 2020. Анімація. Інна та Андрій Курочкін[54]
  • Одне для всіх. 2021. Фільм про свободу в інтернеті та роботу кремлівських тролів проти незалежних блогерів та журналістів. Ефір на Настоящее время и Мтавари[55]
  • Третя світова війна почалася з Чечні. 2022. фільм про витоки незалежності чеченського народу. Ефір на Мтаварі Грузія[56]
  • Монолог чеченського біженця. 2022. Докази злочинів російської армії в Чечні. Засновник модного бренду в Німеччині Айза Сугаіпова[57]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Украiно, ти переможеш. site.ua (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  2. ↑ ...До 16 и старше. Эфир 01.11.1988. Интервью с В.Цоем, школьники Тбилиси и Ленинграда (1988) (укр.), процитовано 15 січня 2024
  3. ↑ Вагнер, Александра (18 вересня 2012). Цветаева жила во Вшенорах. Радио Свобода (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  4. ↑ Революция и Цветаева: любовь, измены и спецслужбы. BBC News Україна (ru-UA) . Процитовано 15 січня 2024.
  5. ↑ Veřejný rejstřík a Sbírka listin - Ministerstvo spravedlnosti České republiky. or.justice.cz. Процитовано 15 січня 2024.
  6. ↑ WARP.PRO. ВАРП: В Праге начал работу NEP. WARP.PRO (амер.). Процитовано 15 січня 2024.
  7. ↑ Inna Kurochkina. Repubblica Cecena di Ichkeria (ChRI) (it-IT) . 20 лютого 2023. Процитовано 15 січня 2024.
  8. ↑ andreigavrilov (3 березня 2021). 23. 2. ANDREI GAVRILOV (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
  9. ↑ FM, Player (12 січня 2024), Inna Kurochkina: Russian mentality comes from the Great Horde (англ.), процитовано 15 січня 2024
  10. ↑ Илья Пономарев и Ахмед Закаев. Чеченская республика освободится первой. thechechenpress.com. Процитовано 15 січня 2024.
  11. ↑ Новые Постановления Кабинета Министров Чеченской Республики Ичкерия за №033 - №037. thechechenpress.com. Процитовано 15 січня 2024.
  12. ↑ Free Nations of Postrussia Forum. www.freenationsrf.org (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  13. ↑ [EN] Free Nations of Russia Forum - Conference (укр.), процитовано 15 січня 2024
  14. ↑ Глава Чечни отреагировал на проведение Форума свободных народов России в Праге. Эхо Кавказа (рос.). 26 липня 2022. Процитовано 15 січня 2024.
  15. ↑ Пресс-релиз Второго Форума Свободных Народов России. Прага, 22-24 июля 2022 г. Регион.Эксперт (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
  16. ↑ У Празі народи й регіони РФ підписали "Декларацію про деколонізацію Росії" | Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  17. ↑ Крах росії вже невідворотний: хто за ним стоїть. 24 Канал (укр.). 25 липня 2022. Процитовано 15 січня 2024.
  18. ↑ Documents. www.freenationsrf.org (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  19. ↑ Деколонизация России. К чему готовиться стране после Путина (укр.), процитовано 15 січня 2024
  20. ↑ Подписание Протокола о Деколонизации РФ в Праге на Форуме Свободных Народов 23.7.2022 (укр.), процитовано 15 січня 2024
  21. ↑ Economic Forum. Economic Forum (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
  22. ↑ Преступления России в Чечне и Украине. А.Закаев и О.Дунда. Модератор И.Курочкина. Форум в Польше (укр.), процитовано 15 січня 2024
  23. ↑ Сутичка добра зі злом, боротьба світла проти темних сил. www.golos.com.ua (укр.). 27 березня 2019. Процитовано 15 січня 2024.
  24. ↑ Regrup (23 січня 2021). А. Муждабаев: Это Инна Курочкина. Единственный человек с абсолютно правильным плакатом на митингах за свободу Навального. Вопрос, это лозунг за или против самого Навального, я здесь оставлю без ответа. А, и еще. Это не Россия, это Прага. И это россиянка-политэмигрантка, которая выросшая в Грузии. r/liberta. Процитовано 15 січня 2024.
  25. ↑ Медведев, Сергей (9 серпня 2022). Деколонизация России. Радио Свобода (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  26. ↑ maceriadmin (18 січня 2022). Repubblica Cecena di Ichkeria e Diritto Internazionale – Intervista con Inna Kurochkina di NEP Prague. Repubblica Cecena di Ichkeria (ChRI) (it-IT) . Процитовано 15 січня 2024.
  27. ↑ Goble, Paul (4 квітня 2022). Window on Eurasia -- New Series: Putin’s War in Ukraine has Its Origins in Yeltsin’s War in Chechnya in 1994, FEP Podcast Says. Window on Eurasia -- New Series. Процитовано 15 січня 2024.
  28. ↑ Третья мировая началась с Чечни (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
  29. ↑ Эхо Кавказа - На митинге в Праге 📸 Инна Курочкина | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  30. ↑ მესამე მსოფლიო ომი იჩქერიიდან დაიწყო | დოკუმენტური ფილმი | მესამე მსოფლიო ომი იჩქერიიდან დაიწყო | დოკუმენტური ფილმი | By მთავარი არხი • Mtavari Arkhi | Facebook (укр.), процитовано 15 січня 2024
  31. ↑ 90% населения Чечни ожидает деоккупации, — Курочкина (укр.), процитовано 15 січня 2024
  32. ↑ Кадирівці – це просто елемент пропаганди Росії – ІННА КУРОЧКІНА (укр.), процитовано 15 січня 2024
  33. ↑ Чеченське суспільство монолітне і має історичну пам'ять про російську агресію — ІННА КУРОЧКІНА — через www.youtube.com.
  34. ↑ Росія ніколи не відкидала ідею про відбудову імперії — Інна Курочкіна | PRIME Муждабаев 03.05.22 (укр.), процитовано 15 січня 2024
  35. ↑ პუტინის „ქვეითი ჯარი“ და მისი მუქარის ადრესატები. რადიო თავისუფლება (груз.). 27 грудня 2021. Процитовано 15 січня 2024.
  36. ↑ 🎙 ინნა კუროჩკინას მიმართვა რუსეთის მოქალაქეებს, დოკ. ფილმიდან "იმპერიული ბურუსი შავიდან თეთრ ზღვამდე". მოიწონეთ გვერდი 👍🏻 | By Freedom Movement | Facebook (укр.), процитовано 15 січня 2024
  37. ↑ @INEWSI ЧЕЧНЯ. ДИСНЕЙЛЕНД НА КЛАДБИЩЕ БУДЕТ РАЗРУШЕН. Инна Курочкина (укр.), процитовано 15 січня 2024
  38. ↑ Захват Казахстана. Инна Курочкина о большой спецоперации Кремля (укр.), процитовано 15 січня 2024
  39. ↑ Кто нас пугает «морем крови»?. Регион.Эксперт (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
  40. ↑ Инна Курочкина: Мы еще не выбрались из Советского союза (укр.), процитовано 15 січня 2024
  41. ↑ Соловьев сравнил немецкий и советский лагеря — ОСОВЦОВ & КУРОЧКИНА & ХРИСТЕНЗЕН — ЖЕЛЕЗНЫЙ ЗАНАВЕС (укр.), процитовано 15 січня 2024
  42. ↑ The Self-taught Version of the Course on Storytelling for Civil Society. EaP Civil Society Facility (амер.). 3 березня 2021. Процитовано 15 січня 2024.
  43. ↑ Рогальська, Надія (27.02.2022). Уряд республіки Ічкерія у вигнанні запропонував Україні військову допомогу - Стопкор. Стопкор.
  44. ↑ Лазур, Власта (24 жовтня 2022). «Історична подія»: лідер Ічкерії Ахмед Закаєв про рішення України, дії Путіна і майбутнє Росії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  45. ↑ Свобода, Радіо (27 лютого 2022). Зеленський запросив іноземців долучитися до Інтернаціонального легіону тероборони. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  46. ↑ Смерть достоверности | FAKE NEWS | № 1 (укр.), процитовано 15 січня 2024
  47. ↑ The semantic war. Семантическая война. Русские субтиитры (укр.), процитовано 15 січня 2024
  48. ↑ 1939 | Часть 1. Вилла Тугендхат. Еврейский вопрос (укр.), процитовано 15 січня 2024
  49. ↑ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 15 січня 2024.
  50. ↑ Противостояние. Natalia & Michael Arno. Как Путин, КГБ и мафия оказались в правительстве России. (укр.), процитовано 15 січня 2024
  51. ↑ Борис Гребенщиков. Сякухачи. Анимация. Inna & Andrey Kurochkin (укр.), процитовано 15 січня 2024
  52. ↑ Перекресток: "Где мой дом" (рос.), 13 квітня 2021, процитовано 15 січня 2024
  53. ↑ Чеченские Самашки это Чешские Лидице. Анна Политковская (укр.), процитовано 15 січня 2024
  54. ↑ Аквариум in Dub - Иван и Данило (укр.), процитовано 15 січня 2024
  55. ↑ The Same for Everyone. Inna & Andrey Kurochkin's Film with English subtitles (укр.), процитовано 15 січня 2024
  56. ↑ Третья мировая началась с Чечни (укр.), процитовано 15 січня 2024
  57. ↑ О Чечне нельзя молчать. Айза Сугаипова. Основатель бренда Soipi Studio Germany (укр.), процитовано 15 січня 2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курочкіна_Інна_Юріївна&oldid=41588296