Курт Шульце

Курт Шульце
нім. Curt Schulze
Народився	19 листопада 1881(1881-11-19) Віттенберг
Помер	11 жовтня 1966(1966-10-11) (84 роки) Мюнхен, ФРН
Діяльність	лікар ветеринарної медицини
Військове звання	Генерал ветеринарної служби
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За вислугу років» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Галліполійська зірка За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Срібний німецький хрест

Курт Шульце (нім. Curt Schulze; 19 листопада 1881, Віттенберг — 11 жовтня 1966, Мюнхен) — німецький ветеринар, генерал ветеринарної служби вермахту (1 квітня 1938). Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

Син ветеринара. 14 жовтня 1899 року поступив на службу військовим ветеринаром в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері.

З 1 червня 1934 року — начальник 15-ї (ветеринарної) військової інспекції і голова Наукового сенату з питань військової ветеринарії. Зіграв важливу роль у створенні ветеринарної служби вермахту, включаючи відкриття Військової ветеринарної академії в Ганновері (1935), розширення служби лікування коней і створення ветеринарних аптечок. З 26 серпня 1939 року — одночасно керівник військової ветеринарної інспекції ОКВ. Влітку 1940 року одночасно очолив щойно створену кінну інспекцію ОКГ і став ветеринарним інспектором 3-ї інспекції (верхова їзда і водіння). Після Липневої змови Шульце заарештували працівники гестапо, оскільки він відвідував елітний кінний клуб разом із багатьма учасниками змови, проте через 10 днів відпустили. Сам Шульце в 1946 році на допиті сказав американським офіцерам, що причиною арешту була його дружба з Клаусом фон Штауффенбергом, Фрідріхом Ольбріхтом і Еріхом Гепнером.

30 квітня 1945 року взятий в американський полон. 16 січня 1947 року звільнений і став практикуючим ветеринаром. В тому ж році став ветеринаром Мюнхенського іподрому, з 24 липня 1948 року — також консультант Баварської комісії з розведення чистокровних коней. Згодом Шульце, який 30 років володів власними конями, став головою великої конюшні Ізарланд біля Штарнберга, яку очолював до 1964 року.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років» (Пруссія) 3-го класу (9 років)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Військова медаль (Османська імперія)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), офіцерський хрест
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний професор військової ветеринарії Берлінського університету Фрідріха-Вільгельма (3 червня 1936)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (14 січня 1944)
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (15 травня 1944)

Бібліографія

• Untersuchungen über das Wachstum des Hufhorns der Pferde unter Berücksichtigung des Einflusses äußerer und innerer Reize, 1906 (Dissertation)
• Das Militärveterinärwesen, in: Max Schwartes „Der große Krieg 1914–1918“, Band 9, II. Teil, 1923, S. 569–601 (mit Oberstabveterinär Dr. Wilhelm Otto)

Література

• Stefanie Albrecht: Prof. Dr. Hans Jöchle (1892 – 1968) - Ein Leben für den Hufbeschlag. Dissertation, Tierärztliche Hochschule Hannover; docupoint Verlag, Magdeburg, 2006, ISBN 3-939665-21-5, 2006, S. 166–172
• Theophil Gerber: Persönlichkeiten aus Land- und Forstwirtschaft, Gartenbau und Veterinärmedizin: Biographisches Lexikon. Band II: M-Z. NORA Verlag, Berlin, 4. erw. Auflage, 2014, S. 713
• Deutsche Tierärztliche Wochenschrift, 88. Jahrgang, Nr. 11, 5. November 1981, S. 449–451

Посилання

• Нагороди. [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.]