Деспот (титул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У Візантійській імперії деспот (від грец. Δεσπότης, «владика») — титул, що дарується імператором найнаближенішим особам. Був введений імператором Мануїлом I Комніним в XII столітті. Деспот мав право носити одяг, схожий з одягом імператора, і мав інші привілеї. Крім того, в управління деспотові віддавалися окремі провінції (наприклад, Епірський деспотат). Титулом деспота зазвичай нагороджувалися усиновлені діти і молодші сини. Пізніше цей титул став іноді даруватися чужинцям. Територія, керована деспотом, називалася деспотат.

Титул деспота носили також правителі сусідніх з Візантією країн:

Деспотати[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]