Латченко Артур Вікторович

Латченко Артур Вікторович
Солдат
Загальна інформація
Народження	30 листопада 1995(1995-11-30)  Україна, Більськ
Смерть	3 квітня 2017(2017-04-03) (21 рік)  Україна, Авдіївка
Громадянство	Україна
Псевдо	«Арчі», «Шумахер»
Військова служба
Роки служби	2015—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили
Рід військ	Радіотехнічні війська
Формування	164 РТБр  72 ОМБр (відрядження)
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Авдіївку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зовнішні відеофайли
	Військові розповіли про 21-річного Артура Латченко, який загинув на третій день режиму тиші на YouTube // ТСН, 04.03.2017

Арту́р Ві́кторович Ла́тченко (30 листопада 1995(19951130), с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, Україна — 3 квітня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1995 року в селі Більськ на Полтавщині. Закінчив 11 класів сільської загальноосвітньої школи. У 2013—2014 роках навчався в Полтавському вищому міжрегіональному професійному училищі, де здобув фах «Столяр будівельний. Верстатник виробів з деревини». В училищі був заступником старости групи. Захоплювався волейболом, мотоциклами, настільним тенісом, займав перші місця у змаганнях. Працював теслею у Сільськогосподарському ТОВ «Скіф» в селі Більськ. Мріяв розпочати разом з товаришем власний меблевий бізнес.

В листопаді 2015 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 169-му навчальному центрі «Десна», а з лютого 2016 року — у харківській 164-ій радіотехнічній бригаді Повітряних Сил ЗС України на посаді кулеметника. 7 квітня 2016 року підписав контракт, і був зарахований до 766-ї окремої радіолокаційної рот (рота «Полтава») 164 РТБр, в/ч А2057, м. Полтава. Коли з роти набирали 19 чоловік на передову до 72-ї окремої механізованої бригади, зголосився їхати.

З 28 вересня 2016 року у складі 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72 ОМБр ніс службу в Авдіївці, з жовтня обороняв позицію «Шахта» (Шахта «Бутівка»), — вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька» («Путилівська»), що розташований між Авдіївкою та окупованим селом Спартак (не плутати з самою шахтою «Бутівка-Донецька», яка знаходиться на північній околиці міста Донецьк).

3 квітня 2017 року загинув під час бойового чергування на посту внаслідок мінометного обстрілу позиції Шахта «Бутівка», — дістав осколкове поранення у шию, від якого помер в кареті «швидкої».

Похований 5 квітня на сільському кладовищі рідного Більська.

Залишилися мати Раїса Олександрівна і сестра Вікторія.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України від 22 травня 2017 року № 138/2017, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)..
• Розпорядженням голови Полтавської облради від 2 березня 2018 року № 40, на визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною, за зразкове виконання військового і громадянського обов'язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги пошани Полтавської обласної ради.
• 3 квітня 2018 року у селі Більськ на фасаді Більської ЗОШ I—III ст. відкрили меморіальну дошку загиблому випускнику школи Артуру Латченку.

Джерела

• Латченко Артур Вікторович («Шумахер») [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Латченко Артур Вікторович // Український меморіал.
• Ціна волі. Артур Латченко // «Час і Події», 7 червня 2017.
• За кілька годин до загибелі говорив із нареченою: В мережі розповіли історію 22-річного бійця АТО, якому снайпер прострелив шию [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «РБК-Україна», 12 червня 2017.
• «Коли обстрілювали шахту „Бутівка“, почули, що в нас поранений» — спогади командира про загиблого атовця Артура Латченка [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] // «Лтава», 4 квітня 2018.