Більськ (Котелевський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Більськ
Bilsk kotl gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Котелевський район
Рада/громада Більська сільська рада
Код КОАТУУ 5322280401
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Більськ
Більськ на карті Котелевського району
Основні дані
Населення 1043
Поштовий індекс 38610
Телефонний код +380 5350
Географічні дані
Географічні координати 50°05′35″ пн. ш. 34°37′54″ сх. д. / 50.09306° пн. ш. 34.63167° сх. д. / 50.09306; 34.63167Координати: 50°05′35″ пн. ш. 34°37′54″ сх. д. / 50.09306° пн. ш. 34.63167° сх. д. / 50.09306; 34.63167
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Охтирка
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради 36810,Полтавська обл.. Котелевський р-н с.Більськ, вул.Першотравнева,2, тел. 9-45-31
Карта
Більськ is located in Україна
Більськ
Більськ
Більськ is located in Полтавська область
Більськ
Більськ

CMNS: Більськ на Вікісховищі

Більськ — село Котелевського району, Полтавської області. Орган місцевого самоврядування — Більська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Розташоване на правому березі р. Ворскли. Вище за течією на відстані 3 км розташоване село Куземин (Охтирський район), нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Лазьки (Зіньківський район), на протилежному березі — смт Котельва.

Історія[ред.ред. код]

Село засноване на місці великого городища скіфської епохи 7—3 століттях до н. е. — Більське городище.

У 14 столітті тут було збудовано фортецю для захисту від золотоординців. 1399 року біля Більська відбулася битва між військами литовського князя Вітовта та хана Темір-Кутлуя[1].

За іншими даними виникло за часів Федіра Бєльського. Опісля його участі у спробі вбити Казимира та втечі до Московії, Бєльськ відійшов до Глинських, від середини XVI ст. до Байбуз. Перша писемна згадка, як прикордонної литовської фортеці, датується 1498-м роком[2]. Опісля Люблінської унії та передачі Київського воєводства під протекцію короні польській почалася експансія її шляхти. Тож на 1594-й рік ці землі вже входили до володінь Вишневецьких.

Значиться на карті Г. де Боплана (1648 рік).

1648—1649 роках перебувало у складі Гадяцького, з кінця 1649 року — Полтавського полку; 1661—1662 — у Котелевській сотні Зіньківського полку, з 1750 року відносилося до Куземинської сотні Гадяцького полку. З 1781 року віднесено до Зіньківського повіту Чернігівського намісництва.

За ревізією 1786 року у Більську — 2 церкви, 270 дворів, у тому числі козаків виборних — 131 двір, підпомічників — 108 дворів.

3 1797 року Більськ перебував у складі Зіньківського повіту Малоросійської, з 1802 року — Полтавської губернії. На 1859 рік — волосний центр, церква, селітряний завод.

У 1901—1902 роках споруджена нова мурована Успенська церква, при ній була бібліотека; діяло 2 водяні млини і кілька вітряків.

Радянську владу проголошено в січні 1918 року.

7 березня 1923 Більськ віднесений до Опішнянського району Полтавської округи. На 1926 рік Більськ — центр сільради, йому підпорядковувалося 6 населених пунктів. Проте внаслідок голодоморів поселення значно занепало. Зокрема під час голодомору 32-33 загинуло принаймні 189 чоловік[3].

Значно меншими були втрати під час німецько-нацистської окупації (6 жовтня 1941 — 18 вересня 1943) страчено 67 односельців, вивезено на примусові роботи до Німеччини 214 осіб[джерело?] та II СВ загалом.

Населення[ред.ред. код]

Згідно останнього перепису 2001-го населення становило 1043 особи. Від початку 2000-х значною мірою поповнено переселенцями з Закарпаття.

Рік Дворів Жителів
1786 270
1856 1442 4312
1900 541 3149
1910 668 3583
1926 865 3994
1991 1206
2001 1043

Інфраструктура[ред.ред. код]

  • фельдшерсько-акушерський пункт;
  • середня школа;
  • дитсадок;
  • Будинок культури на 420 місць;
  • бібліотека (близько 15 тисяч одиниць зберігання);
  • відділення зв'язку;
  • Історико-культурний заповідник.

Персоналії[ред.ред. код]

З кінця 19 — початку 20 століття в селі працював фельдшер Василь Павлович Шутка, який багато зробив для відкриття тут земської лікарні, збирав відомості про історію краю, які використовувала Полтавська губернська вчена архівна комісія в своїх виданнях.

Уродженцем Більська є український радянський філософ, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР Д. Х. Острянин.

У 1960-х роках У Більській середній школі працював учителем і директором школи Іван Ілліч Бабак - ветеран другої світової війни, льотчик-винищувачГерой Радянського Союзу, автор книги «Зірки на крилах».

Пам'ятки історії[ред.ред. код]

Залишки укріплень Більського городища скіфських часів

Археологічні пам'ятки:

Біля села — городище 7—3 ст. до н. е., в урочищах Скоробір, Осняги, Саранчове Поле — кургани скіфського часу. На території села знайдено бронзовий меч 9 століття до н. е. Більське городище вважають залишками скіфського столичного міста Гелон.

Пам'ятники:

  • Радянським воїнам, що загинули 1941—1943 роках у боях за Більськ (збудований 1953 року);
  • односельцям, полеглим (222 чол.) на фронтах німецько-радянської війни (збудований 1968 року),
  • пам'ятний знак бійцям Більського червоногвардійського загону (збудований 1982 року)
  • Братські могили (9) радянських воїнів, загиблих у 1941—1943 роках.

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шабульдо Фелікс Ворскла, битва нам річці 1399 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 637—638.
  2. Початок історії села Більська (від часу заснування до 1648 року)
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Полтавська область / Упоряд. О. Білоусько, Ю. Варченко, В. Мокляк, Т. Пустовіт. — Полтава: Оріяна, 2008. — 1200 с. (с. 305—306)

Література[ред.ред. код]

  • За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
  • Сидоров В.І. Де Мамаї козакували, а козаки мамаювали. Бачу зорі. Ранкове Поворскля / В кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г.  2016. — 316 с.