Лауге Кох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лауге Кох

Портрет Лауге Коха, виконаний Актоном Фріісом в 1919 році
Народився 5 липня 1892(1892-07-05)[1][2][…]
Калундборг, Зеландія, Данія
Помер 5 червня 1964(1964-06-05)[2][3][…] (71 рік)
Копенгаген, Данія
Країна  Данія
Діяльність мандрівник-дослідник, геолог, полярний дослідник
Alma mater Копенгагенський університет
Галузь геологія[5], полярні дослідженняd[5] і polar expeditiond[5]
Батько Carl Kochd
Нагороди

CMNS: Лауге Кох у Вікісховищі

Свенд Лауге Кох (дан. Svend Lauge Koch; 5 липня 1892, Калуннборг, Данія — 5 червня 1964, Копенгаген, Данія) — данський геолог, топограф і полярний дослідник. Відомий дослідник Гренландії початку XX століття, та один з основних її картографів. На честь Коха названо мінерал кохіт і Берег Лауге Коха на північному заході Гренландії[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Народився 5 липня 1892 року в Калуннборзі, в сім'ї Карла та Елізабет Кох. На його становлення як вченого великий вплив зробив троюрідний брат батька Йоган Кох — полярний дослідник, учасник кількох гренландських експедицій, очолюваних у тому числі Людвігом Мюліусом-Еріксеном Альфредом Вегенером (в експедиції останнього (1912—1913) по пересіченню Гренландії керував санною партією). Вищу освіту здобув у Копенгагенському університеті, навчання в якому розпочав у 1911 році, у 1920 році отримав диплом магістра[7], а в 1929 році докторський ступінь[8], захистивши дисертацію на тему «Стратиграфія Гренландії»[9].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Вперше Кох відвідав Гренландію в 1913 році, коли працював асистентом (англ. fieldwork assistant) в районі затоки Діско, і з цього часу дослідження острова стало справою всього його життя. У 1920—1923 роках він очолив першу з багатьох власних експедицій, яку назвав «ювілейною» (англ. Danish Bicentenary Jubilee Expedition) на честь 200-річчя початку діяльності в Гренландії данського місіонера Ганса Еґеде, який започаткував її вивчення. В рамках цієї експедиції відбувся 200-денний санний перехід північним берегом острова. У 1921 році Кох став першою людиною, що ступила на північний і близький до полюса з відомих (до 1996 року) науці островів — Кафеклуббен. До цього, у 1900 році острів побачив (але не висадився на нього) Роберт Пірі. Таку оригінальну назву острову Кох дав на честь неформальної назви місця збору членів геолого-розвідувального данського співтовариства (англ. Geological Survej of Denmark).

З 1923 Кох читав лекції в Європі і США[10]. В 1926 рішенням Адміністрації Гренландії він був призначений головним геологом Гренландії[10], а з 1932 і аж до самої смерті був членом її Комісії з наукових досліджень[11].

В 1929 першим висунув гіпотезу, що геологічна будова кристалічних гнейсів Гренландії може бути результатом каледонської складчастості[12].

У 1930 році данський уряд наділив Коха повноваженнями поліцейського інспектора, юрисдикція якого поширювалася на всіх жителів Гренландії[13].

Аерофотознімок острова Каффеклубен, на якому побував Кох

В 1933 Лауге Кох взяв особисту участь у перших польотах над територією острова, які дозволили істотно уточнити і доповнити картографічні дані про район Землі Кронпринца Християна (півострова на півночі Гренландії). В 1935 у співпраці з урядом Ісландії організував трирічну експедицію для дослідження природних багатств цієї країни.

В 1938, після проведеної аєроекспедиції, він спростував припущення (прихильником якого був і сам) про існування суші між Гренландією і Шпіцбергеном. Дані, отримані під час цієї експедиції, дозволили Коху дати переконливе пояснення помилці, допущеної Робертом Пірі, який вважав, що земля, що сьогодні носить його ім'я, є островом.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Друга світова війна змусила Коха перервати в 1940 дослідницьку діяльність, але вже в 1947 він відновив її в повному обсязі, організувавши експедицію з 14 осіб, яка перезимувала в Східній Гренландії.

Останні роки життя[ред. | ред. код]

Кох брав участь у польових дослідженнях аж до 1959 року, завершивши їх у віці 67 років через брак урядових дотацій. В 1960 Базельський університет присвоїв йому ступінь почесного доктора наук, а в 1963 він став почесним доктором наук канадського Університету Макгілла.

Лауге Кох помер від раку в 1964 році в Копенгагені.[14] Похований на цвинтарі в Герсгольмі.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

У 1924 році Кох отримав почесну стипендію від Американського географічного товариства, у 1930 році — медаль Дейлі[15], а також медаль Вега від Шведського товариства антропології та географії. У 1927 році він був нагороджений золотою медаллю мецената британського Королівського географічного товариства за роботу в Гренландії та медаллю Ганса Егеде королівського данського географічного товариства. У 1949 році він був нагороджений медаллю Мері Кларк Томпсон від Національної академії наук.

Особисте життя[ред. | ред. код]

За своє життя Лауге Кох був принаймні тричі одружений[16].

Першою його дружиною стала 1924 року шведка Єва Біргіт Кевентер, дочка стокгольмського професора Гуннара Андерсона. У цьому шлюбі народилося троє дітей — Карл (1925), Уве (1926) та Гуннар (1928). Біргіт померла 1933 року.

Через 3 роки після смерті дружини Лауге одружився вдруге, з Улле, донькою шведського посла в Німеччині Арвіда Ріхарта, і в тому ж році народилася їхня дочка Метте. Лаузі та Улла розлучилися у 1940 році.

У 1944 Кох одружився востаннє, з Едіт Марі, донькою Т. Нільсена. У цьому шлюбі не було дітей. Едіт пережила чоловіка і померла через 12 років після нього, 1976 року.

Також Лауге мав одну позашлюбну дитину на ім'я Генрік, яка народилася в 1928 році від контакту з гренландкою з Іттоккортоорміуту[11].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Докладніше: Кохіт та Берег Лауге Коха

Кохіт[ред. | ред. код]

Кохіт (англ. Kochite) - мінерал з хімічною формулою (Na,Ca)3Ca2(Mn,Ca)ZrTi(Si2O7)2(F,O)4 й відкритий у лужному магматичному комплексі Східної Гренландії названий на честь данського дослідника за його внесок у дослідження Східної частини Ґренландії, регіону, де було відкрито цей хімічний елемент.[17]

Берег Лауге Коха[ред. | ред. код]

Також на честь Лауге[18] названий Берег Лауге Коха - берег на північному заході Гренландії. В історії Гренландії узбережжя було перешкодою для імміграції з північної частини Гренландії до її західної частини[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119146223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. а б в Czech National Authority Database
  6. Nuttall, Mark (23 вересня 2005). Encyclopedia of the Arctic (англ.). Routledge. ISBN 978-1-136-78680-8.
  7. Lauge Koch Encyclopedia Arctica 15: Biographies. collections.dartmouth.edu. Процитовано 11 липня 2022.
  8. Arctic Institute of North America (AINA) - Arctic Contents. web.archive.org. 30 червня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 липня 2022.
  9. Bravo, Michael; Sörlin, Sverker (2002). Narrating the Arctic: A Cultural History of Nordic Scientific Practices (англ.). Science History Publications. с. 205. ISBN 978-0-88135-385-3.
  10. а б Hobbs, W. H. Lauge Koch. Encyclopedia Arctica (англ.). Архів Lauge Koch in Encyclopedia Arctica 15 оригіналу за 13 липня 2022.
  11. а б Hansen, 2012, с. 1105.
  12. Higgins, 2008, с. 4.
  13. Ries, 2002, с. 206—207.
  14. Müller, F. Lauge Koch (1892-1964). Obituary. The Arctic Institute of North America. Архів оригіналу (web and PDF) за 13 липня 2022. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=|deadurl=yes (довідка)
  15. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2009. Процитовано 11 липня 2022.
  16. Donovan, Desmond (1 жовтня 2014). DAWES, Peter R. The Koch family papers. Part 1. New insight into the life, work and aspirations of Greenland geo-explorer Lauge Koch (1892–1964). Geological Survey of Denmark and Greenland, Copenhagen: 2012. Pp 220; illustrated. Price DKK 150.00 (paperback). ISBN 9788778713353. https://doi.org/10.3366/anh.2014.0258 (англ.). doi:10.3366/anh.2014.0258. Процитовано 12 липня 2022.
  17. Kochite. www.mindat.org. Процитовано 15 липня 2022.
  18. а б Lauge Koch Kyst | lex.dk. Den Store Danske (дан.). Процитовано 15 липня 2022.

Література[ред. | ред. код]

Ries, C. Lauge Koch and the Mapping of North East Greenland // Narrating the Arctic: A Cultural History of Nordic Scientific Practices / by ed. M. Bravo, S. Sörlin. — Canton, MA : Science History Publications, 2002. — P. 199—231.. — ISBN 978-1-136-78680-8.

Hansen, K. G. Koch, Lauge // Encyclopedia of the Arctic / ed. M. Nuttall. — Нью-Йорк, 2012. — С. 1103-1105. — ISBN 978-1-136-78680-8.