Лауге Кох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кох.
Лауге Кох

Портрет Лауге Коха, виконаний Актоном Фріісом в 1919 році
Народився 5 липня 1892(1892-07-05)[1][2][…]
Калундборг, Зеландія, Данія
Помер 5 червня 1964(1964-06-05)[2][3][…] (71 рік)
Копенгаген, Данія
Країна  Данія
Діяльність мандрівник-дослідник, геолог, полярний дослідник
Alma mater Копенгагенський університет
Галузь геологія[5], полярні дослідженняd[5] і polar expeditiond[5]
Батько Carl Kochd
Нагороди
CMNS: Лауге Кох у Вікісховищі

Свенд Лауге Кох (дан. Svend Lauge Koch; 5 липня 1892, Калуннборг, Данія — 5 червня 1964, Копенгаген, Данія) — данський геолог, топограф і полярний дослідник. Відомий дослідник Гренландії початку XX століття, та один з основних її картографів. На честь Коха названо мінерал кохіт і Берег Лауге Коха на північному заході Гренландії[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Народився 5 липня 1892 року в Калуннборзі, в сім'ї Карла та Елізабет Кох. На його становлення як вченого великий вплив зробив троюрідний брат батька Йоган Кох — полярний дослідник, учасник кількох гренландських експедицій, очолюваних у тому числі Людвігом Мюліусом-Еріксеном Альфредом Вегенером (в експедиції останнього (1912—1913) по пересіченню Гренландії керував санною партією). Вищу освіту здобув у Копенгагенському університеті, навчання в якому розпочав у 1911 році, у 1920 році отримав диплом магістра[7], а в 1929 році докторський ступінь[8], захистивши дисертацію на тему «Стратиграфія Гренландії»[9].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Вперше Кох відвідав Гренландію в 1913 році, коли працював асистентом (англ. fieldwork assistant) в районі затоки Діско, і з цього часу дослідження острова стало справою всього його життя. У 1920—1923 роках він очолив першу з багатьох власних експедицій, яку назвав «ювілейною» (англ. Danish Bicentenary Jubilee Expedition) на честь 200-річчя початку діяльності в Гренландії данського місіонера Ганса Еґеде, який започаткував її вивчення. В рамках цієї експедиції відбувся 200-денний санний перехід північним берегом острова. У 1921 році Кох став першою людиною, що ступила на північний і близький до полюса з відомих (до 1996 року) науці островів — Кафеклуббен. До цього, у 1900 році острів побачив (але не висадився на нього) Роберт Пірі. Таку оригінальну назву острову Кох дав на честь неформальної назви місця збору членів геолого-розвідувального данського співтовариства (англ. Geological Survej of Denmark).

З 1923 Кох читав лекції в Європі і США[10]. В 1926 рішенням Адміністрації Гренландії він був призначений головним геологом Гренландії[10], а з 1932 і аж до самої смерті був членом її Комісії з наукових досліджень[11].

В 1929 першим висунув гіпотезу, що геологічна будова кристалічних гнейсів Гренландії може бути результатом каледонської складчастості[12].

У 1930 році данський уряд наділив Коха повноваженнями поліцейського інспектора, юрисдикція якого поширювалася на всіх жителів Гренландії[13].

Аерофотознімок острова Каффеклубен, на якому побував Кох

В 1933 Лауге Кох взяв особисту участь у перших польотах над територією острова, які дозволили істотно уточнити і доповнити картографічні дані про район Землі Кронпринца Християна (півострова на півночі Гренландії). В 1935 у співпраці з урядом Ісландії організував трирічну експедицію для дослідження природних багатств цієї країни.

В 1938, після проведеної аєроекспедиції, він спростував припущення (прихильником якого був і сам) про існування суші між Гренландією і Шпіцбергеном. Дані, отримані під час цієї експедиції, дозволили Коху дати переконливе пояснення помилці, допущеної Робертом Пірі, який вважав, що земля, що сьогодні носить його ім'я, є островом.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Друга світова війна змусила Коха перервати в 1940 дослідницьку діяльність, але вже в 1947 він відновив її в повному обсязі, організувавши експедицію з 14 осіб, яка перезимувала в Східній Гренландії.

Останні роки життя[ред. | ред. код]

Кох брав участь у польових дослідженнях аж до 1959 року, завершивши їх у віці 67 років через брак урядових дотацій. В 1960 Базельський університет присвоїв йому ступінь почесного доктора наук, а в 1963 він став почесним доктором наук канадського Університету Макгілла.

Лауге Кох помер від раку в 1964 році в Копенгагені.[14] Похований на цвинтарі в Герсгольмі.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

У 1924 році Кох отримав почесну стипендію від Американського географічного товариства, у 1930 році — медаль Дейлі[15], а також медаль Вега від Шведського товариства антропології та географії. У 1927 році він був нагороджений золотою медаллю мецената британського Королівського географічного товариства за роботу в Гренландії та медаллю Ганса Егеде королівського данського географічного товариства. У 1949 році він був нагороджений медаллю Мері Кларк Томпсон від Національної академії наук.

Особисте життя[ред. | ред. код]

За своє життя Лауге Кох був принаймні тричі одружений[16].

Першою його дружиною стала 1924 року шведка Єва Біргіт Кевентер, дочка стокгольмського професора Гуннара Андерсона. У цьому шлюбі народилося троє дітей — Карл (1925), Уве (1926) та Гуннар (1928). Біргіт померла 1933 року.

Через 3 роки після смерті дружини Лауге одружився вдруге, з Улле, донькою шведського посла в Німеччині Арвіда Ріхарта, і в тому ж році народилася їхня дочка Метте. Лаузі та Улла розлучилися у 1940 році.

У 1944 Кох одружився востаннє, з Едіт Марі, донькою Т. Нільсена. У цьому шлюбі не було дітей. Едіт пережила чоловіка і померла через 12 років після нього, 1976 року.

Також Лауге мав одну позашлюбну дитину на ім'я Генрік, яка народилася в 1928 році від контакту з гренландкою з Іттоккортоорміуту[11].

Пам'ять[ред. | ред. код]

Докладніше: Кохіт та Берег Лауге Коха

Кохіт[ред. | ред. код]

Кохіт (англ. Kochite) - мінерал з хімічною формулою (Na,Ca)3Ca2(Mn,Ca)ZrTi(Si2O7)2(F,O)4 й відкритий у лужному магматичному комплексі Східної Гренландії названий на честь данського дослідника за його внесок у дослідження Східної частини Ґренландії, регіону, де було відкрито цей хімічний елемент.[17]

Берег Лауге Коха[ред. | ред. код]

Також на честь Лауге[18] названий Берег Лауге Коха - берег на північному заході Гренландії. В історії Гренландії узбережжя було перешкодою для імміграції з північної частини Гренландії до її західної частини[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119146223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. ↑ а б в Czech National Authority Database
  6. ↑ Nuttall, Mark (23 вересня 2005). Encyclopedia of the Arctic (англ.). Routledge. ISBN 978-1-136-78680-8.
  7. ↑ Lauge Koch Encyclopedia Arctica 15: Biographies. collections.dartmouth.edu. Процитовано 11 липня 2022.
  8. ↑ Arctic Institute of North America (AINA) - Arctic Contents. web.archive.org. 30 червня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 липня 2022.
  9. ↑ Bravo, Michael; Sörlin, Sverker (2002). Narrating the Arctic: A Cultural History of Nordic Scientific Practices (англ.). Science History Publications. с. 205. ISBN 978-0-88135-385-3.
  10. ↑ а б Hobbs, W. H. Lauge Koch. Encyclopedia Arctica (англ.). Архів Lauge Koch in Encyclopedia Arctica 15 оригіналу за 13 липня 2022.
  11. ↑ а б Hansen, 2012, с. 1105.
  12. ↑ Higgins, 2008, с. 4.
  13. ↑ Ries, 2002, с. 206—207.
  14. ↑ Müller, F. Lauge Koch (1892-1964). Obituary. The Arctic Institute of North America. Архів оригіналу (web and PDF) за 13 липня 2022. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=|deadurl=yes (довідка)
  15. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2009. Процитовано 11 липня 2022.
  16. ↑ Donovan, Desmond (1 жовтня 2014). DAWES, Peter R. The Koch family papers. Part 1. New insight into the life, work and aspirations of Greenland geo-explorer Lauge Koch (1892–1964). Geological Survey of Denmark and Greenland, Copenhagen: 2012. Pp 220; illustrated. Price DKK 150.00 (paperback). ISBN 9788778713353. https://doi.org/10.3366/anh.2014.0258 (англ.). doi:10.3366/anh.2014.0258. Процитовано 12 липня 2022.
  17. ↑ Kochite. www.mindat.org. Процитовано 15 липня 2022.
  18. ↑ а б Lauge Koch Kyst | lex.dk. Den Store Danske (дан.). Процитовано 15 липня 2022.

Література[ред. | ред. код]

Ries, C. Lauge Koch and the Mapping of North East Greenland // Narrating the Arctic: A Cultural History of Nordic Scientific Practices / by ed. M. Bravo, S. Sörlin. — Canton, MA : Science History Publications, 2002. — P. 199—231.. — ISBN 978-1-136-78680-8.

Hansen, K. G. Koch, Lauge // Encyclopedia of the Arctic / ed. M. Nuttall. — Нью-Йорк, 2012. — С. 1103-1105. — ISBN 978-1-136-78680-8.

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лауге_Кох&oldid=40855361