Лауеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лауеїт
Laueite-141092.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Nickel-Strunz 10 8.DC.30
Ідентифікація
Сингонія Триклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Макс фон Лауе[3]
CMNS: Лауеїт на Вікісховищі

Лауеїт (рос. лауэит, лауеит; англ. laueite; нім. Laueit m) — мінерал, основний водний фосфат марганцю і тривалентного заліза шаруватої будови.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Mn(Fe3+)2(OH)2[PO4]2 · 8 H2O.

Склад у % (з родовища Хагендорфа, ФРН): MnO — 11,06; Fe2O3 — 27,54; P2O5 — 26,47; H2O — 30,84.

Домішки: FeO (1,34); Al2O3 (1,76); CaO; MgO.

Сингонія триклінна. Вид пінакоїдальний.

Спайність ясна.

Густина 2,44-2,49.

Твердість 3,5.

Колір коричнево-медовий.

Знайдений у польовошпатовому пегматиті з родовища Хагендорфа. Рідкісний.

Мінерал названо за прізвищем німецького фізика М. Лауе, за пропозицією Г. Штрунца в 1954.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]