Лаутит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Лаутит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ltt[2] |
| Хімічна формула | CuAsS |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CB.40 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Лаута[3] |
 Лаутит у Вікісховищі | |
Лаути́т (англ. lautite; нім. Lautit m) — мінерал, арсенід-сульфід міді.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: CuAsS. Містить (%): Cu — 37,20; As — 44,01; S — 18,79. Сингонія ромбічна. Вид ромбо-дипірамідальний. Утворює дрібні короткопризматичні й таблитчасті кристали, хрестоподібні двійники і трійники. Спайність по (001) ясна, по (021) і (110) недосконала. Густина 4,3—4,9. Твердість 3,5—3,75. Колір чорний до сталево-сірого з червонуватим відтінком. Крихкий. Риса чорна. Блиск металічний до напівметалічного. Непрозорий. Знайдений разом з самородним арсеном, пруститом, піраргіритом, халькопіритом та ін. Рідкісний. За назвою родов. Лаута (ФРН), A. Frenzel, 1881.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лаутит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лаутит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Lautite — Webmin [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]
