Левитська Ірина Георгіївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левитська.

Ірина Георгіївна Левитська
При народженні	Ірина Георгіївна Бонкіна-Борілолли
Народження	14 лютого 1927(1927-02-14) Київ
Смерть	24 вересня 2012(2012-09-24) (85 років)
	Греція
Країна	СРСР  Україна
Жанр	живопис, графіка, монументальне мистецтво
Навчання	Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність	художниця, візуальна мисткиня

Іри́на Гео́ргіївна Леви́тська (14 лютого 1927(19270214), Київ — 24 вересня 2012, Греція) — українська художниця, членкиня Національної спілки художників України (з 1963 року), заслужений художник України, лавреатка міжнародної премії ім. П. П. Гулака-Артемовського.

Біографія

Народилася в Києві. У 1954 році закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Педагоги з фаху — Йосип Бокшай, Ростислав Сильвестров. Працювала в галузі живопису, графіки, монументального мистецтва.

Основні твори

• Оформлення експозиції в етнографічно-меморіальному музеї Володимира Гнатюка у Велесневі (1967).
• Вітражі в Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського
• Вітражі в Переяславському археологічному музеї (1972—1975).
• Вітражі та карбування на станціях метро «Поштова площа», «Контрактова площа» (у співавторстві, 1976), «Лісова» (у співавторстві, 1979).
• Серія акварелей, літографій, ліногравюр «Історія Київської Русі» (1970—1990).

Публікації

• Левитська І. Г. Поділ: «Поштова площа» — через 25 років // Поділ і ми. — 2001. — № 4–5. — С. 46, 47. [Архівовано 22 вересня 2013 у WebCite]

Родина

• Дочка: Левитська Марія Сергіївна (нар. 1955) — художник-сценограф, головний художник Національного театра опери та балету України (з 1989), народний художник України (2006), лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (2003), член-кореспондент Академії мистецтв України (2004).

Зображення

• 
  Вітраж на станції метро «Поштова площа»
• 
  Карбування на станції метро «Контрактова площа»
• 
  Станція метро «Лісова»

Посилання

• Зінченко Н. Монументалістка. Ірина Левитська, яка в дитинстві пережила Велику Вітчизняну і висилку в Австрію, нині пише образи святих // Хрещатик. — 2004. — № 159 (2562). — 29 жовтня.
• Зінченко Н. Вона бачила падіння берлінської стіни // Хрещатик. — 2006. — № 108 (2903). — 28 липня.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Зінченко Н. Вона пролила світло на містичний романтизм Гофмана // Хрещатик. — 2007. — № 18 (3008). — 7 лютого.
• Зінченко Н. Хочу померти, як Тиціан, — у 90 років і біля мольберта! // День. — 2011. — № 98. — 8 червня.
• Ірина Левитська. Усе моє з собою, ч. 1 // Телекомпанія «Глас». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Ірина Левитська. Усе моє з собою, ч. 2 // Телекомпанія «Глас».^{[недоступне посилання]}

Джерела

• Левитська Ірина Георгіївна // Офіційний сайт КОНСХУ.
• Левитська Ірина Георгіївна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 358 . — ISBN 5-88500-071-9.
• Левитська Ірина Георгіївна // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 335. — ISBN 978-966-96839-3-9.
• Левитська І. Г. Поділ: «Поштова площа» — через 25 років // Поділ і ми. — 2001. — № 4–5. — С. 46, 47. [Архівовано 22 вересня 2013 у WebCite]
• Ірина Левитська: Живопис. Ретроспективна виставка живопису// Музей сучасного мистецтва України. [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Левитська Ірина Георгіївна. Художник монументаліст, живописець, графік // Творчий шлях 2006. — www.who-is-who.ua
• Левитська Ірина Георгіївна. Випускниця факультету монументального живопису (1954 р.) [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.] // Львівська національна академія мистецтв [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.]