Лейб Сорес
Реб Лейб Сорес, Іуда бен-Йосип з Рівного, також Сурес, або Сара (ідиш ד׳ ליב שדה׳ם, нар. 1730 – пом. 4 березня 1791[1] або 1797, Ялтушків, Подільська губернія, Російська імперія) — відомий хасидський діяч другої половини 18 століття, мандруючий цадик, герой легенд галицьких та подільських євреїв, у яких він творив чудеса та перемагав ворогів єврейського народу. Деякими вважався одним із 36 скритих праведників в юдаїзмі, на яких тримається світ (т.зв. ламедвовник). Учень раббі Баал Шем Това та Дов-Бера з Межиріча. Прославився тим, що збирав гроші на викуп євреїв із неволі та полону[2].
У народних переказах Лейб Сорес є містичним, всюдисущим цадиком, завсідником усіх ярмарків, народних зібрань, який об'їздив Польщу, Волинь, Поділля тощо. Скрізь він здійснює подвиги, встає на захист бідних та слабких, бореться із сильними цього світу, які готують усілякі гоніння на єврейський народ. Так, за сюжетом однієї із легенд, Лейб Сорес протягом 7 років кожну ніч літав із Галичини до Віденського палацу, де приймав невидимий облік та колов ножем австрійського імператора Йосипа II, чим довів його до смерті.[3]
Похований у Ялтушкові Вінницької області.
Згідно легенди, Лейб Сорес заповів поховати себе під відкритим небом, тривалий час його могила знаходилася в занепаді. У 1991 році на гроші рабина Лейба Сіркіса з Нью-Йорку над могилою був збудований огель та проведена реконструкція.
- ↑ Tzadikim. dailyzohar.com. Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ 4 Адара Йорцайт Рабби Лейб Сара – Цадик Нистар. Сила Теилим (ru-RU) . Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Тарнавский, Александр (1883). Реб Лейб Сурес. Т. VII. «Киевская старина».
