Литаврін Геннадій Григорович
Геннадій Григорович Литаврін | |
---|---|
Геннадий Григорьевич Литаврин | |
Народився | 6 вересня 1925 с. Абай, Уймонський аймак, Ойратська АТ, Сибірський край, РРФСР, СРСР |
Помер | 6 листопада 2009 (84 роки) Москва, Російська Федерація |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР, Росія |
Діяльність | історик |
Alma mater | Історичний факультет МДУ (1951) |
Галузь | візантиністика, джерелознавство і славістика |
Заклад | |
Вчене звання | академік РАН |
Науковий ступінь | доктор історичних наук (1973) |
Науковий керівник | Удальцова Зінаїда Володимирівна |
Вчителі | Zinaida Udalcovad |
Відомі учні | С. А. Іванов |
Аспіранти, докторанти | Нікітенко Надія Миколаївна |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР |
У шлюбі з | Е. Е. Литавріна |
Діти | М. Г. Литавріна |
Нагороди |
Геннадій Григорович Литаврін (рос. Генна́дий Григо́рьевич Лита́врин; нар. 6 вересня 1925, с. Абай, Уймонський аймак, Ойратська АТ, Сибірський край, СРСР – пом. 6 листопада 2009, Москва, РФ) — радянський і російський історик, спеціаліст із середньовічної історії південних слов'ян, Візантії та російсько-візантійських зв'язків. Доктор історичних наук (1973), академік РАН (1994).
Випускник катедри історії Середньовіччя історичного факультету МДУ (1951), учень З. В. Удальцової. 1954 року захистив кандидатську дисертацію «Боротьба болгарського народу проти візантійського ярма (XI–XII ст.)». Викладав стародавні мови на історичному факультеті МДУ (1954–1955), був співробітником Інституту історії АН СРСР (1955–1968). З 1968 року працював в Інституті слов'янознавства РАН, у 1983–2002 роках завідував відділом історії Середніх віків. З 1987 року очолював сектор історії Візантії (пізніше — Центр вивчення візантійської цивілізації) Інституту загальної історії РАН та редакцію журналу «Візантійський літопис».
Доктор історичних наук (1973, дисертація «Поради й оповідання Кекавмена. Твір візантійського полководця XI століття»). Академік РАН (1994, член-кореспондент АН СРСР із 1987), іноземний член Болгарської АН (1989). Президент Національного комітету візантиністів Росії, віце-президент Міжнародної спілки візантиністів. Лауреат Державної премії Росії у галузі науки і техніки за монографію «Культура Візантії IV–XV століть» у трьох томах (1996)[1].
Був одружений з істориком Е. Е. Литавріною (1928–2002). Дочка — театрознавка М. Г. Литавріна (нар. 1955)[2].
- Монографії
- Очерки истории Византии и южных славян. М.: Учпедгиз, 1958. 2-е изд. СПб.: Алетейя, 1998. (У співавторстві з О. П. Кажданом).
- Болгария и Византия в XI–XII вв. — М.: Издательство АН СССР, 1960.
- Как жили византийцы. [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1974. 2-е изд. СПб.: Алетейя, 1997. 3-е изд. СПб.: Алетейя, 2006, 2014.
- Византийское общество и государство в X—XI вв. Проблемы истории одного столетия: 976–1081 гг. — М.: Наука, 1977.
- Византия и славяне (сборник статей). — СПб.: Алетейя, 1999.
- Византия, Болгария, Древняя Русь (IX — начало XII в.). — СПб.: Алетейя, 2000.
- Переклади джерел
- Кекавмен. Советы и рассказы Кекавмена / Пер. Г. Г. Литаврина. М.: Наука, 1972. 2-е изд. СПб.: Алетейя, 2003.
- Вибрані статті
- Религия и политика в Болгарии накануне и в период утверждения христианства (VIII – конец IX в.) // История, культура, этнография и фольклор славянских народов. М., 1988. С. 82–100.
- О походе аваров в 602 г. против антов // Славяне и их соседи. Международные отношения в эпоху феодализма. М., 1989. С. 15–33.
- Русско-византийские связи в середине X века // Вопросы истории. 1986. № 6. С. 41–52.
- Представления «варваров» о Византии и византийцах в VI–X вв // Византийский временник. 1986. Т. 46. С. 100–108.
- ↑ (рос.) Помер видатний історик-візантиніст Г. Г. Литаврін | Русский Обозреватель [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Литавріна Марина Геннадіївна [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті історичного факультету МДУ
- (рос.) Г. Г. Литаврин. Краткий очерк научной деятельности // GENNADIOS: 70-летию академика Г. Г. Литаврина. — 1999.
- (рос.) Беседа юбиляра и редактора с издателем // ANTIDWRON: 75-летию академика РАН Геннадия Григорьевича Литаврина. — 2003.
- Литаврин, Геннадий Григорьевич // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2011. — Т. 17. Лас-Тунас — Ломонос. — С. 592. — ISBN 978-5-85270-350-7. (рос.)
- Персональна сторінка Геннадія Григоровича Литавріна на офіційному сайті РАН (рос.)
- Історична довідка [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН
- Публікації [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] у «Візантійські часнику»
- Народились 6 вересня
- Народились 1925
- Померли 6 листопада
- Померли 2009
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Лауреати Державної премії РФ
- Історики СРСР
- Історики Росії
- Медієвісти Росії
- Візантиністи
- Члени-кореспонденти АН СРСР
- Іноземні члени Болгарської академії наук
- Лауреати Державної премії РФ у галузі науки та техніки
- Медієвісти СРСР