Лищичка польова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лищичка польова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Psammophiliella
Ikonn.
Вид:
P. muralis
Біноміальна назва
Psammophiliella muralis
(L.) Ikonn., 1976

Лищичка польова[1], або лищиця польова[2], або псамофіліела мурова[3] (Psammophiliella muralis, syn. Gypsophila muralis) — вид рослин з родини гвоздичних (Caryophyllaceae), поширений у Євразії.

Опис[ред. | ред. код]

Листки лінійні, 1–2.5 мм завдовжки. Чашечки широко дзвонові, 2.5–3 мм завдовжки. Пелюстки вдвічі довші від чашечки[3]. Однорічна трав'яниста рослина 5–15 см заввишки. Стебло рясно розгалужене від основи, від голого до практично голого, блакитно-зелене. Листки супротивні, без черешка. Листові пластини лінійні, з цілим краєм, блакитно-зелені. Суцвіття нещільне багатоквіткове. Віночок радіально-симетричний, ніжний рожевий, ≈ 0.5–1 см шириною; пелюстків 5, цілі, темно-жильні. Чашечка 5-листочкова, біло-смугаста. Тичинок 10. Плід — вузько-яйцеподібна, яка розщеплюється на 4 частки, коробочка, довша від чашечки[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Євразії; натуралізований у Японії, далекому сході Росії, Канаді [Онтаріо, Квебек], пн.-сх. США[5][6][7].

В Україні вид зростає на степових схилах, біля доріг, бур'ян — майже на всій, часто[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Psammophiliella muralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Gypsophila muralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 79. (рос.)(укр.)
  4. NatureGate. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
  7. Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.06.2019. (англ.)