Лотоцький Віталій Зіновійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Зіновійович Лотоцький
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 19 липня 1979(1979-07-19)
м. Тернопіль, Україна
Смерть 17 лютого 2015(2015-02-17) (35 років)
під Дебальцевим, Донецька область, Україна
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Тернопільська загальноосвітня школа № 19
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Збройні сили України
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Сталевий хрест непереможних»
Орден «Сталевий хрест непереможних»
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
CMNS: Лотоцький Віталій Зіновійович у Вікісховищі

Віта́лій Зінові́йович Лото́цький (19 липня 1979, м. Тернопіль — 17 лютого 2015, під Дебальцевим Донецької області) — український військовик, старший сержант роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1986—1994 роках навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 22, перейшов у Тернопільській загальноосвітній школі № 19, яку й закінчив у 1997 році.

У листопаді 1997 року призваний у ЗСУ (ВЧ А-3679, курсант, від 20 травня 1998 — у ВЧ А-4106, моторист), демобілізований у травні 1999 року. Присвоєно звання старший сержант.[1]

Зустріч у Тернополі тіла воїна-героя Віталія Лотоцького 8 березня 2015 року

Був поранений на блокпосту «Балу» під Дебальцевим 16 лютого, помер 17 лютого 2015[2]. На початку березня упізнаний серед загиблих.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

6 травня 2015 року в Тернопільській загальноосвітній школі № 22, де він навчався, колектив школи та гості, серед яких голова Тернопільської ОДА Степан Барна, вшанували героя і відкрили пам'ятний стенд. А 12 листопада — меморіальну дошку на фасаді школи[3].

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[4].
  • почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[5];
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
 Тіло Віталія Лотоцького, який загинув в АТО, зустріли у Тернополі на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 8 березня.
 Бійця АТО Віталія Лотоцького поховали у Тернополі на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 10 березня.
 У Тернополі попрощалися з бійцем Віталієм Лотоцьким на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 10 березня.
 Пам'ятний стенд у школі присвятили бійцю, який загинув на Сході на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 6 травня.
 Рік тому в Дебальцевому загинув Віталій Лотоцький на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 16 лютого.