Луги (Калуський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Луги (Рожнятівський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луги
Основні дані
48°50′27″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 48.84083° пн. ш. 24.02917° сх. д. / 48.84083; 24.02917Координати: 48°50′27″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 48.84083° пн. ш. 24.02917° сх. д. / 48.84083; 24.02917
Країна Flag of Ukraine.svg Україна, Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія і Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Район Калуський район
Засновано 1848
Площа 58,798 км²
Водойма Амазонка,місісіпі
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Поштові індекси 77651
Міська влада
Адреса вул. Перемоги, с. Луги, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77651
Мапа
Луги. Карта розташування: Земля
Луги
Луги
Луги (Земля)


S:  Луги у  Вікіджерелах

Лу́ги — село Калуського району Івано-Франківської області.

Географія[ред. | ред. код]

У селі потік Мелецина впадає у річку Чечву. У південній частині села є цікавий туристичний об'єкт — Долина прориву p. Чечва.

Історія[ред. | ред. код]

Село Луги існує вже понад 160 років. Воно виникло після 1848 року, коли Австро-Угорський уряд змушений був скасувати на землях тодішньої Галичини панщину. Тоді на лугах, на березі річки Чечви, трохи вище того місця, де в неї впадає річка Ілемка, жили в кількох колибах панські лісоруби, які заготовляли гонту для поміщицьких дворів. Після скасування панщини ці сім'ї не повернулись у свої села. Так і залишились вони на лугах над Чечвою і дали початок селу Луги. Перша письмова згадка про село датується 1857 роком.

У 1939 році в селі проживало 580 мешканців (565 українців, 5 поляків, 10 євреїв)[1].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Біля села загинув навесні 1947 р. і похований Андрій Стадник (псевдо: «Бистрий», «Чорт») — командир сотні УПА «Бистриця».[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. Шкіль Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Поховання 31. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 5 лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]