Осмолода
| село Осмолода | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Тер. громада | Перегінська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060210080057398 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1873 |
| Населення | 59 |
| Площа | 3,564 км² |
| Густота населення | 16,55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77672 |
| Телефонний код | +380 03474 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′54″ пн. ш. 24°2′58″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 24.04944° сх. д. |
| Водойми | р. Лімниця, Молода |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Гриньків, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77672 |
| Карта | |
  Осмолода | |
 Осмолода | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Осмоло́да — село Перегінської селищної громади Калуського району Івано-Франківської області. Розташоване в масиві Горгани. Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є туристичні марковані маршрути на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці.
У присілку села річки Бистрик та Петрос впадають у Лімницю.
Неподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник «Грофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», урочище «Лопушна», урочище Котелець, пам'ятка природи «Озеро Росохан», Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.
Офіційна дата заснування — 1873 рік. Населення приблизно 60 осіб. У селі немає навіть початкової школи, хоча за часів СРСР дітей було більше і початкова школа працювала.
Понад 100 років (до 1990-х) функціонувала вузькоколійка, що з'єднувала деревообробні цехи лісокомбінату «Осмолода» в смт. Брошнів-Осада і поселення Осмолода.
-
Осмолода рештки вузькоколійки, серпень 2003 -
-
-
Село Осмолода — давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молоди («Ось Молода»), неподалік від якої розташоване село.
.jpg)
Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, у якому є вілла «Кедрова палата», збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося присутністю великої кількості природних мінеральних джерел, багатих на сірководень.
12 серпня 1934 р., у неділю, відбулося урочисте відкриття кедрового заповідника, на якому були присутні митрополит Андрей Шептицький, науковці, численні гості. Через місяць, 20 вересня 1934 р., за рішенням станиславівського воєводи ділянку розповсюдження сосни кедрової європейської в Горганах юридично визнали заповідником. Було виділено низку об'єктів, що займали площу 18 км² і пропонувалися як заповідні: ялицевий, ільмово-яворовий, сосновий, буковий, урочище «Ставки», що об'єднувало три високогірні ставки, окремі торфовища і скельні резервати та урочище «Підлюте» («Живець», «Підлюте» і «Палата»)[1].
У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії. За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів[2] збереглася доменна піч 1810 року, збудована Антоном Ангеловичем і відома як Ангелівська доменна піч.
У селі є дві дерев'яні церкви[3]:
- Святого Андрія (18 ст., у 1936 році її перевезли зі с. Ріпне, урочище Лужки)
- Святого Іоана Предтечі (19 ст., урочище Підлюте)
- Сидор Василь — (*24 лютого 1910, Спасів, Сокальський район — †14 квітня 1949) — полковник УПА, командир УПА-Захід. Загинув поблизу села на горі Яла в бою із загоном НКВС.[4][5][6]
-
Форельне господарство -
Меморіальна дошка
У селі є кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня, форелеве господарство, розвивається «зелений туризм». Станом на 23 липня 2014 року у селі працює мобільний зв'язок лише від Київстар.
За даними перепису 2001 року населення села становило 59 осіб, з них усі 100 % зазначили рідною українську мову[7].
В основу пісні «Ой, Єзус Марія» гурту LUIKU покладена історія про лісорубів з Осмолоди.
- ↑ Олена Гайдукевич (18 серпня 2015). Заповідники Шептицького. Галичина. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 22 серпня 2025.
- ↑ ЛЕСЮК МИКОЛА, СЕМКО ВОЛОДИМИР. Зникле село Ангелів у нетрях Карпат.
- ↑ Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996. — т. 4. — С. 97.
- ↑ ОКСАНА ВИТВИЦЬКА. Василь Сидор -«Шелест» (24.02.10 — 14.04.49) — полковник УПА, командир УПА-Захід.
- ↑ Провід ОУН Карпатського краю. 14 квітня 1949 року
- ↑ Шкіль Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Місце загибелі 32.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
- Крайній Іван. Хліб від Лесі — як гостинець від зайця. Жити красиво і комфортно можна будь-де, навіть у глухому селі з двома десятками обійсть // «Україна Молода», № 176, 20 вересня 2008.
- Осмолода // Рідний край
- Знімки Осмолоди.
- Osmołoda // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 644. (пол.)
- Podluty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 431. (пол.)
 Населені пункти Рожнятівського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Берлоги • Брошнів • Вербівка • Верхній Струтинь • Вільхівка • Грабів • Гриньків • Дуба • Дубшари • Закерничне • Іванівка • Ілемня • Камінь • Князівське • Красне • Креховичі • Крива • Лази • Лецівка • Липовиця • Ловаги • Лоп'янка • Луги • Небилів • Нижній Струтинь • Осмолода • Петранка • Підлісся • Підсухи • Погорілець • Рівня • Ріпне • Рошняте • Сваричів • Сливки • Слобода-Небилівська • Слобода-Рівнянська • Спас • Суходіл • Топільське • Цінева • Ясеновець • Ясень |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
