Осмолода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Осмолода
При в'їзді в село
При в'їзді в село
При в'їзді в село
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Перегінська селищна громада
Основні дані
Засноване 1873
Населення 59
Площа 3,564 км²
Густота населення 16,55 осіб/км²
Поштовий індекс 77672
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°34′54″ пн. ш. 24°02′58″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 24.04944° сх. д. / 48.58167; 24.04944Координати: 48°34′54″ пн. ш. 24°02′58″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 24.04944° сх. д. / 48.58167; 24.04944
Водойми р. Лімниця, Молода
Місцева влада
Адреса ради с. Гриньків, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77672
Карта
Осмолода. Карта розташування: Україна
Осмолода
Осмолода
Осмолода. Карта розташування: Івано-Франківська область
Осмолода
Осмолода
Мапа
Мапа

CMNS: Осмолода у Вікісховищі

Осмоло́да — село Перегінської селищної громади Калуського району Івано-Франківської області. Розташоване в масиві Ґорґани. Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є туристичні марковані маршрути на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці.

Географія[ред. | ред. код]

У присілку села річки Бистрик та Петрос впадають у Лімницю.

Неподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник «Ґрофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», урочище «Лопушна», урочище Котелець, пам'ятка природи «Озеро Росохан», Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.

Історія[ред. | ред. код]

Офіційна дата заснування — 1873 рік. Населення приблизно 60 осіб. У селі немає навіть початкової школи, хоча за часів СРСР дітей було більше і початкова школа працювала.

Понад 100 років (до 1990-х) функціонувала вузькоколійка, що з'єднувала деревообробні цехи лісокомбінату «Осмолода» в смт. Брошнів-Осада і поселення Осмолода.

Село Осмолода — давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молоди («Ось Молода»), неподалік від якої розташоване село.

Вид на урочище Підлюте (1930-ті роки)

Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, у якому є вілла «Кедрова палата», збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося присутністю великої кількості природних мінеральних джерел, багатих на сірководень.

12 серпня 1934 р., у неділю, відбулося урочисте відкриття кедрового заповідника, на якому були присутні митрополит Андрей Шептицький, науковці, численні гості. Через місяць, 20 вересня 1934 р., за рішенням станиславівського воєводи ділянку розповсюдження сосни кедрової європейської в Ґорґанах юридично визнали заповідником. Було виділено низку об'єктів, що займали площу 18 км² і пропонувалися як заповідні: ялицевий, ільмово-яворовий, сосновий, буковий, урочище «Ставки», що об'єднувало три високогірні ставки, окремі торфовища і скельні резервати та урочище «Підлюте» («Живець», «Підлюте» і «Палата»)[1].

Тепер резиденція перетворилася на монастир отців василіян. У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії. За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів[2] збереглася доменна піч 1810 року, збудована Антоном Ангеловичем і відома як Ангелівська доменна піч.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня, форелеве господарство, розвивається «зелений туризм». Станом на 23 липня 2014 року у селі працює мобільний зв'язок лише від Київстар.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 59 осіб, з них усі 100 % зазначили рідною українську мову[6].

У мистецтві[ред. | ред. код]

В основу пісні «Ой, Єзус Марія» гурту LUIKU покладена історія про лісорубів з Осмолоди.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/zapovidniki-sheptickogo/
  2. ЛЕСЮК МИКОЛА, СЕМКО ВОЛОДИМИР. Зникле село Ангелів у нетрях Карпат.
  3. ОКСАНА ВИТВИЦЬКА. Василь Сидор -«Шелест» (24.02.10 — 14.04.49) — полковник УПА, командир УПА-Захід.
  4. Провід ОУН Карпатського краю. 14 квітня 1949 року
  5. Шкіль Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Місце загибелі 32.
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]