Луги (Калуський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Луги
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Спаська сільська громада
Основні дані
Засноване 1848
Населення 873 (станом на 2021 р.)
Площа 58,798 км²
Густота населення 15 осіб/км²
Поштовий індекс 77651
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°50′27″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 48.84083° пн. ш. 24.02917° сх. д. / 48.84083; 24.02917Координати: 48°50′27″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 48.84083° пн. ш. 24.02917° сх. д. / 48.84083; 24.02917
Водойми Чечва, Мелецина
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Перемоги, с. Луги, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77651
Карта
Луги. Карта розташування: Україна
Луги
Луги
Луги. Карта розташування: Івано-Франківська область
Луги
Луги
Мапа
Мапа

Лу́ги — село Калуського району Івано-Франківської області.

Географія[ред. | ред. код]

У селі потік Мелецина впадає у річку Чечву. У південній частині села є цікавий туристичний об'єкт — Долина прориву p. Чечва.

Історія[ред. | ред. код]

Село Луги існує вже понад 175 років. Воно виникло після 1848 року, коли Австро-Угорський уряд змушений був скасувати на землях тодішньої Галичини панщину. Тоді на лугах, на березі річки Чечви, трохи вище того місця, де в неї впадає річка Ілемка, жили в кількох колибах панські лісоруби, які заготовляли гонту для поміщицьких дворів. Після скасування панщини ці сім'ї не повернулись у свої села. Так і залишились вони на лугах над Чечвою і дали початок селу Луги. Перша письмова згадка про село датується 1857 роком.

У 1939 році в селі проживало 580 мешканців (565 українців, 5 поляків, 10 євреїв)[1].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Біля села загинув навесні 1947 р. і похований Андрій Стадник (псевдо: «Бистрий», «Чорт») — командир сотні УПА «Бистриця».[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. Шкіль Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Поховання 31. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 5 лютого 2020.

Посилання[ред. | ред. код]