Лузька оперативна група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лузька оперативна група
Лужская оперативная группа
RIAN archive 660791 Red Army soldiers. Leningrad defenders.jpg
Радянська піхота в битві за Ленінград. 1941
На службі 6 липня — 25 серпня 1941
Країна  СРСР
Вид Red Army flag.svg Червона армія
Чисельність Оперативна група
Війни/битви

Німецько-радянська війна

Командування
Визначні
командувачі
Пядишев К. П.
Астанін А. М.

Лузька оперативна група (рос. Лужская оперативная группа) — оперативна група радянських військ, що брала активну участь в обороні Ленінграда. Оперативна група створювалася для організації оборони на побудованому Лузькому оборонному рубежу — системі радянських укріплень, що простягалася на 276 кілометрів від Нарвської затоки, по річках Луга, Мшага, Шелонь до озера Ільмень з метою не допустити прориву військ німецької групи армій «Північ» на північний схід у напрямку Ленінграда.

Історія[ред. | ред. код]

6 липня 1941 року, на виконання рішення Ставки ВГК, командувач Північним фронтом генерал-лейтенант Попов М. М. створив Лузьку оперативну групу, яку очолив заступник командувача фронтом генерал-лейтенант Пядишев К. П. До складу групи повинні були увійти: 4 стрілецькі дивізії (70-та, 111-та, 177-ма і 191-ша); 1-ша, 2-га і 3-тя дивізії народного ополчення; Ленінградське стрілецько-кулеметне училище; Ленінградське Червонопрапорне імені С. М. Кірова піхотне училище; 1-ша гірсько-стрілецька бригада; артилерійська група з частин Лузького табірного збору під командуванням полковника Одинцова Г. Ф.[1]

Для прикриття військ групи з повітря залучалася авіація всього Північного фронту під командуванням генерал-майора авіації Новикова А. А.

До 9 липня Лузька оперативна група зайняла східну і центральну ділянки оборони від міста Луги до озера Ільмень. Незайнятою залишалася ділянка по нижній течії річки Луга, на який війська тільки почали висуватися[1].

12 липня почалися перші бої підрозділів Лузької оперативної групи, коли передові загони 41-го моторизованого корпусу прорвалися на напрямку Луги до рубежу річки Плюсса. Бої тривали до середини другої декади липня 1941 року, але після контрудару радянських військ під Сольцами, в якому, зокрема брали участь і з'єднання групи, становище в смузі відповідальності оперативної групи стабілізувалося.

23 липня 1941 року Лузька оперативна група, з метою оптимального управління військами, була розділена на три ділянки (спочатку сектора) оборони: власне Лузька ділянка оборони, а також Кінгісеппська[ru] і Східна ділянкі оборони.

Командувачі[ред. | ред. код]

Формування Лузької оперативної групи[ред. | ред. код]

Назва Сформована У
складі
Час
існування
Бойовий шлях
битви, операції, бої
Склад Подальша
доля
Командувачі
Оборонні Наступальні
1 Лузька ОГр з військ Північного фронту Північний фронт
Ленінградський фронт
6 липня — 25 серпня 1941 ЛенінградЛенінградська оборонна операція Не брала участі Загальновійськові формування окремі стрілецькі дивізії розформована Пядишев К. П.
Астанін А. М.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Генерал-лейтенант Пядишев К. П. заарештований органами НКВС, засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР за антирадянську агітацію та відбував покарання в Інтинському ВТТ. 15 червня 1944 року помер в ув'язненні.
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]