Лукашевич Іван Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лукашевич Іван Володимирович
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Псевдо Хантер
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  СБУ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «Відзнака Служби безпеки України» (СБУ)
Нагрудний знак «Відзнака Служби безпеки України» (СБУ)
Нагрудний знак «За відвагу» (СБУ)
Нагрудний знак «За відвагу» (СБУ)
Нагрудний знак «За доблесть» (СБУ)
Нагрудний знак «За доблесть» (СБУ)
Відзнака СБУ «Вогнепальна зброя»
Відзнака СБУ «Вогнепальна зброя»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня

Іва́н Володи́мирович Лукаше́вич (псевдо «Хантер»)[1] —український спецслужбовець, бригадний генерал військової контррозвідки СБУ.[2] Знаний як розробник великокаліберної снайперської гвинтівки «Володар обрію»[3][4] та ідеолог створення безпілотних надводних апаратів, що активно застосовували українські військові в Битві за Чорне море[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Упродовж 2014—2016 років очолював снайперський відділ 6-го управління Центру спецоперацій «А» Служби безпеки України[6].

У 2016—2020 роках був заступником начальника 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ[6].

Перед початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну був головним свідком у справі генерал-майора Валерія Шайтанова, якого СБУ заарештувала за підозрою в державній зраді, а також був учасником операції з його затримання[6].

За версією Служби безпеки України, ідею створення ударних надводних безпілотників «Хантер» вигадав під час відвідування полігону, де побачив установлення терміналів Starlink на БПЛА й вирішив, що можна встановити ці термінали на морський безпілотник і підтримувати супутниковий зв'язок. Після цього він та голова СБУ Василь Малюк звернулись до командувача ВМСУ Олексія Неїжпапи, який надав команду фахівців для консультацій зі створення човнів і керування ними. Перші зразки було випробувано в липні 2022 року.[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків, відзначений:

  • За особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність і героїзм під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов'язку, відзначений — 21 березня 2019 року — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[7]
  • 28 червня 2023 року «за визначні особисті заслуги у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу, вірність військовій присязі» нагороджений відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг»[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стерненко показав "батька" морських дронів, команда якого підривала Кримський міст. 24 Канал (укр.). 22 лютого 2024. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  2. Президент присвоїв військове звання бригадного генерала захиснику з Вінниччини. vinnitsa.info (укр.). Процитовано 10 лютого 2024.
  3. "Вони повинні боятися нас": снайпер-рекордсмен СБУ розповів про постріл з унікальної української зброї (фото, відео). ТСН.ua (укр.). 29 грудня 2023. Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 11 лютого 2024.
  4. СБУ показала снайпера, який у листопаді встановив світовий рекорд результативного пострілу. LB.ua. 30 грудня 2023. Архів оригіналу за 31 грудня 2023. Процитовано 11 лютого 2024.
  5. а б Водні дрони, Ілон Маск та високоточні ракети: як Україна відвоювала Чорне море. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2024. Процитовано 9 лютого 2024.
  6. а б в Калинівчанина нагородили відзнакою президента: третя бойова нагорода земляка
  7. Указ Президента України 83/2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
  8. Калинівчанину присвоїли звання бригадного генерала. Калинівка.City (укр.). Процитовано 10 лютого 2024.

Джерела[ред. | ред. код]