Starlink

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Starlink
Starlink Logo.svg
Логотип проекту
Основні параметри
Виготівник SpaceX
Оператор SpaceX
Тип апарата малий супутник для роздачі інтернету
Штучний супутник Землі
Дата запуску 22 лютого 2018 (вперше)
Ракета-носій Falcon 9 Block 5
Космодром Канаверал США США
Технічні параметри
Маса 227-260 кг
Джерела живлення сонячна панель
Орбітальні дані
Тип орбіти ННО: 336–1325 км
Прилади
Прилади антени для Ku- та Ka- діапазонів, лазерна установка
Вебсторінка
Вебсторінка https://www.starlink.com/

Starlink — проект американської компанії SpaceX щодо розробки недорогої та високопродуктивної супутникової платформи для виготовлення супутників зв'язку та запусків великої їх кількості (сузір'я) у космос[1]. Утворена таким чином нова система зв'язку зможе надавати доступ до широкосмугового (високошвидкісного) Інтернету у віддалених від комунікацій місцях. Першою компанія почне обслуговувати територію Канади та північ США (2020 рік). Глобальне покриття Землі очікується у 2021 році[2]. Всупереч поширеній думці, доступ до такого інтернету навряд чи буде безкоштовним (принаймні доведеться придбати так званий термінал користувача), адже зароблені на цьому кошти Ілон Маск планує витратити на розробку ракети Starship для польотів на Марс.

Назва «Starlink» взята із роману Джона Ґріна «Провина зірок»[3]. Проект розпочався у 2015 році, а перші два супутника були успішно запущені у тестовий політ 22 лютого 2018 року ракетою Falcon 9. Запуск наступної партії сателітів вже із 60-ти одиниць відбувся у травні 2019 року. У січні 2020 року SpaceX стала власницею найбільшої кількості супутників на орбіті (180 штук)[4]. До середини 2020-х років компанія планувала відправити на певні орбіти близько 12 тисяч апаратів[5], однак у 2019 році з'явилася інформація про заявку на ще 30 тисяч штук[6].

SpaceX допускає можливість продажу супутників, виготовлених на їх платформі, після чого ті зможуть використовуватися у наукових, або військових цілях[7]. У майбутньому компанія має намір розмістити подібне сузір'я на навколомарсовій орбіті.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з наведеними SpaceX даними, 57 % людей на Землі знаходяться off-line. Це відбувається із багатьох причин, але основна з них — відсутність доступу до інтернету.[8] Поява комунікаційної супутникової мережі від SpaceX була офіційно анонсована у січні 2015 року. Її прогнозована пропускна здатність становила 50 % усього інтернет трафіка та 10 % — у великих, густонаселених містах[9][10].

Місце, де виготовлятимуться супутники, знаходиться у місті Редмонд. Воно складається із двох об'єктів, площею 2,8 і 3,8 тис. м². Спочатку для роботи там наймуть 60 працівників, із запланованим збільшенням їх кількості до 1 тис. чоловік протягом кількох років.[11]

У липні 2016 року SpaceX придбала територію у 740 м² у місті Ірвайн, Каліфорнія (Orange County). Зі списку вакансій для цього офісу можна було зрозуміти, що там займатимуться цифровою обробкою сигналів, радіочастотними мікросхемами та ASIC для супутників.[12]

У листопаді 2016 року було подано заявку до Федеральної комісії зі зв'язку США (ФКЗ) щодо системи супутників у Fixed-satellite service[en], що використовуватимуться у Ku та Ka діапазонах частот.[13]

У березні 2017 року компанія поділилася планами сформувати сузір'я супутників «V-діапазону, що знаходитимуться на не-геосинхронних орбітах для надання послуг зв'язку» в електромагнітному спектрі, котрий раніше не був «широко застосований для комерційних комунікаційних послуг». Воно називатиметься «Сузір'ям V-діапазону ННО» (англ. VLEO) і міститиме 7'518 супутників, які слідуватимуть за раніше заявленими 4425 супутниками, що функціонуватимуть у Ku та Ka-діапазоні.[14] Більша група (7518) буде виведена на орбіту з висотою 340 км, а менша (4425) — працюватиме на висоті 550 та 1'200 км.[15]

У 2015—2017 роках виникли деякі проблеми із ліцензуванням спектру обслуговування. У 2017 році SpaceX подала документи, прагнучи зареєструвати назву «Starlink» для свого сузір'я супутників. Також наприкінці 2017 року вони оприлюднили свій план щодо боротьби зі збільшення кількості космічного сміття, адже зараз на орбіті знаходиться приблизно 4300 діючих і вже недіючих супутників. Згідно з ним, супутники із сузір'я Starlink, які відслужать свій термін експлуатації, будуть самостійно сходити з орбіти, використовуючи власні рушії, і керовано спускатися у атмосфері. Це відбуватиметься протягом року від моменту закінчення терміну їх використання (5—7 років)[16]. У випадку виходу з ладу системи власних рушіїв супутника, висота орбіти (приблизно 550 км) дозволить йому потрапити у щільні шари атмосфери протягом 1-5 років та згоріти там, не залишаючи сміття на навколоземній орбіті. На відміну від інших супутників, які знаходяться на значно вищих орбітах, і потраплять у щільні шари атмосфери протягом сотень чи тисяч років після закінчення терміну експлуатації.

Хоча тестовий політ двох прототипів супутника спочатку був запланований на 2016 рік,[17] насправді він відбувся 22 лютого 2018 року. Запущені супутники отримали назву «Tintin A» та «Tintin B», а Ілон Маск у своєму твіті «по-секрету» повідомив, що пароль до wi-fi — «martians» (марсіани).[18]

У березні 2018 року ФКЗ схвалила запуск 4425 супутників.[19] Згідно з ліцензією, компанія повинна запустити хоча б половину з них протягом 6 років. У серпні SpaceX отримала американський та міжнародний патенти на дизайн фазованої антени, що необхідна для прийому користувачем сигналу із космосу. Позаяк це лише третій патент, на який претендувала компанія за весь час свого існування, то, вочевидь, ця антена має дуже велике значення.[20]

У жовтні 2019 року Маск написав у Twitter: «Надсилаю цей твіт через космос за допомогою супутника Starlink… Це спрацювало!!»[21]. Тоді ж стало відомо, що ФКЗ на прохання SpaceX направила заявку до Міжнародного союзу електрозв'язку щодо збільшення сузір'я ще на 30 тис. одиниць. Вони працюватимуть на висоті 328—550 км[6].

У жовтні 2020 року SpaceX підписала угоду на $149 млн. із Агенством космічних розробок на поставку восени наступного року чотирьох сателітів, що виготовлятимуться на базі Starlink. Завдяки інфрачервоному датчику супутники виявлятимуть і відстежуватимуть ворожі балістичні та гіперзвукові ракети[22].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

60 супутників на орбіті до відстикування від другого ступеня

Супутники, завдяки застосуванню платформи, виробляються серійно (~120 штук на місяць[23]), тому коштують значно менше подібних, але випущених в одиничній версії[24]. Вони належать до класу малих і важать <300 кг. На відміну від більш поширених наразі кубічних сателітів, мають значно пласкішу форму та є стійкішими до пошкоджень. Це дозволяє поміщати їх велику кількість (60 шт.) всередині обтікача ракети та здійснювати відстикування у космосі без наявності спеціального механізму для кожного із них. Замість двох стандартних сонячних панелей Starlink має одну велику, потужністю 3 кВт. Використовуючи іонний двигун на криптоні, кожен апарат здатен маневрувати, облітаючи космічне сміття, а після закінчення терміну служби спеціально сходити з орбіти і згорати в атмосфері, щоб самому не засмічувати простір. Застосування криптону, а не ксенону здешевлює кожен супутник на ~$50 тис.[25][26]. Точне визначення місцеперебування всіх сателітів допомагатиме визначати навігаційна система відстеження зірок[en].

Відповідно документам, поданим до Федеральної комісії зі зв'язку США, супутники у космосі спілкуватимуться між собою на частоті понад 10 тис. ГГц за допомогою лазерного променя[27][28]. Із наземними станціями та терміналами користувачів зв'язок здійснюватиметься у радіо (Ku- та Ka-[en]) діапазонах на частоті 12 ГГц[29]. Ku-антени більш надійні у роботі навіть у хмарну та дощову погоду, а Ка-антени забезпечують значно більшу пропускну здатність[30].

Обіцяна швидкість передачі даних — 1Гбіт для кожного споживача[31]. Щоразу запуск 60 супутників може забезпечити 1 терабіт пропускної здатності, що потенційно може підтримувати 40000 користувачів, які одночасно передають контент високої якості[32]. Зазвичай зв'язок із геостаціонарним супутником має мінімальну кругову затримку сигнала (туди-назад) у 239 мс, але іноді вона може сягати і 600 мс. Супутники Starlink будуть обертатися на висоті в 1/30 цієї відстані, тому затримка сигналу становитиме лише 25-30 мс, що співмірно із кабельним або оптоволоконним зв'язком[33]. SpaceX навіть намагається досягти величини у 10 мс[34]. Система використовуватиме протокол peer-to-peer[35]. Площа покриття одним супутником території Землі становитиме еліпс із головною віссю у 2120 км[8]. Щоб надавати доступ до інтернету у певній країні, SpaceX має отримати дозвіл від місцевої влади на роботу на необхідних їм частотах.

Кількісні характеристики сузір'я[ред. | ред. код]

Супутники Starlink, розташовані на 72 орбітах по 22 у кожній, що сумарно складає 1584 одиниць

Більша група сателітів (7518 од.) буде виведена на орбіту з висотою ~340 км і працюватиме у V-діапазоні, а менша (4409 од.) — працюватиме на висоті 450—550 км (1584 од.) та ~1100 км (2825 од.) у Ku та Ka-діапазонах[36][15][8].

Фаза Орбіта, км Нахил орбіти, град. Запланована кі-сть супутників Термін до запуску половини супутників Термін до запуску всіх супутників Запущено (на 25 листопада 2020) Знищені або деорбітують (на 6 жовтня 2020)[37]
1
550 53 1'584 березень 2024 березень 2027 953(~59,5 %) 45
1'110 53,8 1'600 0 0
1'130 74 400 0 0
1'275 81 375 0 0
1'325 70 450 0 0
2
335,9 42 2'493 листопад 2024 листопад 2027 0 0
340,8 48 2'478 0 0
345,6 53 2'547 0 0

Відмінності між версіями Starlink[ред. | ред. код]

TinTin

Першими були запущені два прототипи, що спочатку називалися «MicroSat», а потім були перейменовані у «Tintin». Завдяки оснащенню камерами вони могли фільмувати Землю. Для зв'язку із ними у будівлях, що знаходяться у власності SpaceX та Tesla Inc. у Каліфорнії, Техасі та Вашингтоні, розмістили стаціонарні станції прийому. Також застосовувалися три мобільні комунікатори у фургонах. Такий зв'язок здійснювався щодня протягом 10 хвилин. Також існує інформація, що SpaceX домовилася про тестування сигналу високошвидкісного інтернету в таких країнах як Аргентина, Норвегія та Нова Зеландія[31]. Навесні 2020 року запустили процес їхньої деорбітації[38].

Starlink v0.9 (тестова версія)[39][40]
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Розгортання супутників. Відеозйомка із Землі на сайті YouTube
  • маса — 227 кг;
  • наявні антени, що працюють у Ku-діапазоні;
  • 95 % деталей цих супутників на кінець терміну придатності згорять у атмосфері.
Starlink v1.0 (робоча версія)[41][42]
  • маса — 260 кг;
  • додані Ka-антени;
  • на один супутник «DarkSat», що запустили у січні 2020 року, нанесене спеціальне покриття для зменшення альбедо;
  • 100 % деталей супутників на кінець терміну придатності згорять у атмосфері.
Starlink v2.0
  • матимуть обладнання для передачі одне одному інформації за допомогою лазерного променя

Користувацькі термінали[ред. | ред. код]

На відміну від супутникового зв'язку через Iridium satellite constellation[en], сигнал від якого подається безпосередньо у телефон, система Starlink потребуватиме додаткового термінала розміром із ноутбук, який відстежуватиме супутники за допомогою фазованої антенної решітки, яку рухатиме вбудований моторчик. За словами Маска, цей термінал буде «тонкий, плаский, округлий, схожий на НЛО на палиці». Встановлювати його треба, спрямувавши у небо[43].

У березні 2020 року SpaceX отримала дозвіл від ФКЗ США на встановлення 1 млн. своїх наземних антен розміром 48 см, що дозволить розповсюдити саме цю кількість користувацьких терміналів[44]. До серпня мало розпочатися випробування їх роботи серед працівників SpaceX, а до листопада стартує бета-тестування[45]. Воно розпочнеться після підйому 840 супутників,[46] і в червні компанія запропонувала всім бажаючим відправляти заявки на участь (Україна теж є у списку)[47]. Тоді ж з'явилися перші зображення терміналів, що нагадують звичайні супутникові антени[32]. У комплекті із ними може продаватися трикутний роутер, вироблений тайванською компанією Wistron NeWeb Corp.[48]. У серпні з'явилися перші неофіційні дані від тестувальників, згідно з якими:

  • затримка сигналу складає (20-94) мс;
  • швидкість завантаження — (11-60) Мбіт/с;
  • швидкість відправлення даних — (5-18) Мбіт/с[49].

Наземні станції[ред. | ред. код]

Для безпосереднього під'єднання до всесвітньої мережі SpaceX потребує встановлення сотень наземних станцій обробки даних. Але ця кількість є незначною завдяки наявності багатьох супутників. Адже вони у випадку відсутності поблизу від користувача такої станції за допомогою лазера швидко передаватимуть одне одному інформацію, аж поки якийсь із супутників зможе «побачити» необхідну станцію. І саме це потрібно для малозаселених територій[50][51].

Умови користування[ред. | ред. код]

У жовтні 2020 року β-користувачі оприлюднили деякі умови користувацького договору, з яких випливає, що у межах Землі та Місяця сторони зобов'язуються діяти у межах законів штату Каліфорнія, однак, найбільшу увагу привертає наступний пункт:

«Що стосується послуг, що надаватимуться на Марсі або на «Starship», чи іншому космічному кораблі марсіанських колоністів, сторони контракту визнають Марс вільною планетою, і жоден уряд, який знаходиться на Землі, не матиме повноважень та суверенітету над марсіанською діяльністю. Відповідно, суперечки вирішуватимуться на основі принципів самоуправління, які встановлюватимуться добросовісно під час заселення Марса»
—Умови договору для користувачів Starlink[52]

У березні 2018 року Маск зазначав, що вважає найкращим способом керування на червоній планеті пряму демократію[53].

Економічна доцільність[ред. | ред. код]

Охоплення хоча б 5 % телекомунікаційного ринку, за словами Маска, дозволить отримати $50 млрд., що на порядок більше, ніж від запусків космічних апаратів своїх клієнтів[54]. У травні 2018 року розрахункова вартість проекту становила $10 млрд.[55]. Вона передбачала запуск супутників ракетою Falcon 9. Однак навіть політ на ракетах із першими ступенями, використаними повторно, коштує значно дорожче, ніж вартість самих супутників. Застосування ракети BFR допоможе здешевити його у 5 разів. Зароблені кошти планують інвестувати у розвиток тієї ж BFR, за допомогою якої колонізуватимуть Марс.

У червні 2015 року з'явилася інформація, що компанії Google та Fidelity Investments вклали у проект Starlink $1 млрд.[56]. У квітні 2018 року Fidelity ще додала $500 млн.[57]. У тому ж році у рамках контракту на $28 млн. із Повітряними силами США SpaceX розпочала перевірку можливості надання високошвидкісного інтернету у кабіну військового літака С-12. У 2020 році експериментуватимуть із літаком-заправником KC-135 та важкоозброєним AC-130[21].

Головним конкурентом Starlink є проект OneWeb по запуску 650 супутників. Також компанія Samsung Electronics має плани щодо 4600 сателітів.[58] Amazon.com згідно «Project Kuiper» хоче мати сузір'я із 3236 супутників[59]. Однак SpaceX має ряд переваг, серед яких висока пропускна здатність Starlink, їх низька собівартість та найголовніше — можливість запуску на власних ракетах[60].

Критика[ред. | ред. код]

Starlink 6 над Тюбінгеном
Проліт над Джорджією, США (28 квітня 2020)

Після запуску першої великої партії Starlink у різних куточках Землі почали знімати відео із сяючими точками, що ланцюжком пролітали над планетою. Почали поширюватися чутки, ніби після підйому усього сузір'я у 12 тис. (а пізніше з'ясувалося, що їх буде 40 тис.) супутників вони стануть надто видимі на небосхилі та «засмітять» небо, перекриваючи сяйво зірок[61][62][63][64]. Міжнародний астрономічний союз та National Radio Astronomy Observatory[en] також висловили свою стурбованість[65][66].

Зменшення яскравості Starlink[ред. | ред. код]

У травні 2019 року Маск повідомив, що його команда працює над спеціальним покриттям для корпусу, що зменшить альбедо[67][68]. У січні 2020 року під час запуску Starlink 2 один із супутників (його назвали «DarkSat») вже був темнішим. Тоді ж представники компанії визнали, що й самі не очікували, що навіть після підйому на 550 км їхні апарати на достатньо темному небі можна буде побачити неозброєним оком[69][70]. У березні 2020 року астрономи, що відстежували DarkSat, відзвітували про зменшення його яскравості на 55 %. Але цього все ще недостатньо[71]. До того ж темна поверхня швидше нагрівається, що може скоротити термін служби сателітів.

Кожен Starlink піднімається до своєї робочої орбіти приблизно чотири місяці. У цей час його сонячні панелі розташовуються таким чином, що можуть сильно відбивати світло. Однак, опинившись на необхідній висоті, вони повертаються перпендикулярно до земної поверхні, що зменшить до мінімуму це відбиття[72].

Із місією Starlink 7 запустили черговий пробний супутник під назвою «VisorSat». Він має пару сонцезахисних екранів, виготовлених із легкого матеріалу, що не заважатиме проходженню радіосигналу, але не даватиме відбиватися світлу від фазованих антен. За умови його нормального функціонування, всі сателіти Starlink 9 матимуть подібні екрани[73].

В Україні[ред. | ред. код]

Партія супутників SpaceX вперше зафіксована у небі над Україною 26 травня 2019 року[74][75][76]. Групу Starlink, що запустили у листопаді[77][78], нам було складно побачити, адже найбільш сприятливі для спостереження прольоти відбувалися близько сьомої ранку. Потім супутники почали віддалятися одне від одного, займаючи своє місце на орбіті. Визначити місцезнаходження кожного із запущених Starlink допоможуть сайти n2yo.com та heavens-above.com (необхідно вказати Ваші координати, або обрати місто).

Запуски[ред. | ред. код]

Піднімаючи за один запуск 60 супутників, можна щоразу збільшувати кількість інформації, з якою працюватиме сузір'я, на 1 терабіт. Щоб сформувати саме сузір'я, необхідно не менше шести запусків, щоб покрити територію США — 12 запусків, а, щоб виконати план щодо 1584 апаратів на висоті 550 км, і отримати більш-менш пристойне глобальне покриття — 24 запуски. Застосування у майбутньому ракети Starship, що наразі знаходиться на етапі тестування, дозволить підіймати за один раз 400 супутників Starlink[79]

Зап уск №/ Місія, версія апаратів Дата (UTC) Ракета, перший ступінь (після крапки — к-сть запусків ступ.) Операційна орбіта, км/
Нахил, градусів
Супутників Статус
1 TinTin 22 лютого 2018 Falcon 9, B1038.2 514/97,44 2 успіх
Тестовий запуск двох прототипів супутника «Tintin 1» та «Tintin 2»[31]
2 Starlink 0 v0.9 24 травня 2019 Falcon 9, B1049.3 550/53 60 успіх
Супутники дуже щільно встановлені у робочому просторі обтікача КВ (фото[80]). Разом із підтримувальною структурою їхня маса становила ~13,7 т[81]. Відокремившись від другого ступеня на висоті 440 км, сателіти підлетіли до 550 км за на власних двигунах. Хоча Маск допускав, що не всі одиниці працюватимуть добре, але всі сателіти успішно вийшли на орбіту[25][26]. Згодом з трьома супутниками було втрачено зв'язок, і вони повинні були самостійно здійснити деорбітацію. Таким же чином планується знищити ще два робочих сателіти, щоб впевнитися, що процес проходить за планом.
3 Starlink 1 v1.0 11 листопада 2019 Falcon 9, B1048.4 550/53 60 успіх[42]
4 Starlink 2 v1.0 7 січня 2020 Falcon 9, B1049.4 550/53 60 успіх
Зважаючи на скарги астрономів, SpaceX активно працює над зменшенням альбедо своїх супутників, тому на один із запущених апаратів, що отримав назву «DarkSat», нанесено спеціальне покриття[82][83]
5 Starlink 3 v1.0 29 січня 2020 Falcon 9, B1051.3 550/53 60 успіх
Відстикування від другого ступеня ракети відбулося на круговій орбіті висотою 290 км[84]
6 Starlink 4 v1.0 17 лютого 2020 Falcon 9, B1056.4 500/53 60 успіх
Цього разу супутники відправилися у самостійний політ при досягненні еліптичної орбіти 212 км×386 км[85]
7 Starlink 5 v1.0 18 березня 2020 Falcon 9, B1048.5 550/53 60 успіх[86]
8 Starlink 6 v1.0 22 квітня 2020 Falcon 9, В1051.4 550/53 60 успіх[87]
9 Starlink 7 v1.0 3 червня 2020 Falcon 9, В1049.5 550/53 60 успіх
Серед запущених супутників був експериментальний «VisorSat» — Starlink, що має відкидний щиток для запобігання віддзеркаленню сонячних променів від поверхні сателіта і зменшення таким чином «забруднення небосхилу». Вперше одному й тому самому прискорювачу вдалося вп'яте здійснити посадку[88][72]. Відео розкриття половинок обтікача[89]
10 Starlink 8 v1.0 13 червня 2020 Falcon 9, B1059.3 550/53 58 успіх
Разом із супутниками Starlink запустили три сателіти SkySat оператора Planet Labs[en], призначених для спостереження за поверхнею Землі[90]
11 Starlink 9 v1.0 7 серпня 2020[91] Falcon 9, В1051.5 550/53 57 успіх
Всі сателіти мають відкидні щитки. Додатково виведено на орбіту два малих космічних апарати дистанційного зондування Землі — Global-5 і 6 американської компанії BlackSky[en][92][93]
12 Starlink 10 v1.0 18 серпня 2020[91] Falcon 9, B1049.6 550/53 58 успіх
Додатково виведено на орбіту три малих космічних апарати дистанційного зондування Землі SkySat оператора Planet Labs[en][94][95]
13 Starlink 11 v1.0 3 вересня 2020[91] Falcon 9, B1060.2 550/53 60 успіх
14 Starlink 12 v1.0 6 жовтня 2020[96][37] Falcon 9, B1058.3 550/53 60 успіх
15 Starlink 13 v1.0 18 жовтня 2020, 12:27[97] Falcon 9, B1051.6 550/53 60 успіх
16 Starlink 14 v1.0 24 жовтня 2020 Falcon 9, B1060.3 550/53 60 успіх
17 Starlink 15 v1.0 25 листопада 2020[98] Falcon 9, B1049.7 550/53 60 успіх
18 Starlink 16 v1.0 грудень 2020 Falcon 9 550/53 60 план
19 Starlink 17 v1.0 грудень 2020 Falcon 9 550/53 60 план

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grush, Loren (22 лютого 2018). SpaceX just launched two of its space internet satellites — the first of nearly 12,000. theverge.com (en). 
  2. Starlink (en). starlink.com. 2019. 
  3. Andrew Clark (22 лютого 2018). How Indianapolis author John Green inspired one of Elon Musk's most grand ideas (en). indystar.com. 
  4. Caleb Henry (6 січня 2019). SpaceX becomes operator of world’s largest commercial satellite constellation with Starlink launch (en). spacenews.com. 
  5. Messier, Doug (3 березня 2017). SpaceX Wants to Launch 12,000 Satellites. parabolicarc.com (en). 
  6. а б Caleb Henry (15 жовтня 2019). SpaceX submits paperwork for 30,000 more Starlink satellites (en). spacenews.com. 
  7. Eric Ralph (21 грудня 2018). SpaceX’s Starlink eyed by US military as co. raises $500-750M for development (en). teslarati.com. 
  8. а б в Dave Mosher (16 листопада 2016). SpaceX просить додволу запустити 4425 супутників, більше, ніж їх вже існує зараз. businessinsider.com. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
  9. Gates, Dominic (16 січня 2015). Ілон Маск рекламує запуск ‘SpaceX Seattle’. seattletimes.com. Процитовано 23 січня 2018. (англ.)
  10. Cliff O. (17 січня 2015). SpaceX Seattle 2015 (en). youtube.com. 
  11. Petersen, Melody (16 січня 2015). Elon Musk і Richard Branson інвестують в проект Інтернет-супутників. latimes.com. Процитовано 23 лютого 2018. {ref-en}}
  12. Вакансії. SpaceX. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  13. FCC SELECTED APPLICATION LISTING File Number = SATLOA2016111500118. licensing.fcc.gov. FCC. 15 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2018. (англ.)
  14. FCC отримує п'ять нових заявок на не-геосинхронні сузір'я супутників. spacenews.com. 2 березня 2017. (англ.)
  15. а б SpaceX asks FCC to make exception for LEO constellations in Connect America Fund decisions. spacenews.com. 19 вересня 2017. (англ.)
  16. Brodkin, Jon (4 жовтня 2017). Супутники SpaceX і OneWeb викликають побоювання щодо космічного сміття. arstechnica.com. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  17. Boyle, Alan (4 червня 2015). Як SpaceX планує тестувати їхній супутник інтернет обслуговування у 2016. nbcnews.com. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  18. Ілон Маск (23 лютого 2018). Пароль до Starlink. twitter.com. (англ.)
  19. Brodkin, Jon (30 березня 2018). ФКЗ схвалила план SpaceX щодо запуску 4,425 інтернет-супутників. Ars Technica. Процитовано 1 квітня 2018. (англ.)
  20. Eric Ralph (6 вересня 2018). SpaceX патентує дизайн антени, якою користуватимуться споживачі інтернету Starlink. teslarati.com. Процитовано 7 вересня 2018. (англ.)
  21. а б Sandra Erwin (22 жовтня 2019). SpaceX plans to start offering Starlink broadband services in 2020 (en). spacenews.com. 
  22. Sandra Erwin (5 жовтня 2020). SpaceX, L3Harris win Space Development Agency contracts to build missile-warning satellites (en). spacenews.com. 
  23. Eric Ralph (9 серпня 2020). SpaceX building almost 1500 Starlink satellites per year (en). teslarati.com. 
  24. Michael Sheets (9 березня 2020). SpaceX raising over $500 million, double what Elon Musk's company planned to bring in (en). cnbc.com. 
  25. а б Eric Ralph (24 травня 2019). SpaceX готується до запуску 60 Starlink. Чи буде третій раз особливим?. teslarati.com. (англ.)
  26. а б Eric Ralph (24 травня 2019). SpaceX розгортає 60 супутників на орбіті, всі апарати успішно телефонують додому. teslarati.com. (англ.)
  27. Space Exploration Holdings, LLC (15 листопада 2016). SAT-LOA-20161115-00118. licensing.fcc.gov. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
  28. Wiltshire, William M. (20 квітня 2017). Re: Space Exploration Holdings, LLC, IBFS File No. SAT-LOA-20161115-00118. licensing.fcc.gov. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
  29. Jon Reid (26 червня 2020). SpaceX Satellite Internet Plan Hits Dish Ground Interference (1) (en). bloomberglaw.com. 
  30. Eric Ralph (12 листопада 2019). SpaceX says upgraded Starlink satellites have better bandwidth, beams, and more (en). teslarati.com. 
  31. а б в Dave Mosher (15 лютого 2018). Ілон Маск про запуск перших із більш ніж 11,925 космічних супутників. businessinsider.com. Процитовано 24 лютого 2018. (англ.)
  32. а б Evelyn Arevalo (19 червня 2020). SpaceX's Starlink 'UFO on a stick' User Terminal Prototypes Revealed In Photos (en). tesmanian.com. 
  33. Jon Brodkin (14 лютого 2018). SpaceX отримала два здобутки у плані запуску інтернет-супутників із низькою затримкою сигнала. arstechnica.com. (англ.)
  34. Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 27 травня 2019. (англ.)
  35. Допис Ілона Маска. twitter.com. 25 лютого 2018. Процитовано 9 квітня 2018. {ref-en}}
  36. SpaceX хоче, щоб їхні супутники літали нижче. theverge.com. 8 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. (англ.)
  37. а б Jeff Foust (6 жовтня 2020). SpaceX launches Starlink satellites as it deorbits original ones (en). spacenews.com. 
  38. Danny Lentz (3 червня 2020). Evaluating SpaceX’s Starlink Push (en). nasaspaceflight.com. 
  39. Starlink Press Kit (pdf) (en). spacex.com. 15 травня 2019. 
  40. Chang, Kenneth (23 травня 2019). SpaceX launches 60 Starlink internet satellites into orbit (en). nytimes.com. 
  41. Eric Ralph (11 листопада 2019). SpaceX Falcon 9 booster nails record fourth launch and landing during Starlink-1 (en). teslarati.com. 
  42. а б Caleb Henry (11 листопада 2019). SpaceX launches second batch of Starlink broadband satellites (en). spacenews.com. 
  43. Eric Ralph (9 січня 2020). SpaceX's Elon Musk says Starlink user antennas will be like "UFOs on a stick" (en). teslarati.com. 
  44. Michael Sheets (20 березня 2020). FCC approves SpaceX to deploy up to 1 million small antennas for Starlink internet network (en). cnbc.com. 
  45. Eric Ralph (23 квітня 2020). SpaceX Starlink a step closer to internet service and Elon Musk has beta test details (en). teslarati.com. 
  46. Eric Ralph (15 червня 2020). SpaceX Starlink user terminals tested by board members as beta nears (en). teslarati.com. 
  47. Get updates on Starlink news and service availability in your area: (en). starlink.com. Процитовано 16 червня 2020. 
  48. Evelyn Arevalo (14 липня 2020). FCC approves the operation of 'Starlink Router' for SpaceX's internet network (en). tesmanian.com. 
  49. Evelyn Arevalo (15 серпня 2020). Starlink Beta Testers Share Internet Speeds, SpaceX achieves latency below FCC's 100ms threshold (en). tesmanian.com. 
  50. Eric Ralph (7 вересня 2020). SpaceX Starlink ‘space lasers’ successfully tested in orbit for the first time (en). teslarati.com. 
  51. Evelyn Arevalo (7 вересня 2020). SpaceX is testing Starlink Ground Stations in several U.S. States (en). tesmanian.com. 
  52. Victor Tangermann (30 жовтня 2020). STARLINK TERMS OF SERVICE DEMANDS THAT USERS “RECOGNIZE MARS AS A FREE PLANET” (en). futurism.com. 
  53. SPACEX STARLINK: USER TERMS OF SERVICE DECLARE MARS AS ‘FREE (en). inverse.com. 29 жовтня 2020. 
  54. Emre Kelly (9 листопада 2019). SpaceX's next Starlink launch will make it one of the top satellite operators in the world (en). amp.floridatoday.com. 
  55. Michael Baylor (17 травня 2018). With Block 5, SpaceX to increase launch cadence and lower prices (en). nasaspaceflight.com. 
  56. Cecilia Kang, Christian Davenport (9 червня 2015). Засновник SpaceX подав заявку щодо надання Інтернет-послуг із космосу. washingtonpost.com. Процитовано 26 лютого 2018. (англ.)
  57. Foust, Jeff (12 квітня 2018). Інвестиції у космічні компанії зросли до $1 млрд. за першу чверть 2018, лідирує SpaceX. spacenews.com. (англ.)
  58. Gershgorn, Dave (17 серпня 2015). Samsung хоче покрити Землю інтернет-супутниками. popsci.com. Процитовано 26 лютого 2018. (англ.)
  59. Michael Sheetz (4 квітня 2019). Amazon wants to launch thousands of satellites so it can offer broadband internet from space (en). cnbc.com. 
  60. Eric Ralph (12 березня 2020). SpaceX Starlink factory building satellites four times faster than closest competitor (en). teslarati.com. 
  61. Shannon Hall (1 червня 2019). After SpaceX Starlink Launch, a Fear of Satellites That Outnumber All Visible Stars. nytimes.com (en). 
  62. The unexpected brightness of new satellites could ruin the night sky. economist.com (en). 30 травня 2019. 
  63. Jonathan O'Callaghan (27 травня 2019). SpaceX's Starlink Could Change The Night Sky Forever, And Astronomers Are Not Happy. forbes.com (en). 
  64. Meghan Bartels (10 листопада 2019). Why Astronomers Worry About the Brightness of SpaceX's Starlink Satellites (en). msn.com. 
  65. IAU's statement on satellite constellations. Міжнародний астрономічний союз (en). 3 червня 2019. 
  66. Statement on Starlink and 'Constellations' of Communication Satellites. National Radio Astronomy Observatory (en). 31 травня 2019. 
  67. Alan Boyle (25 травня 2019). Sightings of SpaceX’s Starlink satellites spark awe — and astronomical angst (en). geekwire.com. 
  68. Eric Ralph (27 травня 2019). Супутники Starlink розпалюють суперечки між астрономами та прихильниками космічних польотів. teslarati.com. (англ.)
  69. Jeff Foust (8 січня 2020). SpaceX, astronomers working to address brightness of Starlink satellites (en). spacenews.com. 
  70. Alexandra Witze (9 січня 2020). SpaceX tests black satellite to reduce ‘megaconstellation’ threat to astronomy (en). nature.com. 
  71. Amy Thompson (20 березня 2020). SpaceX talks results of ‘DarkSat’ coating aimed at reducing brightness of Starlink satellites (en). teslarati.com. 
  72. а б STARLINK DISCUSSION NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES (en). spacex.com. 28 квітня 2020. 
  73. Eric Ralph (28 квітня 2020). SpaceX’s Starlink “VisorSat” launch plans revealed by Elon Musk (en). teslarati.com. 
  74. Над Україною пролетіли десятки супутників Ілона Маска (uk). space.com.ua. 27 травня 2019. 
  75. Над Україною пролетіли 60 супутників SpaceX (uk). ukrinform.ua. 27 травня 2019. 
  76. "Вау, це працює!" Ілон Маск надіслав перший твіт через Starlink (uk). tsn.ua. 22 жовтня 2019. 
  77. Створення глобального інтернет-покриття:SpaceX запустила у космос ще 60 супутників (uk). 5.ua. 12 листопада 2019. 
  78. SpaceX запустила 60 супутників Starlink в космос (uk). unn.com. 11 листопада 2019. 
  79. Michael Sheets (27 жовтня 2019). SpaceX wants to land Starship on the moon within three years, president says, with people soon after (en). cnbc.com. 
  80. Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 12 травня 2019. (англ.)
  81. Thomas Burghardt (10 листопада 2019). SpaceX and Cape Canaveral Return to Action with First Operational Starlink Mission (en). nasaspaceflight.com. 
  82. Jackson Ryan (6 січня 2019). SpaceX Starlink launch: Falcon 9 lands safely, megaconstellation gets bigger (en). cnet.com. 
  83. Олександр Голубов (7 січня 2020). SpaceX вивела на орбіту ще 60 супутників "глобального інтернету" Starlink. dw.com (uk). 
  84. Thomas Burghardt (29 січня 2020). SpaceX’s Third Operational Starlink Mission preparing for launch (en). nasaspaceflight.com. 
  85. Stephen Clark (17 лютого 2020). Timeline for Falcon 9 launch of Starlink satellites (en). spaceflightnow.com. 
  86. Михайло Года (18 березня 2020). SpaceX успішно запустила ракету Falcon 9 з місією Starlink 5: на орбіту виведено 60 супутників (uk). 24tv.ua. 
  87. Eric Ralph (22 квітня 2020). SpaceX just surpassed ULA to snag an American launch record (and landed a rocket) (en). teslarati.com. 
  88. Eric Ralph (4 червня 2020). SpaceX debuts upgraded drone ship with record-breaking rocket landing (en). teslarati.com. 
  89. SpaceX (10 червня 2020). Starlink. Fairing Deploy Sequence (en). youtube.com. 
  90. Amy Thompson (13 червня 2020). SpaceX launches 58 Starlink satellites and 3 Planet SkySats, nails rocket landing (en). space.com. 
  91. а б в Launch Schedule. Spaceflight Now (en). Процитовано 2020-07-26. 
  92. Danny Lentz (8 липня 2020). SpaceX set for Starlink v1.0 L9 mission (en). nasaspaceflight.com. 
  93. Amy Thompson (7 серпня 2020). SpaceX launches 57 more Starlink satellites, lands rocket at sea (en). space.com. 
  94. SpaceX має намір у вівторок вивести на орбіту нову групу інтернет-супутників Starlink (uk). interfax.com.ua. Процитовано 18 серпня 2020. 
  95. Darrell Etherington (18 серпня 2020). SpaceX successfully launches 11th Starlink mission using record-setting reused Falcon 9 booster (en). techcrunch.com. 
  96. After weather scrub, Starlink launch to wait for pair of national security missions. spaceflightnow.com (en). Spaceflight Now. 28 вересня 2020. 
  97. Eric Ralph (15 жовтня 2020). SpaceX adds third Starlink launch to busy October manifest (en). teslarati.com. 
  98. Tobias Corbett (24 листопада 2020). SpaceX conducts multi-milestone flight and launch of 16th round of Starlinks (en). nasaspaceflight.com. 
  1. SpaceXFleet (en).