Starlink

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Starlink
Starlink Logo.svg
Логотип проєкту
Основні параметри
Виготівник SpaceX
Оператор SpaceX
Тип апарата малий супутник для роздачі інтернету
Штучний супутник Землі
Дата запуску 22 лютого 2018 (вперше)
Ракета-носій Falcon 9 Block 5
Космодром Канаверал США США
Технічні параметри
Маса 227—260 кг
Джерела живлення сонячна панель
Орбітальні дані
Тип орбіти ННО: 336—570 км
Прилади
Прилади антени для Ku та Ka[en] діапазонів, лазерна установка
Вебсторінка
Вебсторінка https://www.starlink.com/

Starlink — проєкт американської компанії SpaceX щодо розробки високопродуктивної супутникової платформи для виготовлення супутників зв'язку та запусків великої їх кількості (сузір'я) у космос[1]. Система надає доступ до широкосмугового інтернету у будь-якій точці планети. Першою компанія почала обслуговувати Канаду та США (2020).

Назва «Starlink» взята із роману Джона Ґріна «Провина зірок»[2]. Проєкт почався у 2015 році, а перші два супутники було запущено у тестовий політ 22 лютого 2018 року ракетою Falcon 9. Запуск наступної партії сателітів вже із 60-ти одиниць відбувся у травні 2019 року. У січні 2020 року SpaceX стала власницею найбільшої кількості супутників на орбіті (180 штук)[3]. До середини 2020-х років компанія планувала відправити на певні орбіти близько 12 тисяч апаратів[4], однак у 2019 році з'явилася інформація про заявку на ще 30 тисяч штук[5].

SpaceX допускає можливість продажу супутників, виготовлених на платформі Starlink, після чого ті зможуть використовуватися у наукових або військових цілях[6], а зароблені кошти Ілон Маск планує витратити на розробку ракети Starship для польотів на Марс. У майбутньому компанія має намір розмістити подібне сузір'я і на навколомарсовій орбіті.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з наведеними SpaceX даними, 57 % людей на Землі перебувають off-line. Це відбувається із багатьох причин, але основна з них — відсутність доступу до інтернету.[7] Поява комунікаційної супутникової мережі від SpaceX була офіційно анонсована у січні 2015 року. Її прогнозована пропускна здатність становила 50 % усього інтернет-трафіку та 10 % — у великих, густонаселених містах[8][9].

Місце, де виготовлятимуться супутники, знаходиться у м. Редмонд. Воно складається з двох об'єктів, площею 2,8 і 3,8 тис. м². Спочатку для роботи там наймуть 60 працівників, із запланованим збільшенням їх кількості до 1 тис. чоловік протягом кількох років[10].

У липні 2016 року SpaceX придбала територію у 740 м² у м. Ірвайн, Каліфорнія (Orange County). Зі списку вакансій для цього офісу можна було зрозуміти, що там займатимуться цифровою обробкою сигналів, радіочастотними мікросхемами та ASIC для супутників[11].

У листопаді 2016 року було подано заявку до Федеральної комісії зі зв'язку США (ФКЗ) щодо системи супутників у Fixed-satellite service[en], що використовуватимуться у діапазонах частот Ku та Ka[12].

У березні 2017 року компанія поділилася планами сформувати сузір'я супутників «V-діапазону, що знаходитимуться на не-геосинхронних орбітах для надання послуг зв'язку» в електромагнітному спектрі, котрий раніше не був «широко застосований для комерційних комунікаційних послуг». Воно називатиметься «Сузір'ям V-діапазону ННО» (англ. VLEO) і міститиме 7518 супутників, які слідуватимуть за раніше заявленими 4425 супутниками, що функціонуватимуть у Ku та Ka-діапазоні[13] Більша група (7518) буде виведена на орбіту з висотою 340 км, а менша (4425) — працюватиме на висоті 550 та 1200 км.[14].

У 2015—2017 роках виникли деякі проблеми із ліцензуванням спектру обслуговування. У 2017 році SpaceX подала документи, прагнучи зареєструвати назву «Starlink» для свого сузір'я супутників. Також наприкінці 2017 року вони оприлюднили свій план щодо боротьби зі збільшення кількості космічного сміття, адже зараз на орбіті перебуває приблизно 4300 діючих і вже недіючих супутників. Згідно з ним, супутники із сузір'я Starlink, які відслужать свій термін експлуатації, будуть самостійно сходити з орбіти, використовуючи власні рушії, і керовано спускатися у атмосфері. Це відбуватиметься протягом року від моменту закінчення терміну їх використання (5—7 років)[15]. У випадку виходу з ладу системи власних рушіїв супутника, висота орбіти (приблизно 550 км) дозволить йому потрапити у щільні шари атмосфери протягом 1-5 років та згоріти там, не залишаючи сміття на навколоземній орбіті. На відміну від інших супутників, які перебувають на значно вищих орбітах, і потраплять у щільні шари атмосфери протягом сотень чи тисяч років після закінчення терміну експлуатації.

Хоча тестовий політ двох прототипів супутника спочатку був запланований на 2016 рік,[16] насправді він відбувся 22 лютого 2018 року. Запущені супутники отримали назву «Tintin A» та «Tintin B», а Ілон Маск у своєму твіті «по секрету» повідомив, що пароль до wi-fi — «martians» (марсіани)[17].

У березні 2018 року ФКЗ схвалила запуск 4425 супутників[18] Згідно з ліцензією, компанія повинна запустити хоча б половину з них протягом 6 років. У серпні SpaceX отримала американський та міжнародний патенти на дизайн фазованої антени, що необхідна для прийому користувачем сигналу із космосу. Позаяк це лише третій патент, на який претендувала компанія за весь час свого існування, то, вочевидь, ця антена має дуже велике значення[19].

У жовтні 2019 року, Маск написав у Twitter: «Надсилаю цей твіт через космос за допомогою супутника Starlink… Це спрацювало!»[20]. Тоді ж стало відомо, що ФКЗ на прохання SpaceX направила заявку до Міжнародного союзу електрозв'язку щодо збільшення сузір'я ще на 30 тис. одиниць. Вони працюватимуть на висоті 328—550 км[5].

У жовтні 2020 року SpaceX підписала угоду на $149 млн. з Агенством космічних розробок на поставку восени наступного року чотирьох сателітів, що виготовлятимуться на базі Starlink. Завдяки інфрачервоному датчику супутники виявлятимуть і відстежуватимуть ворожі балістичні та гіперзвукові ракети[21].

У серпні 2021 року грузинська делегація в США домовилася про співпрацю зі SpaceX, завдяки чому в країні одній з перших почав працювати пілотний доступ до супутникового інтернету[22].

13 листопада 2021 року ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту партію з 53 міні-супутників, призначених для продовження розгортання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink[23].

7 січня 2022 року в системі стався глобальний збій, що тривав близько 90 хвилин[24].

Невдовзі після запуску 3 лютого 2022 року та виконання перших тестових маневрів, 40 із 49 супутників пошкодила потужна геомагнітна буря. Вони поступово сходитимуть із орбіти і згорять в атмосфері Землі протягом найближчого часу[25][26][27].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

60 супутників на орбіті до відстикування від другого ступеня ракети

Супутники, завдяки застосуванню платформи, виробляються серійно (~120 штук на місяць[28]), тому коштують значно менше подібних, але випущених в одиничній версії[29]. Вони належать до класу малих і важать ~260 кг. На відміну від більш поширених наразі кубічних сателітів, мають значно пласкішу форму та є стійкішими до пошкоджень. Це дозволяє поміщати їх велику кількість (60 шт.) всередині обтікача ракети та здійснювати відстикування у космосі без наявності спеціального механізму для кожного із них. Замість двох стандартних сонячних панелей Starlink має одну велику, потужністю 3 кВт. Використовуючи іонний двигун на криптоні, кожен апарат здатен маневрувати, облітаючи космічне сміття, а після закінчення терміну служби спеціально сходити з орбіти і згорати в атмосфері, щоб самому не засмічувати простір. Застосування криптону, а не ксенону здешевлює кожен супутник на ~$50 тис.[30][31]. Точне визначення місцеперебування всіх сателітів допомагатиме визначати навігаційна система відстеження зірок[en].

Відповідно документам, поданим до Федеральної комісії зі зв'язку США, супутники у космосі спілкуватимуться між собою на частоті понад 10 тис. ГГц за допомогою лазерного променя[32][33]. Із наземними станціями та терміналами користувачів зв'язок здійснюватиметься у радіо (Ku- та Ka-[en]) діапазонах на частоті 12 ГГц[34]. Ku-антени більш надійні у роботі навіть у хмарну та дощову погоду, а Ка-антени забезпечують значно більшу пропускну здатність[35].

Обіцяна швидкість передачі даних — 1Гбіт/с для кожного споживача[36]. Щоразу запуск 60 супутників може забезпечити 1 терабіт пропускної здатності, що потенційно може підтримувати 40000 користувачів, які одночасно передають контент високої якості[37]. Зазвичай зв'язок із геостаціонарним супутником має мінімальну кругову затримку сигнала (туди-назад) у 239 мс, але іноді вона може сягати і 600 мс. Супутники Starlink будуть обертатися на висоті в 1/30 цієї відстані, тому затримка сигналу становитиме лише 25-30 мс, що співмірно із кабельним або оптоволоконним зв'язком[38]. SpaceX навіть намагається досягти величини у 10 мс[39]. Система використовуватиме протокол peer-to-peer[40].

Кількісні характеристики сузір'я[ред. | ред. код]

Супутники Starlink на 72 орбітах по 22 у кожній, всього 1584 одиниці

Початково планувалося, що супутники першої фази виводитимуть на висоту 1100—1300 км, однак у квітні 2021 компанія отримала дозвіл розмістити їх на 550 км[41][14][7].

Фаза Група № Орбіта, км Нахил орбіти, град. Запланована кі-сть супутників Термін до запуску половини супутників Термін до запуску всіх супутників Запущено Працюють Перебувають на робочій орбіті Деорбітують або знищені
Загальна кількість запущених супутників Starlink усіх версій (на 21.06.2022) — 2706[42]
1
550 53 1584 березень 2024 березень 2027 1780 2424 1946 282
4 540 53,2 1584 862
2 570 70 720 51
560 97,6 508 13
2
335,9 42 2493 листопад 2024 листопад 2027
340,8 48 2478
345,6 53 2547

Відмінності між версіями Starlink[ред. | ред. код]

TinTin[ред. | ред. код]

Першими були запущені два прототипи, що спочатку називалися «MicroSat», а потім були перейменовані у «Tintin». Завдяки оснащенню камерами вони могли фільмувати Землю. Для зв'язку із ними у будівлях, що знаходяться у власності SpaceX та Tesla Inc. у Каліфорнії, Техасі та Вашингтоні, розмістили стаціонарні станції прийому. Також застосовувалися три мобільні комунікатори у фургонах. Такий зв'язок здійснювався щодня протягом 10 хвилин. Також існує інформація, що SpaceX домовилася про тестування сигналу високошвидкісного інтернету в таких країнах як Аргентина, Норвегія та Нова Зеландія[36]. Навесні 2020 року запустили процес їхньої деорбітації[43].

Starlink v0.9 (тестова версія)[44][45][ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Розгортання супутників. Відеозйомка із Землі на YouTube
  • маса — 227 кг;
  • наявні антени, що працюють у Ku-діапазоні;
  • 95 % деталей цих супутників на кінець терміну придатності згорять у атмосфері.

Starlink v1.0[46][47][ред. | ред. код]

  • маса — 260 кг;
  • додані Ka-антени;
  • на один супутник «DarkSat», що запустили у січні 2020 року, нанесене спеціальне покриття для зменшення альбедо;
  • 100 % деталей супутників на кінець терміну придатності згорять у атмосфері.

Starlink v1.5[ред. | ред. код]

  • матимуть обладнання для передачі одне одному інформації за допомогою лазерного променя. Супутники з лазерним типом передачі даних призначені насамперед для покриття інтернетом приполярних територій (наприклад, на Алясці). Такі апарати оснащено лазерними передавачами, що мають підвищити швидкість і стабільність сигналу[48].

Starlink v2.0[ред. | ред. код]

Будуть ще продуктивніші, ніж v1.5

Користувацькі термінали та наземні станції[ред. | ред. код]

Користувацький термінал
Антена першого покоління

На відміну від супутникового зв'язку через Iridium satellite constellation[en], сигнал від якого подається безпосередньо у телефон, система Starlink потребуватиме додаткового термінала (супутникової тарілки із роутером[37][49]), що відстежуватиме супутники за допомогою фазованої антенної решітки, яку рухатиме вбудований моторчик. Встановлювати його потрібно, спрямувавши у небо[50].

У березні 2020 року SpaceX отримала дозвіл від ФКЗ США на встановлення 1 млн. своїх наземних антен розміром 48 см, що дозволить розповсюдити саме цю кількість користувацьких терміналів[51]. Спочатку розпочалися випробування їх роботи серед працівників SpaceX, а у жовтні стартувало бета-тестування[52]. Воно розпочалося після підйому 840 супутників,[53][54]. Перші неофіційні дані від тестувальників виявилися наступними:

  • затримка сигналу складає (20-94) мс;
  • швидкість завантаження — (11-60) Мбіт/с;
  • швидкість відправлення даних — (5-18) Мбіт/с[55].

Для безпосереднього під'єднання до всесвітньої мережі SpaceX потребує встановлення сотень наземних станцій обробки даних. Але ця кількість є незначною завдяки наявності багатьох супутників. Адже вони у випадку відсутності поблизу від користувача такої станції за допомогою лазера швидко передаватимуть одне одному інформацію, аж поки якийсь із супутників зможе «побачити» необхідну станцію. І саме це потрібно для малозаселених територій[56][57].

Вартість та умови користування[ред. | ред. код]

2021 року нові користувачі β-версії мають змогу замовити собі термінал за $499 і за $99/міс. та отримати доступ до інтернету на швидкості 50-150 Мбіт/с та пінгом 20-40 мс[58]. В Україні можливість замовлення з'явилася 28 лютого 2022 року.

У жовтні 2020 року β-користувачі оприлюднили деякі умови користувацького договору, з яких випливає, що у межах Землі та Місяця сторони зобов'язуються діяти у межах законів штату Каліфорнія, однак, найбільшу увагу привертає наступний пункт:

«Що стосується послуг, що надаватимуться на Марсі або на «Starship», чи іншому космічному кораблі марсіанських колоністів, сторони контракту визнають Марс вільною планетою, і жоден уряд, який знаходиться на Землі, не матиме повноважень та суверенітету над марсіанською діяльністю. Відповідно, суперечки вирішуватимуться на основі принципів самоуправління, які встановлюватимуться добросовісно під час заселення Марса»
— Умови договору для користувачів Starlink[59][60]

.

На початку лютого 2022 року компанія SpaceX запропонувала супутниковий інтернет з підвищеною швидкістю. При цьому ціна пакету «Premium», анонсованого 2 лютого главою компанії Ілоном Маском, становить $500/міс. У пакеті пропонується підвищена швидкість доступу в Інтернет: від 150 до 500 Мбіт/с (у звичайному пакеті від 50 до 250 Мбіт/с) при скачуванні даних. Для доступу до Інтернету користувачам також буде необхідний набір з антени зі збільшеною площею прийому супутникового сигналу і Wi-Fi роутер Starlink Premium Kit, вартість яких $2500[61][62].

Економічна доцільність[ред. | ред. код]

Охоплення хоча б 5 % телекомунікаційного ринку, за словами Маска, дозволить отримати $50 млрд., що на порядок більше, ніж від запусків космічних апаратів своїх клієнтів[63]. У травні 2018 року розрахункова вартість проєкту становила $10 млрд.[64]. Вона передбачала запуск супутників ракетою Falcon 9. Однак навіть політ на ракетах із першими ступенями, використаними повторно, коштує значно дорожче, ніж вартість самих супутників. Застосування ракети BFR допоможе здешевити його у 5 разів. Зароблені кошти планують інвестувати у розвиток тієї ж BFR, за допомогою якої колонізуватимуть Марс.

У червні 2015 року з'явилася інформація, що компанії Google та Fidelity Investments вклали у проєкт Starlink $1 млрд.[65]. У квітні 2018 року Fidelity ще додала $500 млн.[66]. У тому ж році у рамках контракту на $28 млн. з Повітряними силами США SpaceX розпочала перевірку можливості надання високошвидкісного інтернету у кабіну військового літака С-12. У 2020 році експериментуватимуть із літаком-заправником KC-135 та важкоозброєним AC-130[20].

Головним конкурентом Starlink є проєкт OneWeb по запуску 650 супутників. Також компанія Samsung Electronics має плани щодо запуску 4600 сателітів[67] Amazon.com згідно «Project Kuiper» хоче мати сузір'я із 3236 супутників[68]. Однак SpaceX має ряд переваг, серед яких висока пропускна здатність Starlink, їх низька собівартість та найголовніше — можливість запуску на власних ракетах[69].

Критика[ред. | ред. код]

Starlink 6 над Тюбінгеном
Проліт над Джорджією, США (28 квітня 2020)

Після запуску першої великої партії Starlink у різних куточках Землі почали знімати відео із сяйливими точками, що ланцюжком пролітали над планетою. Почали поширюватися чутки, ніби після підйому усього сузір'я у 12 тис. (а пізніше з'ясувалося, що їх буде 40 тис.) супутників вони стануть надто видимі на небосхилі та «засмітять» небо, перекриваючи сяйво зірок[70][71][72][73]. Міжнародний астрономічний союз та National Radio Astronomy Observatory[en] також висловили свою стурбованість[74][75].

Зменшення яскравості Starlink[ред. | ред. код]

У травні 2019 року Маск повідомив, що його команда працює над спеціальним покриттям для корпусу, що зменшить альбедо[76][77]. У січні 2020 року під час запуску Starlink 2 один із супутників (його назвали «DarkSat») вже був темнішим. Тоді ж представники компанії визнали, що й самі не очікували, що навіть після підйому на 550 км їхні апарати на достатньо темному небі можна буде побачити неозброєним оком[78][79]. У березні 2020 року астрономи, що відстежували DarkSat, відзвітували про зменшення його яскравості на 55 %. Але цього все ще недостатньо[80]. До того ж темна поверхня швидше нагрівається, що може скоротити термін служби сателітів.

Кожен Starlink піднімається до своєї робочої орбіти приблизно чотири місяці. У цей час його сонячні панелі розташовуються таким чином, що можуть сильно відбивати світло. Однак, опинившись на необхідній висоті, вони повертаються перпендикулярно до земної поверхні, що зменшить до мінімуму це відбиття[81].

Із місією Starlink 7 запустили черговий пробний супутник під назвою «VisorSat». Він має пару сонцезахисних екранів, виготовлених із легкого матеріалу, що не заважатиме проходженню радіосигналу, але не даватиме відбиватися світлу від фазованих антен. За умови його нормального функціонування, всі сателіти Starlink 9 матимуть подібні екрани[82].

В Україні[ред. | ред. код]

Віталій та Володимир Клички з терміналом Starlink, 5 березня 2022

Партія супутників SpaceX вперше зафіксована у небі над Україною 26 травня 2019 року[83].

Спочатку сервіс планували активувати в Україні як мінімум 2023 року[84]. 26 лютого 2022 року, після вторгнення Росії, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Твіттері закликав Ілона Маска надати Україні термінали і доступ до системи[85]. Президент SpaceX Гвен Шотуелл повідомила, що перед цим компанія кілька тижнів працювала над отриманням дозволу на надання послуг Starlink в Україні[86][87].

27 лютого Маск відповів, що доступ надано, а термінали вже в дорозі[88][89], і наступного дня до України прибула перша партія. Їх розподіляють між Укрзалізницею, військовими, теробороною, територіальними громадами тощо[84], а також використовують для потреб критичної інфраструктури, медицини, фінансів та енергетики[90][91]. 9 березня Україна отримала другу (більшу) партію[90], а 15 березня — третю[92]. 18 березня енергетики компанії ДТЕК отримали ще 170 терміналів[93][94]. Starlink запущено у Києві[95], Житомирі[96], Запоріжжі[97], Одесі[98], на Рівненщині[99] та Волині[100].

Перевагами Starlink є незалежність від наземних мереж і висока швидкість[101]. Разом із тим Маск та інші спеціалісти попереджали, що антени системи можуть бути запеленговані російськими військами і стати мішенями для обстрілів, і тому радили вмикати Starlink тільки за необхідності й розміщувати антену якнайдалі від людей[102][84]. Також Ілон Маск розповів про спроби «глушити» сигнали Starlink поблизу зон бойових дій. Глава SpaceX наголосив, що компанія «переорієнтується на кіберзахист та подолання глушіння сигналів» шляхом незначних затримок в роботі над Starship та Starlink V2.[103][104]

Додаток Starlink, який дозволяє обрати оптимальну позицію для встановлення обладнання, став найбільш завантажуваним застосунком в Україні. 13 березня застосунок в магазинах App Store та Google Play у всьому світі було завантажено 21 тис. разів[105].

19 квітня стало відомо, що Starlink планує відкриття представництва в Україні[106].

9 червня 2022 року Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що компанія Starlink Ukraine отримала ліцензію оператора[107].

Поширення за країнами[ред. | ред. код]

Площа покриття одним супутником території Землі складає еліпс із головною віссю у 2120 км[7]. Щоб надавати доступ до інтернету у певній країні, SpaceX має отримати дозвіл від місцевої влади на роботу на необхідних їм частотах. У листопаді 2021 року SpaceX почала повідомляти клієнтам, які оформили попереднє підключення до Starlink, про перенесення доставки абонентського обладнання на 2022 рік. За словами деяких клієнтів, їм прийшло повідомлення про перенесення навіть на 2023 рік. Причиною зазначена затримка в поставках чіпів, яка вплинула на виробничі можливості. Також SpaceX розповіла, що до кінця 2022 року послуги Starlink стануть доступними ще в 45 країнах світу — зараз очікується схвалення відповідних органів[108][109][110][111][112].

Відповідно до звіту Ookla, постачальника найбільшої платформи для вимірювання якості мережі Speedtest, середня швидкість Starlink на 15 ключових ринках зросла до більш ніж 104 Мбіт/с у четвертому кварталі 2021 року. Таким чином сервіс від SpaceX став найшвидшим рішенням у галузі супутникового зв'язку, а також обійшов широкосмуговий доступ до Інтернету в Бельгії, Австралії, Мексиці, низці інших країн та кількох регіонах США.[113][114]

Служба працює в таких країнах:

2020: США та частково Канада

2021: Канада, Британія, Німеччина, Нова Зеландія, Австралія, Франція, Австрія, Нідерланди, Бельгія, Ірландія, Данія, Чилі, Португалія, Швейцарія, Польща, Італія, Чехія, Мексика, Хорватія, Швеція, Литва.

2022: Іспанія, Словаччина, Словенія, Тонга, Болгарія, Бразилія, Україна, Іспанія

План: Греція, Японія, Індія, Філіпіни, Нігерія, Пакистан

Запуски[ред. | ред. код]

Піднімаючи за один запуск 60 супутників, можна щоразу збільшувати кількість інформації, з якою працюватиме сузір'я, на 1 терабіт. Застосування у майбутньому ракети Starship, що наразі перебуває на етапі тестування, дозволить підіймати за один раз 400 супутників Starlink[115]

Зап уск №/ Місія, версія апаратів Дата (UTC) Ракета, перший ступінь (після крапки — к-сть запусків ступ.) Операційна орбіта, км/
Нахил, градусів
Супутників Статус
1 TinTin 22 лютого 2018 Falcon 9, B1038.2 514/97,44 2 успіх
Тестовий запуск двох прототипів супутника «Tintin 1» та «Tintin 2»[36]
2 Starlink 0 v0.9 24 травня 2019 Falcon 9, B1049.3 550/53 60 успіх
Супутники дуже щільно встановлені у робочому просторі обтікача КВ (фото[116]). Разом із підтримувальною структурою їхня маса становила ~13,7 т[117]. Відокремившись від другого ступеня на висоті 440 км, сателіти підлетіли до 550 км за на власних двигунах. Хоча Маск допускав, що не всі одиниці працюватимуть добре, але всі сателіти успішно вийшли на орбіту[30][31]. Згодом з трьома супутниками було втрачено зв'язок, і вони повинні були самостійно здійснити деорбітацію. Таким же чином планується знищити ще два робочих сателіти, щоб впевнитися, що процес проходить за планом.
3 Starlink 1 v1.0 11 листопада 2019 Falcon 9, B1048.4 550/53 60 успіх[47]
4 Starlink 2 v1.0 7 січня 2020 Falcon 9, B1049.4 550/53 60 успіх
Зважаючи на скарги астрономів, SpaceX активно працює над зменшенням альбедо своїх супутників, тому на один із запущених апаратів, що отримав назву «DarkSat», нанесено спеціальне покриття[118][119]
5 Starlink 3 v1.0 29 січня 2020 Falcon 9, B1051.3 550/53 60 успіх
Відстикування від другого ступеня ракети відбулося на круговій орбіті висотою 290 км[120]
6 Starlink 4 v1.0 17 лютого 2020 Falcon 9, B1056.4 500/53 60 успіх
Цього разу супутники відправилися у самостійний політ при досягненні еліптичної орбіти 212 км×386 км[121]
7 Starlink 5 v1.0 18 березня 2020 Falcon 9, B1048.5 550/53 60 успіх[122]
8 Starlink 6 v1.0 22 квітня 2020 Falcon 9, В1051.4 550/53 60 успіх[123]
9 Starlink 7 v1.0 3 червня 2020 Falcon 9, В1049.5 550/53 60 успіх
Серед запущених супутників був експериментальний «VisorSat» — Starlink, що має відкидний щиток для запобігання віддзеркаленню сонячних променів від поверхні сателіта і зменшення таким чином «забруднення небосхилу». Вперше одному й тому самому прискорювачу вдалося вп'яте здійснити посадку[124][81]. Відео розкриття половинок обтікача[125]
10 Starlink 8 v1.0 13 червня 2020 Falcon 9, B1059.3 550/53 58 успіх
Разом із супутниками Starlink запустили три сателіти SkySat оператора Planet Labs[en], призначених для спостереження за поверхнею Землі[126]
11 Starlink 9 v1.0 7 серпня 2020[127] Falcon 9, В1051.5 550/53 57 успіх
Всі сателіти мають відкидні щитки. Додатково виведено на орбіту два малих космічних апарати дистанційного зондування Землі — Global-5 і 6 американської компанії BlackSky[en][128][129]
12 Starlink 10 v1.0 18 серпня 2020[127] Falcon 9, B1049.6 550/53 58 успіх
Також виведено на орбіту три малих космічних апарати дистанційного зондування Землі SkySat оператора Planet Labs[en][130][131]
13 Starlink 11 v1.0 3 вересня 2020[127] Falcon 9, B1060.2 550/53 60 успіх
14 Starlink 12 v1.0 6 жовтня 2020[132][133] Falcon 9, B1058.3 550/53 60 успіх
15 Starlink 13 v1.0 18 жовтня 2020, 12:27[134] Falcon 9, B1051.6 550/53 60 успіх
16 Starlink 14 v1.0 24 жовтня 2020 Falcon 9, B1060.3 550/53 60 успіх
17 Starlink 15 v1.0 25 листопада 2020[135] Falcon 9, B1049.7 550/53 60 успіх
18 Starlink 16 v1.0 20 січня 2021[136] Falcon 9, B1051.8 550/53 60 успіх
19 У складі Transporter-1 24 січня 2021[137] Falcon 9, B1058.5 560/97,6 10 успіх
20 Starlink 18 v1.0 4 лютого 2021 Falcon 9, B1060.5 550/53 60 успіх
21 Starlink 19 v1.0 16 лютого 2021 Falcon 9, B1059.6 550/53 60 успіх
Прискорювач не вдалося посадити на плавучу платформу[138]
22 Starlink 17 v1.0 4 березня 2021 Falcon 9, B1049.8 550/53 60 успіх
23 Starlink 20 v1.0 11 березня 2021 Falcon 9, B1058.6 550/53 60 успіх
24 Starlink 21 v1.0 14 березня 2021[139] Falcon 9, B1051.9 550/53 60 успіх
25 Starlink 22 v1.0 24 березня 2021 Falcon 9, B1060.6 550/53 60 успіх
26 Starlink 23 v1.0 7 квітня 2021 Falcon 9, B1058.7 550/53 60 успіх
27 Starlink 24 v1.0 29 квітня 2021 Falcon 9, B1060.7 550/53 60 успіх
28 Starlink 25 v1.0 4 травня 2021 Falcon 9, B1049.9 550/53 60 успіх
29 Starlink 27 v1.0 9 травня 2021 Falcon 9, B1051.10 550/53 60 успіх
30 Starlink 26 v1.0 15 травня 2021 Falcon 9, B1058.8 550/53 52 успіх
Додаткове корисне навантаження — супутники Rideshare, а саме: радарний супутник для отримання зображень Землі для Capella Space та супутник спостереження Землі Tyvak 0130 для Tyvak Nano-Satellite Systems.
31 Starlink 28 v1.0 26 травня 2021 Falcon 9, B1063.2 550/53 60 успіх
32 Transporter-2 30 червня 2021 Falcon 9 FT B1060-8 560/97,6° 3 успіх
3 супутника Starlink виведені на полярну орбіту
33 Starlink 2-1 v1.5 14 вересня 2021 Falcon 9 570/70 51 успіх
34 Starlink 4-1 v1.5 13 листопада 2021[23] Falcon 9, B1058.9 540/53,2 53 успіх
35 Starlink 4-3 v1.5 2 грудня 2021 Falcon 9, В1060.9 540/53,2 48 успіх
36 Starlink 4-4 v1.5 18 грудня 2021[140] Falcon 9, B1051.11 540/53,2 52 успіх
37 Starlink 4-5 v1.5 6 січня 2022 Falcon 9, B1062.4 540/53,2 49 успіх
38 Starlink 4-6 v1.5 19 січня 2022 Falcon 9, B1060.10 540/53,2 49 успіх
39 Starlink 4-7 v1.5 3 лютого 2022 Falcon 9, B1061.6 540/53,2 49 успіх
Наступного дня відбулася геомагнітна буря, внаслідок чого зросла густина атмосфери. Тому 40 із запущених супутників не змогли досягти потрібної орбіти і протягом кількох наступних днів знижувалися та згоріли
40 Starlink 4-8 v1.5 21 лютого 2022 Falcon 9, B1058.11 540/53,2 46 успіх
41 Starlink 4-11 v1.5 25 лютого 2022 Falcon 9, B1063.4 540/53,2 50 успіх
42 Starlink 4-9 v1.5 3 березня 2022 Falcon 9, B1060.11 540/53,2 47 успіх
43 Starlink 4-10 v1.5 9 березня 2022 Falcon 9, B1052.4 540/53,2 48 успіх
44 Starlink 4-12 v1.5 19 березня 2022 Falcon 9, B1051.12 540/53,2 53 успіх
45 Starlink 4-14 v1.5 21 квітня 2022 Falcon 9, B1060.12 540/53,2 53 успіх
46 Starlink 4-16 v1.5 29 квітня 2022 Falcon 9, B1062.6 540/53,2 53 успіх
47 Starlink 4-17 v1.5 6 травня 2022 Falcon 9, B1058.12 540/53,2 53 успіх
48 Starlink 4-13 v1.5 13 травня 2022 Falcon 9, B1063.5 540/53,2 53 успіх
49 Starlink 4-15 v1.5 14 травня 2022 Falcon 9, B1073.1 540/53,2 53 успіх
50 Starlink 4-18 v1.5 18 травня 2022 Falcon 9, B1052.5 540/53,2 53 успіх
51 Starlink 4-19 v1.5 17 червня 2022 Falcon 9, B1060.13 540/53,2 53 успіх

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grush, Loren (22 лютого 2018). SpaceX just launched two of its space internet satellites — the first of nearly 12,000. theverge.com (англ.). Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 22 лютого 2018. 
  2. Andrew Clark (22 лютого 2018). How Indianapolis author John Green inspired one of Elon Musk's most grand ideas (англ.). indystar.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2019. 
  3. Caleb Henry (6 січня 2019). SpaceX becomes operator of world’s largest commercial satellite constellation with Starlink launch (англ.). spacenews.com. 
  4. Messier, Doug (3 березня 2017). SpaceX Wants to Launch 12,000 Satellites. parabolicarc.com (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 лютого 2018. 
  5. а б Caleb Henry (15 жовтня 2019). SpaceX submits paperwork for 30,000 more Starlink satellites (англ.). spacenews.com. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  6. Eric Ralph (21 грудня 2018). SpaceX’s Starlink eyed by US military as co. raises $500-750M for development (англ.). teslarati.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 10 листопада 2019. 
  7. а б в Dave Mosher (16 листопада 2016). SpaceX просить додволу запустити 4425 супутників, більше, ніж їх вже існує зараз. businessinsider.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
  8. Gates, Dominic (16 січня 2015). Ілон Маск рекламує запуск ‘SpaceX Seattle’. seattletimes.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 23 січня 2018. (англ.)
  9. Cliff O. (17 січня 2015). SpaceX Seattle 2015 (англ.). youtube.com. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 10 листопада 2019. 
  10. Petersen, Melody (16 січня 2015). Elon Musk і Richard Branson інвестують в проект Інтернет-супутників. latimes.com. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 23 лютого 2018. {ref-en}}
  11. Вакансії. SpaceX. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  12. FCC SELECTED APPLICATION LISTING File Number = SATLOA2016111500118. licensing.fcc.gov. FCC. 15 листопада 2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 23 листопада 2018. (англ.)
  13. FCC отримує п'ять нових заявок на не-геосинхронні сузір'я супутників. spacenews.com. 2 березня 2017. [недоступне посилання](англ.)
  14. а б SpaceX asks FCC to make exception for LEO constellations in Connect America Fund decisions. spacenews.com. 19 вересня 2017. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  15. Brodkin, Jon (4 жовтня 2017). Супутники SpaceX і OneWeb викликають побоювання щодо космічного сміття. arstechnica.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  16. Boyle, Alan (4 червня 2015). Як SpaceX планує тестувати їхній супутник інтернет обслуговування у 2016. nbcnews.com. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  17. Ілон Маск (23 лютого 2018). Пароль до Starlink. twitter.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018. (англ.)
  18. Brodkin, Jon (30 березня 2018). ФКЗ схвалила план SpaceX щодо запуску 4,425 інтернет-супутників. Ars Technica. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 1 квітня 2018. (англ.)
  19. Eric Ralph (6 вересня 2018). SpaceX патентує дизайн антени, якою користуватимуться споживачі інтернету Starlink. teslarati.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018. (англ.)
  20. а б Sandra Erwin (22 жовтня 2019). SpaceX plans to start offering Starlink broadband services in 2020 (англ.). spacenews.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 10 листопада 2019. 
  21. Sandra Erwin (5 жовтня 2020). SpaceX, L3Harris win Space Development Agency contracts to build missile-warning satellites (англ.). spacenews.com. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 6 жовтня 2020. 
  22. Однією з перших: Грузія отримає супутниковий інтернет Starlink Ілона Маска. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021. 
  23. а б SpaceX вивела на орбіту нову партію супутників для інтернет-проекту Starlink. 13.11.2021, 16:10. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021. 
  24. Супутниковий інтернет Starlink пережив глобальний збій. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022. 
  25. Мережі супутників Starlink завдано геомагнітного удару: частина апаратів назавжди втрачені. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  26. Hollister, Sean (8 лютого 2022). A geomagnetic storm may have effectively destroyed 40 SpaceX Starlink satellites. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  27. SpaceX вивела на орбіту 49 супутників Starlink: відео запуску ракети. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  28. Eric Ralph (9 серпня 2020). SpaceX building almost 1500 Starlink satellites per year (англ.). teslarati.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  29. Michael Sheets (9 березня 2020). SpaceX raising over $500 million, double what Elon Musk's company planned to bring in (англ.). cnbc.com. 
  30. а б Eric Ralph (24 травня 2019). SpaceX готується до запуску 60 Starlink. Чи буде третій раз особливим?. teslarati.com. (англ.)
  31. а б Eric Ralph (24 травня 2019). SpaceX розгортає 60 супутників на орбіті, всі апарати успішно телефонують додому. teslarati.com. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019. (англ.)
  32. Space Exploration Holdings, LLC (15 листопада 2016). SAT-LOA-20161115-00118. licensing.fcc.gov. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
  33. Wiltshire, William M. (20 квітня 2017). Re: Space Exploration Holdings, LLC, IBFS File No. SAT-LOA-20161115-00118. licensing.fcc.gov. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
  34. Jon Reid (26 червня 2020). SpaceX Satellite Internet Plan Hits Dish Ground Interference (1) (англ.). bloomberglaw.com. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  35. Eric Ralph (12 листопада 2019). SpaceX says upgraded Starlink satellites have better bandwidth, beams, and more (англ.). teslarati.com. 
  36. а б в Dave Mosher (15 лютого 2018). Ілон Маск про запуск перших із більш ніж 11,925 космічних супутників. businessinsider.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2018. (англ.)
  37. а б Evelyn Arevalo (19 червня 2020). SpaceX's Starlink 'UFO on a stick' User Terminal Prototypes Revealed In Photos (англ.). tesmanian.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  38. Jon Brodkin (14 лютого 2018). SpaceX отримала два здобутки у плані запуску інтернет-супутників із низькою затримкою сигнала. arstechnica.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 8 квітня 2018. (англ.)
  39. Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 27 травня 2019. (англ.)
  40. Допис Ілона Маска. twitter.com. 25 лютого 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. {ref-en}}
  41. SpaceX хоче, щоб їхні супутники літали нижче. theverge.com. 8 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. (англ.)
  42. Jonathan's Space Pages. Starlink Statistics (англ.). planet4589.org. Процитовано 21 червня 2022. 
  43. Danny Lentz (3 червня 2020). Evaluating SpaceX’s Starlink Push (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  44. Starlink Press Kit (pdf) (англ.). spacex.com. 15 травня 2019. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 5 січня 2020. 
  45. Chang, Kenneth (23 травня 2019). SpaceX launches 60 Starlink internet satellites into orbit (англ.). nytimes.com. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019. 
  46. Eric Ralph (11 листопада 2019). SpaceX Falcon 9 booster nails record fourth launch and landing during Starlink-1 (англ.). teslarati.com. 
  47. а б Caleb Henry (11 листопада 2019). SpaceX launches second batch of Starlink broadband satellites (англ.). spacenews.com. 
  48. SpaceX запустила партію оновлених супутників Starlink з лазерним зв'язком. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021. 
  49. Evelyn Arevalo (14 липня 2020). FCC approves the operation of 'Starlink Router' for SpaceX's internet network (англ.). tesmanian.com. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020. 
  50. Eric Ralph (9 січня 2020). SpaceX's Elon Musk says Starlink user antennas will be like "UFOs on a stick" (англ.). teslarati.com. 
  51. Michael Sheets (20 березня 2020). FCC approves SpaceX to deploy up to 1 million small antennas for Starlink internet network (англ.). cnbc.com. 
  52. Eric Ralph (23 квітня 2020). SpaceX Starlink a step closer to internet service and Elon Musk has beta test details (англ.). teslarati.com. 
  53. Eric Ralph (15 червня 2020). SpaceX Starlink user terminals tested by board members as beta nears (англ.). teslarati.com. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020. 
  54. Get updates on Starlink news and service availability in your area: (англ.). starlink.com. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 16 червня 2020. 
  55. Evelyn Arevalo (15 серпня 2020). Starlink Beta Testers Share Internet Speeds, SpaceX achieves latency below FCC's 100ms threshold (англ.). tesmanian.com. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 23 серпня 2020. 
  56. Eric Ralph (7 вересня 2020). SpaceX Starlink ‘space lasers’ successfully tested in orbit for the first time (англ.). teslarati.com. 
  57. Evelyn Arevalo (7 вересня 2020). SpaceX is testing Starlink Ground Stations in several U.S. States (англ.). tesmanian.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 11 вересня 2020. 
  58. Michael Sheets (10 лютого 2021). SpaceX begins accepting $99 preorders for its Starlink satellite internet service as Musk eyes IPO (англ.). cnbc.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021. 
  59. Victor Tangermann (30 жовтня 2020). STARLINK TERMS OF SERVICE DEMANDS THAT USERS “RECOGNIZE MARS AS A FREE PLANET” (англ.). futurism.com. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  60. SPACEX STARLINK: USER TERMS OF SERVICE DECLARE MARS AS ‘FREE (англ.). inverse.com. 29 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  61. SpaceX прискорила супутниковий інтернет Starlink до 500 Мбіт/с: скільки він коштуватиме. 03.02.2022, 01:05. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  62. SpaceX представила преміум-підписку на супутниковий інтернет Starlink: відома ціна й деталі. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  63. Emre Kelly (9 листопада 2019). SpaceX's next Starlink launch will make it one of the top satellite operators in the world (англ.). amp.floridatoday.com. 
  64. Michael Baylor (17 травня 2018). With Block 5, SpaceX to increase launch cadence and lower prices (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 10 листопада 2019. 
  65. Cecilia Kang, Christian Davenport (9 червня 2015). Засновник SpaceX подав заявку щодо надання Інтернет-послуг із космосу. washingtonpost.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2018. (англ.)
  66. Foust, Jeff (12 квітня 2018). Інвестиції у космічні компанії зросли до $1 млрд. за першу чверть 2018, лідирує SpaceX. spacenews.com. (англ.)
  67. Gershgorn, Dave (17 серпня 2015). Samsung хоче покрити Землю інтернет-супутниками. popsci.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 26 лютого 2018. (англ.)
  68. Michael Sheetz (4 квітня 2019). Amazon wants to launch thousands of satellites so it can offer broadband internet from space (англ.). cnbc.com. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 10 листопада 2019. 
  69. Eric Ralph (12 березня 2020). SpaceX Starlink factory building satellites four times faster than closest competitor (англ.). teslarati.com. 
  70. Shannon Hall (1 червня 2019). After SpaceX Starlink Launch, a Fear of Satellites That Outnumber All Visible Stars. nytimes.com (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
  71. The unexpected brightness of new satellites could ruin the night sky. economist.com (англ.). 30 травня 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
  72. Jonathan O'Callaghan (27 травня 2019). SpaceX's Starlink Could Change The Night Sky Forever, And Astronomers Are Not Happy. forbes.com (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
  73. Meghan Bartels (10 листопада 2019). Why Astronomers Worry About the Brightness of SpaceX's Starlink Satellites (англ.). msn.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
  74. IAU's statement on satellite constellations. Міжнародний астрономічний союз (англ.). 3 червня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
  75. Statement on Starlink and 'Constellations' of Communication Satellites. National Radio Astronomy Observatory (англ.). 31 травня 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
  76. Alan Boyle (25 травня 2019). Sightings of SpaceX’s Starlink satellites spark awe — and astronomical angst (англ.). geekwire.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
  77. Eric Ralph (27 травня 2019). Супутники Starlink розпалюють суперечки між астрономами та прихильниками космічних польотів. teslarati.com. (англ.)
  78. Jeff Foust (8 січня 2020). SpaceX, astronomers working to address brightness of Starlink satellites (англ.). spacenews.com. 
  79. Alexandra Witze (9 січня 2020). SpaceX tests black satellite to reduce ‘megaconstellation’ threat to astronomy (англ.). nature.com. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  80. Amy Thompson (20 березня 2020). SpaceX talks results of ‘DarkSat’ coating aimed at reducing brightness of Starlink satellites (англ.). teslarati.com. 
  81. а б STARLINK DISCUSSION NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES (англ.). spacex.com. 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  82. Eric Ralph (28 квітня 2020). SpaceX’s Starlink “VisorSat” launch plans revealed by Elon Musk (англ.). teslarati.com. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020. 
  83. Над Україною пролетіли десятки супутників Ілона Маска (укр.). space.com.ua. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019. 
  84. а б в Михайло Сапітон (2 березня 2022). В Україні запрацював супутниковий інтернет від Ілона Маска – Starlink. Яка швидкість та чи становить це небезпеку. Forbes. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  85. Віцепрем’єр просить у SpaceX Маска супутниковий інтернет для України. Українська правда. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  86. SpaceX працювала кілька тижнів, щоб запустити сервіс Starlink в Україні. 24 канал. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  87. SpaceX worked for weeks to begin Starlink service in Ukraine. SpaceNews (амер.). 8 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  88. Маск відкрив для України супутникові термінали Starlink (укр.). Censor.net. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  89. Маск надасть Україні доступ до супутникового інтернету Starlink. Українська правда. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  90. а б В Україну прибула нова партія Starlink від Маска. Українська правда. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  91. Киев получил 12 терминалов спутниковой связи Starlink от Илона Маска — Forbes.ua (рос.). Forbes. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  92. В Україну прибула нова партія StarLink. Українська правда. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  93. Енергетики отримали ще 170 терміналів Starlink Ілона Маска, - ДТЕК. ДТЕК. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  94. Енергетики отримали ще 170 терміналів Starlink Ілона Маска, - ДТЕК. РБК-Украина (укр.). 18 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  95. Супутникова система Starlink прибула до Києва, - Кличко. РБК-Украина (укр.). 5 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  96. Starlink вже є у Житомирі. 24 канал. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  97. Запоріжжя отримало першу партію Starlink. 24 канал. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  98. Starlink в Одесі: місто отримало оновлене обладнання для роботи супутникового інтернету. 24 канал. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  99. На Рівненщину прибула друга партія Starlink. 24 канал. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  100. Волинь отримала комплекси StarLink - Voladm.gov.ua. Волинська Обласна Державна Адміністрація. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  101. До України їде нова партія систем Starlink. Як працює інтернет від Ілона Маска. Волинські новини. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  102. Starlink в Україні може стати мішенню російських військ, – Ілон Маск. Фокус. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  103. SpaceX перекидає ресурси на кібербезпеку, щоб усунути перешкоди в роботі Starlink в Україні. 24 канал. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  104. Elon Musk (5 березня 2022). SpaceX reprioritized to cyber defense & overcoming signal jamming. Twitter. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  105. Starlink став найбільш завантажуваним застосунком в Україні. РБК-Украина (укр.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  106. Starlink відкриє представництво в Україні, - Федоров. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022. 
  107. Starlink Ukraine отримала ліцензію оператора – Федоров. Економічна правда (укр.). Процитовано 9 червня 2022. 
  108. Starlink Disappoints Pre-Order Customers by Pushing Back Delivery Times. PCMAG (англ.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  109. SpaceX переносить терміни підключення абонентів до Starlink: що сталося. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  110. Інтернет на Антарктиді і перенесення Starlink. Головне зі світу технологій. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  111. SpaceX переносить терміни підключення абонентів до Starlink на наступний рік: у чому справа. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  112. Дивні дива: Starlink раптово перенесла терміни підключення деяких клієнтів на роки. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  113. Starlink Hits 100+ Mbps Download Speed in 15 Countries During Q4 2021 | Ookla®. Ookla - Providing network intelligence to enable modern connectivity (англ.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  114. Швидкість Starlink у 15 країнах вийшла на показники наземних провайдерів. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  115. Michael Sheets (27 жовтня 2019). SpaceX wants to land Starship on the moon within three years, president says, with people soon after (англ.). cnbc.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  116. Сторінка Ілона Маска. twitter.com. 12 травня 2019. (англ.)
  117. Thomas Burghardt (10 листопада 2019). SpaceX and Cape Canaveral Return to Action with First Operational Starlink Mission (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2019. 
  118. Jackson Ryan (6 січня 2019). SpaceX Starlink launch: Falcon 9 lands safely, megaconstellation gets bigger (англ.). cnet.com. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020. 
  119. Олександр Голубов (7 січня 2020). SpaceX вивела на орбіту ще 60 супутників "глобального інтернету" Starlink. dw.com (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020. 
  120. Thomas Burghardt (29 січня 2020). SpaceX’s Third Operational Starlink Mission preparing for launch (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 29 січня 2020. 
  121. Stephen Clark (17 лютого 2020). Timeline for Falcon 9 launch of Starlink satellites (англ.). spaceflightnow.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020. 
  122. Михайло Года (18 березня 2020). SpaceX успішно запустила ракету Falcon 9 з місією Starlink 5: на орбіту виведено 60 супутників (укр.). 24tv.ua. 
  123. Eric Ralph (22 квітня 2020). SpaceX just surpassed ULA to snag an American launch record (and landed a rocket) (англ.). teslarati.com. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 22 квітня 2020. 
  124. Eric Ralph (4 червня 2020). SpaceX debuts upgraded drone ship with record-breaking rocket landing (англ.). teslarati.com. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  125. SpaceX (10 червня 2020). Starlink. Fairing Deploy Sequence (англ.). youtube.com. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020. 
  126. Amy Thompson (13 червня 2020). SpaceX launches 58 Starlink satellites and 3 Planet SkySats, nails rocket landing (англ.). space.com. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020. 
  127. а б в Launch Schedule. Spaceflight Now (англ.). Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 26 липня 2020. 
  128. Danny Lentz (8 липня 2020). SpaceX set for Starlink v1.0 L9 mission (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  129. Amy Thompson (7 серпня 2020). SpaceX launches 57 more Starlink satellites, lands rocket at sea (англ.). space.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020. 
  130. SpaceX має намір у вівторок вивести на орбіту нову групу інтернет-супутників Starlink (укр.). interfax.com.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. 
  131. Darrell Etherington (18 серпня 2020). SpaceX successfully launches 11th Starlink mission using record-setting reused Falcon 9 booster (англ.). techcrunch.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020. 
  132. After weather scrub, Starlink launch to wait for pair of national security missions. spaceflightnow.com (англ.). Spaceflight Now. 28 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020. 
  133. Jeff Foust (6 жовтня 2020). SpaceX launches Starlink satellites as it deorbits original ones (англ.). spacenews.com. 
  134. Eric Ralph (15 жовтня 2020). SpaceX adds third Starlink launch to busy October manifest (англ.). teslarati.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020. 
  135. Tobias Corbett (24 листопада 2020). SpaceX conducts multi-milestone flight and launch of 16th round of Starlinks (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020. 
  136. Eric Berger (20 січня 2021). Falcon 9 rocket launches, lands for the eighth time in dicey winds [Updated] (англ.). arstechnica.com. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 20 січня 2021. 
  137. SpaceX планує здійснити наймасовіший запуск в історії космонавтики (укр.). pravda.com.ua. 23 січня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021. 
  138. Danny Lentz (15 лютого 2021). SpaceX successfully launches Starlink v1.0 L19 mission, loses first stage during landing (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021. 
  139. Євгенія Луценко (14 березня 2021). SpaceX запустила на орбіту ще 60 супутників Starlink та встановила новий рекорд із запуску ракети-носія (укр.). hromadske.ua. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021. 
  140. SpaceX вивела на орбіту чергову партію супутників Starlink. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.