Лукомор'я (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лукомор'я.

Лукомор'я — історичний край України часів Русі, пов'язаний з Надозів'ям та половцями.

Поморський край половців

[ред. | ред. код]

Як один край кочування половців Лукомор'я згадується у давньоруських літописах. Так у «Слові о полку Ігоревім»,[1] Лукомор'я, ймовірно, розташовувалося біля закрутів Озівського й Чорного морів та у пониззі Дніпра.[2]

Половець Кобяк був лукоморським ханом.[3]

У творі Задонщина, Лукомор'я згадується як місце, де відступає військо Мамая після поразки в Куликовській битві.[4]

Лукомор'я на мапі 1638 року

Матвій Меховський у своєму «Трактаті про дві Сарматії» впевнено ототожнював половців з готами.[5].

Поморський край у творі Пушкіна

[ред. | ред. код]
Ілюстрація Крамського до Лукомор'я "Руслана і Людмили"

У російській літературі широку популярність мають перші рядки поеми Пушкіна «Руслан і Людмила» «У лукомор'я дуб зелений ...». Пушкінське Лукомор'я коментатори його текстів локалізують на Озівському[6] й Чорному[7] морі.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва південно-українського краю Лукомор'я є застаріле й означає «морська лука», «морська затока», «вигин морського берега».[8] [9]У руському фольклорі, Лукомор'я є заповідним місцем на краю світу.

Слово «лукомор'я» походить від словосполучення «лука моря» й означає «вигин морського берега».[10] Для порівняння: «лук» (для стрільби), лукавити (викручуватися). Слово походить від старослов'янського лѫкъ (пор. польське łęk «дуга, арка, лука», литовське lañkas «дуга, обруч», lankùs «гнучкий», латиське lùoks «вигиб, дуга»).

Згадка Лукомор'я у сучасній Україні

[ред. | ред. код]

Коса Лукомор'я — коса поблизу селища міського типу Безіменне Новоазовського району Донецької області, що розташована на березі Азовського моря за 30 км на схід від Маріуполя й за 80 км на захід від Таганрога.[11]

«Лукомор'я» — назва кінотеатру у Маріуполі.[12]

На бульварі Пушкіна у Донецьку розташована скульптурна композиція з персонажами Лукомор'я за казкою Олександра Пушкіна.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бобров А. Г. (1995). Лука моря // Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 т. Дмитрий Буланин, Т. 3. СПб. с. 183—185. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 15 січня 2019.
  2. ↑ Половцы. Ханы Лукоморья. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  3. ↑ Бобров А. Г. Лука моря // Энциклопедия "Слова о полку Игореве": В 5 т. — СПб.: Дмитрий Буланин. Т. 3. К—О. feb-web.ru. 1995. с. 183—185. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  4. ↑ Задонщина. ppf.asf.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 15 січня 2019.
  5. ↑ Матвій Меховський, лат. Tractatus de duabus Sarmatiis, 1517 рік
  6. ↑ У лукоморья. Лукоморье: быль или сказка? | Anapafuture.ru. www.anapafuture.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  7. ↑ ФЭБ: Михайлов. К локализации пушкинского Лукоморья. feb-web.ru. 1995. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  8. ↑ Толковый словарь русского языка Ушакова.[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. ↑ Словарь по естественным наукам. Глоссарий.ру.[недоступне посилання з квітня 2019]
  10. ↑ Лук [излучина реки, залив] // Словарь-справочник «Слова о полку Игореве». М.; Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1969. Вып. 3. С. 68—69. feb-web.ru. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 15 січня 2019.
  11. ↑ УКРАИНСКОЕ ПРИАЗОВЬЕ - Мои файлы - - КНИГА ПЛЯЖНИКА - Персональный сайт. rusmore.ucoz.ru. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 15 січня 2019.
  12. ↑ КИНО | Кинотеатр Лукоморье | Мариуполь - кинотеатры Мариуполя. lukomorye.com.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лукомор%27я_(Україна)