Північне Приазов'я
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (жовтень 2023) |
Північне Приазо́в'я (іноді також Надазов'я, Приозі́в'я, Надозів'я, Поазов'я) — географічна область на південному Сході України та прилегле узбережжя Росії. Охоплює території півдня Донецької, Запорізької, сходу Херсонської областей та північного узбережжя Азовського моря, а також прилеглі до північного берега Таганрозької затоки райони Ростовської області Росії.
Першими поселенцями у Приазов'я були кочові племена, переважно скотарі: сармати, кімерійці, скіфи та тюркські народи. Довгий час панували на цій землі саме кімерійці, які розселилися на території Північного Приазов'я та Причорномор'я. Однак на початку VII століття до н. е. їх винищили скіфи, які мали у своїх володіннях землі від Дністра до Дону.
За часів козацтва тут була Кальміуська паланка Запорізької Січі, а згодом базувалося Азовського козацького війська. Сюди було переселено греків Приазов'я (переважно на південь Донецької області). У долині річки Молочна розселяли німецьких колоністів й російських старовірів, духоборів й молокан.
У геологічному відношенні Приазов'я розташоване на схилі Українського кристалічного щита, що заглиблюється на 500—1000 метрів та причорноморської западини. Для регіону характерний рівнинний ландшафт, який представлений Приазовською низовиною, а також сучасною терасою Азовського моря та Бердянською косою.
Басейн північного узбережжя Азовського моря включає річки Молочну, Обіточну, Берду, Кальміус та Міус. З них лише Молочна вливає свої води в Молочний лиман, решта — в Азовське море. Всі вони течуть на південь з Приазовської височини та Донецького кряжу, мають звивисті річища, у зв'язку з чим їх течії декілько уповільнені.
Клімат Північного Приазов'я помірно-континентальний, з тривалим сухим, жарким та з великою кількістю сонячних днів літом, і короткою, малосніжною, м'якою, з частими відлигами зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від 8,0 °C до 11,7 °C, у середньому за багаторічний період вона становить 9,8 °C.
Переважними вітрами є вітри східних і північно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50 %. Поява льоду у Північному Приазов'ї відбувається пізніше, ніж на інших узбережжях Азовського моря та приходиться на початок січня. Льодовий покрив тримається до середини березня. Кількість сонячних днів на рік складає в середньому 179 днів.
На території регіону знаходяться об'єкти природно-заповідного фонду:
- Приазовський національний природний парк
- Ландшафтний заказник «Заплава річки Берда»
- Ландшафтний заказник «Оголовок Бердянської коси»
- Заказник «Великі і Малі Кучугури»
- Ландшафтний заказник Старобердянський
- Гідрологічний заказник «Молочний лиман»
- «Дальні Макорти»
Сучасні адміністративні формування Приазов'я:
- Горлівський район — 690,6 тис. осіб
- Донецький район — 1503,4 тис. осіб
- Кальміуський район — 122,6 тис. осіб
- Волноваський район — 146 тис. осіб
- Маріупольський район — 521,1 тис. осіб
- Пологівський район — 172,4 тис. осіб
- Бердянський район — 183,9 тис. осіб
- Мелітопольський район — 286,5 тис. осіб
- Ровеньківський район — 295,78 тис. осіб
Російська частина північного Приазов'я
- Куйбишевський район — 15,2 (2000 р.) тис. осіб
- Матвієво-Курганський район — 45,6 (2000 р.) тис. осіб
- Неклинівський район — 82,7 (2000 р.) тис. осіб
- Таганрог — 281,9 (2003 р.) тис. осіб
- Генічеський район — 122,4 тис. осіб
- Каховський район — 223,8 тис. осіб
У дужках — рік заснування
- Румейські поселення в Приазов'ї:
- Урумські поселення в Приазов'ї:
- с-ще Мангуш (1779)
- с-ще Старобешеве (1779)
- с-ще Старий Крим (1779)
- с. Карань (1780)
- с. Багатир (1799)
- с. Георгіївка (1779)
- с. Комар (1779)
- с. Старомлинівка (Керменчик, 1779)
- с. Костянтинопіль (1779)
- с. Стара Ласпа (1782)
- с. Улакли (1779)
- Змішані поселення в Приазов'ї:
- місто Маріуполь (1778)
- смт Велика Новосілка (1780)
Економіка регіону визначається промисловостями та господарствами її головних міст: Донецька, Маріуполя, Таганрогу (Росія), Бердянська та Мелітополя.
У Приазов'ї знаходиться найбільша металургійна база України — місто Маріуполь (металургійні комбінати імені Ілліча, Азовсталь, коксохімічний завод «Маркохім»). Тут випускається більше третини українського агломерату, чавуну, сталі, готового прокату, 12 % коксу, 6 % сталевих труб.
Важливе місце в економіці Приазов'я посідає машинобудування та металообробка, найбільшими підприємствами є: «Азовмаш» («Маріуполь»), «Азовкабель» («Бердянськ»), «Гідромаш» («Мелітополь»).
Хімічну промисловість регіону представляє бердянське підприємство «АЗМОЛ» — виробник транспортних мастил.
Через Приазов'я проходить автомобільний шлях міжнародного значення М 14, який з'єднує Одесу та Новоазовськ.
Залізничний транспорт розвинений менше: Бердянськ та Маріуполь є станціями із невеликим пасажиро- та товарообігом. Лише Мелітополь та Таганрог є важливими залізничними транспортними вузлами.
В регіоні добре функціонує морський транспорт завдяки наявності Бердянського, Маріупольського та Таганрозького портів.
- Приазовська височина
- Приазовська низовина
- Літературний процес на Донбасі
- Греки Приазов'я
- Грецькі поселення Приазов'я
- Румеї та уруми
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
- Пірко В. О. Про формування багатоетнічного складу — населення Північного Приазов'я в XVI—XVIII ст. // Здійснення ленінської національної політики на Донеччині. — Донецьк, 1990 (0,2 а.).
- Яруцкий Л. Евреи Приазовья. — Мариуполь, 1996. — 322 с.
- Приазов’я // Ukraїner
