Луцій Росцій Еліан Мецій Целер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Росцій Еліан Мецій Целер
Народивсяневідомо
Тарраконська Іспанія
Померпісля 118
ПідданствоРимська імперія
Діяльністьполітик
Посадаконсул-суффект
Термін100 рік
ПопередникГай Юлій Корнут Тертулл
НаступникЦезар Нерва Траян Август
РідРосції
БатькоМарк Росцій Целій
ДітиLucius Roscius Paculusd

Луцій Росцій Еліан Мецій Целер (лат. Lucius Roscius Aelianus Maecius Celer; ? — після 118) — військовий та державний діяч часів Римської імперії, консул-суффект 100 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду Росціїв. Син Марка Росція Целія, консула-суффекта 81 року. Розпочав військову кар'єру. У 87 році призначено військовим трибуном IX Іспанського легіону. Згодом командував у війні проти германського племені хаттів вексілларіями IX Іспанського легіону, був нагороджений табірним і стінним вінками, двома срібними прапорами та двома почесними списами.

За імператора Доміціана обіймав посади квестора, народного трибуна та претора. Відзначився у війнах цього імператора проти сарматів та даків. У 100 році став консулом-суффектом разом з Тиберієм Клавдієм Сацердосом Юліаном. З 116 до 118 року як проконсул керував провінцією Африка. Про подальшу долю немає відомостей.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • John D. Grainger, Nerva and the crisis of roman succession in AD 96, Londinii 2003, p. 125 (англ.)