Луї Франше д'Еспере

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Франше д'Еспере
фр. Louis Franchet d'Espèrey
Народився25 травня 1856(1856-05-25)[1][4][…]
Мостаганем, Французький Алжир
Помер8 липня 1942(1942-07-08)[1][2][…] (86 років)
Сент-Амансе
Похованнясклеп губернаторівd
Країна Франція
Діяльністьвійськовослужбовець, військовий керівник
Галузьвійськова справа[5]
Alma materОсоблива військова школа Сен-Сір, Lycée Hoche, Lycée privé Sainte-Genevièved і École de guerred
Знання мовфранцузька[1][5]
УчасникПерша світова війна, Боксерське повстання, Прикордонна битва, Битва на Марні, Салонікський фронт, Наступ Нівеля, Військова присутність Антанти на півдні України і Балканський театр воєнних дій Першої світової війни
ЧленствоФранцузька академія (20 червня 1935)[6] і Académie des sciences d'outre-merd
Роки активностіз 1876
Посадапрезидент[d] і seat 14 of the Académie françaised[7][8]
Військове званнямаршал Франції
РідFranchet d'Esperey familyd
Автограф
Нагороди

Луї Франше д'Еспере (1856—1942) — французький військовий діяч, дивізійний генерал (1909), маршал Франції (1921), воєвода Сербії (почесне звання). Учасник Першої світової війни.

Під час битви на р. Марна (притока Сени) (5–12 серпня 1914) командував армією, в червні–листопаді 1918 — командувач Салоніцьким фронтом, згодом — головнокомандувач військами Антанти в м. Стамбул, у тому числі військами інтервентів в Одесі та Криму.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]