Луї Широн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луї Широн. Гран-Прі Франції. 1931
Луї Широн після перемоги у Гран-Прі Франції. 1934

Луї Широн (фр. Louis Alexandre Chiron) (нар. 3 серпня 1899, Монте-Карло — пом. 22 червня 1979, Монте Карло) — один з найвідоміших автогонщиків довоєнного часу, званий «Старий Лис».

Біографія[ред.ред. код]

Зацікавився автомобілями з молодих років. Під час Першої світової війни служив в артилерії, а після її завершення був особистим водієм маршалів Фердинанда Фоша, Філіппа Петена. Це дозволило купити власний автомобіль Bugatti, на якому майже Широн 1926 почав брати участь у 1927 - 1928 роках у рівнинних і гірських гонках. Був задіяний в організації Гран-прі Монако 1929. Це дозволило завести нові знайовства і виступати за команду Alfa Romeo[1]. На межі 1920-1930-х рр. був одним з найуспішніших гонщиків, вигравши Гран-Прі Італії, Риму, Марни (1928), Бельгії (1930), Монако, Франції, Чехословаччини (1931), Іспанії (1933), Франції (1934). Виступаючи за команду Mercedes-Benz[2] на Гран-Прі Франції, Німеччини 1936, не закінчив обох гонок і ненадовго покинув автоспорт. Був відомий у Німеччині завдяки дружбі з Рудольфом Караччіолою. Повернувся у команді Talbot[3].

Після війни повернувся в гонки у командах Talbot, Maserati, вигравши Гран-Прі Франції 1949. У рамках Формули-1 зайняв 3 місце у Монако (1950). У Монако в останній своїй гонці 56-річний Луї Широн на Lancia зайняв 6 місце, ставши найстарішим гонщиком Формули-1. У 1956 відійшов від участі в гонках, займаючись до кінця життя організацією Гран-Прі Монте-Карло і Раллі Монте Карло[4].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]