Фердинанд Фош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фердинанд Фош
Ferdinand Foch
Ferdinand Foch.jpg

Фердинанд Фош
Народився 20 жовтня 1851(1851-10-20)
Тарб, департамент Верхні Піренеї, Франція
Помер 20 березня 1929(1929-03-20) (77 років)
Париж, Франція
Поховання
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність військовий діяч
Alma mater Політехнічна школа
Звання маршал Франції
Нагороди

Фердинанд Фош (фр. Ferdinand Foch) (20 жовтня 1851, Тарб, департамент Верхні Піренеї, Франція — 20 березня 1929, Париж, Франція) — французький військовик, маршал Франції1918). Учасник франко-прусської війни. Під час І Світової війни командир корпусу, начальник Генерального штабу (1917), голова Військового комітету союзників (1918), голова вищої Військової Ради, фельдмаршал армії (1919), маршал Польщі (1923).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї чиновника в місті Тарб, департамент Верхні Піренеї. Він відвідував школу в місті Тарб і навчався в єзуїтському коледжі міста Сент-Етьєн.

У 1870 призваний в піхотний полк. Після Франко-прусської війни вирішив продовжити військову кар'єру. У 1871 вступив у Вищу Політехнічну школу. Її він хоча і не закінчив, але через брак молодших офіцерів в армії в 1873 отримав звання лейтенанта в 24-му артилерійському полку.

У 1887 закінчив Академію Генштабу, потім викладав там спільну стратегію з 1890, а в 1895 став професором. У цей час Фош займався вивченням наполеонівської тактики і її застосуванням у сучасних умовах.

У 1903 отримав звання полковника і зайняв посаду командувача 35 артилерійським полком.

8 жовтня 1908 очолив Академію Генштабу. Займався дослідженнями в області військової історії та тактики.

У 1910 брав участь у військових маневрах російської армії. У 1911—1913 змінив декілька посад і звань, поки не став командиром 20 армійського корпусу, розквартированого в Нансі і був частиною другої армії.

Член Французької академії (1918).

Перша світова війна[ред.ред. код]

На початку Першої світової війни в серпні XX армійський корпус під командуванням Фоша брав участь у Прикордонній битві і «Лотарінгській операції». З кінця серпня він командував армійською групою, що складалася з кількох корпусів і дивізій. 4 вересня ця група була перетворена в 9-ту армію, яка брала участь у битві на Марні.

У 1915 очолив групу армій «Північ».

У травні 1917 призначений начальником Генерального штабу, 3 квітня 1918 став верховним головнокомандуючим союзними військами. Відіграв значну роль у перемозі союзників над коаліцією центральних держав.

11 листопада 1918 у своєму залізничному вагоні Фош підписав Компьєнське перемир'я, що завершило Першу світову війну.

Післявоєнний час[ред.ред. код]

Андрей Шептицький мав з ним перемовини стосовно долі Галичини на початку 1920-х.[1]

У повоєнні роки брав участь в організації військової інтервенції в Радянську Росію. Автор військово-теоретичних праць і мемуарів.

Пам'ять[ред.ред. код]

На честь маршала були названі два кораблі ВМС Франції — крейсер і авіаносець.

У Парижі Фошу встановлено пам'ятник.

На честь маршала названа важка протитанкова САУ на базі важкого танка AMX 50.

У 1930-х на честь маршала була перейменована Французька вулиця в Рівному.

На честь маршала названий технічний сорт винограду французької селекції Маршал Фош.

Військові звання[ред.ред. код]

  • Маршал Франції (6 серпня 1918)
  • Британський Фельдмаршал (19 липня 1919)
  • Маршал Польщі (13 квітня 1923)

Нагороди[ред.ред. код]

  • Кавалер Великого хреста ордена Почесного легіону (8 жовтня 1915 року)
  • Великий офіцер ордена Почесного легіону (18 вересня 1914 року)
  • Командор ордена Почесного легіону (31 грудня 1913 року)
  • Офіцер ордена Почесного легіону (11 липня 1908 року)
  • Кавалер ордена Почесного легіону (9 липня 1892 року)
  • Військова медаль (21 грудня 1916 року)
  • Військовий хрест 1914—1918
  • Пам'ятна медаль Війни 1870—1871
  • Орден Святого Георгія IV ступеня (Російська імперія, 4 травня 1916 року) [1]
  • Орден Святого Георгія II ступеня (Російська імперія, грудень 1916 року)
  • Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I (Бельгія)
  • Кавалер Великого хреста ордена Алауітського трону (Марокко)
  • Кавалер Великого хреста ордена Virtuti Militari (Польща, 15 квітня 1923 року)
  • Кавалер ордена Білого орла (Польща, 15 квітня 1923 року)
  • Кавалер Великого хреста ордена Бані (Велика Британія)
  • Почесний кавалер ордена Заслуг (Велика Британія) [2]
  • Медаль Армії США «За видатні заслуги»

Твори[ред.ред. код]

  • Les principes de la guerre (1903)
  • La conduite de la guerre (1904). У перекладі на російську: Про ведення війни / пер. з франц., 2 изд. — М., 1937;
  • Спогади (Війна 1914—1918 рр.), Пров. з франц. — М., 1939.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Gaquère С. F. Vie populaire du maréchal Foch. — Arras, 1955;
  • Grasset A. Foch ou la volonté de vaincre. — P., 1964.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Стала знаменитою фраза з телеграми Фоша генералу Жоффре під час 1-ї битви на Марні (1914): «Мій центр здає, правий фланг відступає, становище чудове. Я атакую».
  • У міжвоєнний час у Львові на честь Фоша назвали Алею Фоша (сучасна вулиця Чернівецька), яка веде до головного залізничного вокзалу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Орися Хом'як, Оксана Гайова. Андрей Шептицький піввіку оберігав Церкву та її вірян / «Високий замок».— Львів, № 11 (5267) за 30-січня-1 лютого 2015.— С. 10.