Львівсільмаш
 | |
| Тип | Публічне акціонерне товариство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
| Галузь | машинобудування |
| Засновано | 1946 |
| Закриття (ліквідація) | 2017 |
| Штаб-квартира | Львів |
| Ключові особи | О. Є. Сізов (генеральний директор; 2013—2017) |
| Продукція | сільськогосподарська техніка |
| Співробітники | 472 (2008), 41 (2011) |
| lvivsm.com.ua | |
 | |
ПАТ „Завод «Львівсільмаш»“ — єдине в Україні та СНД спеціалізоване підприємство з випуску машин для хімічного захисту рослин та внесенню в ґрунт рідких мінеральних добрив. Це обприскувачі штангові і вентиляторні, причіпні і навісні. Крім цього завод виготовляв ґрунтообробну техніку, машини для картоплярства, кормозбиральну техніку, запасні частини для машин власного виробництва та іншої сільськогосподарської техніки, забезпечує їх сервісне обслуговування.
На базі площ колишньої фабрики сільськогосподарських машин Пйотровича та Шумана, а також шляхом додаткового будівництва цехів і споруд у 1945—1946 роках було введено в експлуатацію завод сільськогосподарського машинобудування, який почав виготовляти машини і апарати для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур та рослин. Директором заводу був призначений Абрамян. Основна частина корпусів заводу знаходилася на вулиці Городоцькій, 207; між вулицями Сулими та Любінською[1].
ВАТ «Завод „Львівсільмаш“» зареєстроване 28 лютого 1996 року[2]. 1997 року завод внесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Обсяги виробництва 1999 року сягнули 4,3 млн грн. Завод співпрацював з багатьма закордонними фірмами, систематично бере участь у різноманітних міжнародних та галузевих виставках-ярмарках сільськогосподарської техніки. Експортував продукцію в Білорусь, Молдову, Росію, Словаччину, країни Балтії, підтримував ділові стосунки з Італією та Німеччиною[3].
Від початку 2000-х років завод опинився у затяжній господарчій та адміністративній кризі[3]. У 2003 році розпочато процес санації підприємства, яка однак не покращила ситуації, а його борг протягом наступних трьох років лише зріс[4]. У 2008 році акції ВАТ оцінювали в 50 млн гривень. За останні роки свого існування завод втратив низку об'єктів нерухомості, частину з яких передано у комунальну власність громади Львова[3].
У січні 2017 року підприємство припинило своє існування[2].
До структури підприємства входили ливарне (чавунне, сталеве та кольорове), ковальське, заготівельно-пресове, механообробне, зварювальне, фарбувальне та термічне виробництва. Особливо були розвинуті виробництво пластмас, деталей, литво під тиском та на видувних агрегатах, виготовлення полімерних труб, ротаційне формування з поліетилену баків місткістю до 2000 л[3].
- обприскувачі штангові, вентиляторні, причіпні та навісні (ОП-2000-2-01, ОПШ-1500, ОПВ-2000 та ін.);
- культиватори (КСГ-4, -4-01, КВГН-3,6);
- косарки навісні (КН-2,1) та ротаційно пасові (КРР-1,8), граблі-валкоутворювачі (ГВ 00.000);
- картоплесаджалки (КС-2, -4);
- картоплекопачки (КД 00.000);
- причепи протипожежні та дизенфікуючі;
- товари народного вжитку — каністри, відра, туристичні набори тощо.
- Дитячий табір «Левеня» у Брюховичах;
- База відпочинку;
- Дошкільний навчальний заклад № 61 (вул. Сулими, 32);
- Медичний пункт;
- Палац культури та спорту (вул. Городоцька, 225);
- Спорткомплекс зі стадіоном «Сільмаш» (вул. Сулими, 1).
- ↑ Ілько Лемко. Богданівка // Львівська газета. — 2007. — № 233 (303).
- ↑ а б ПАТ «Завод „Львівсільмаш“». youcontrol.com.ua. YouControl. Архів оригіналу за 13 червня 2024. Процитовано 19 жовтня 2024.
- ↑ а б в г Г. М. Сіромська, Р. Б. Сіромський. Львівсільмаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Микола Савельєв (4 листопада 2004). «Львівсільмаш»: між санацією та стагнацією. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 21 листопада 2004. Процитовано 6 серпня 2022.
- Г. М. Сіромська, Р. Б. Сіромський. Львівсільмаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сулими, 1 — стадіон СП «Сільгоспмаш». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 19 жовтня 2024.
- Микола Савельєв (4 листопада 2004). «Львівсільмаш»: між санацією та стагнацією. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 21 листопада 2004. Процитовано 6 серпня 2022.
- Б. А. Бабанова (1960—1965). Проєкт «Міський медіаархів»: завод «Львівсільмаш». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 6 серпня 2022.
- К. Бузинін (1957). Проєкт «Міський медіаархів»: загальний вид заводу «Львівсільмаш». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2024.
- «Львівсільмаш». zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 16 вересня 2024. Процитовано 19 жовтня 2024.
- Дивовижна історія з життя львівського заводу та «креатив» від Садового. patrioty.org.ua. Патріоти України. 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 19 жовтня 2024.
|
Це незавершена стаття про Львів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |