Людвіг Шульц

Людвіг Шульц
Народився	4 серпня 1896(1896-08-04) Лешно, Великопольське воєводство, Республіка Польща
Помер	10 грудня 1966(1966-12-10) (70 років) Мюльгайм-на-Рурі, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор Люфтваффе
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія) Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»

Людвіг Шульц (нім. Ludwig Schulz; 4 серпня 1896, Лісса — 10 грудня 1966, Мюльгайм-на-Рурі) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе (1 жовтня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Після початку Першої світової війни 9 вересня 1914 року вступив добровольцем в 227-й резервний піхотний полк. З лютого 1918 року воював у складі авіаційних з'єднань, з грудня 1918 року — в лавах Добровольчого корпусу «Нойфвілль». 30 вересня 1920 року звільнений із армії.

1 лютого 1935 року вступив в люфтваффе, з лютого 1936 року служив в 153-й бомбардувальній ескадрі. З 1 лютого 1937 року — інструктор із тактики 5-го авіаційного училища. З 3 вересня 1938 року — начальник групи штабу 2-го авіакорпусу. З 1 листопада 1939 року — командир 1-ї групи 76-ї бомбардувальної ескадри. Під час Французької кампанії 2 червня 1940 року був поранений. З 28 липня 1940 року — начальник 5-го авіаційного училища та комендант авіабази в Бреслау-Шенгартені, наприкінці війни очолив створену на базі училища бойову групу, з якою взяв участь у бойових діях. З 22 лютого 1945 року — вищий командувач авіаційних училищ. 8 травня 1945 року взятий у полон американськими військами. 1 травня 1947 року звільнений.

Звання

• Військовий доброволець (9 вересня 1914)
• Єфрейтор (17 червня 1915)
• Унтерофіцер резерву (27 серпня 1915)
• Віцефельдфебель резерву (21 грудня 1915)
• Лейтенант резерву (31 серпня 1916)
• Лейтенант (30 вересня 1920)
• Гауптман (1 лютого 1935)
• Майор (1 серпня 1937)
• Оберстлейтенант (19 липня 1940)
• Оберст (1 квітня 1942)
• Генерал-майор (1 жовтня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го (14 травня 1940)
  • 1-го класу (23 травня 1940)
• Почесний Кубок Люфтваффе (8 липня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (16 серпня 1940)
  • дубове листя (№747; 19 лютого 1945)
• Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.