Людина з бульвару Капуцинів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людина з бульвару Капуцинів M:
рос. Человек с бульвара Капуцинов
Людина з бульвару фільм плакат.jpg
Жанр комедія
Режисер Алла Сурикова
Сценарист Едуард Акопов
У головних
ролях
Андрій Миронов
Олександра Яковлева
Михайло Боярський
Олег Табаков
Микола Караченцов
Ігор Кваша
Оператор Григорій Бєлєнький
Композитор Геннадій Гладков
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 98 хв.
Мова російська
Країна СРСР
Рік 1987
IMDb ID 0092745

«Людина з бульвару Капуцинів» (рос. «Человек с бульвара Капуцинов») — російський радянський художній фільм, комедія-вестерн Алли Сурикової за сценарієм Едуарда Акопова. Прем'єра відбулася 23 червня 1987 року в московському кінотеатрі «Мир». За рік прокату фільм подивилися 60 мільйонів глядачів. Остання роль Андрія Миронова в кіно[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Містер Ферст — місіонер від кіно, який відкриває на початку XX століття в глухому містечку Санта Кароліна на ​Дикому Заході США німий кінотеатр (сінема). Життя людини тут коштує недорого, а основні розваги — пияцтво, розпуста і бійки. Ферст щиро вірить в те, що сінематограф здатний перевиховати цих людей, і дійсно, його сеанси спочатку творять чудеса. Бандити й безпробудні п'яниці, під враженням побачених на екрані робіт братів Люм'єр та Чапліна, перероджуються і починають нове життя. Кидають пити, вчаться етикету. Фест дає сеанси жінкам і індіанцям, даючи зрозуміти, що кінематограф чужий до упереджень за расовою і статевою ознакою. Серед своєї аудиторії Ферст знаходить свою любов — міс Діану Літтл.

Ідилія триває недовго. Ферст їде за весільними подарунками. Коли він повертається, то виявляє, що в містечко приїхав ділок містер Секонд з новим комплектом кінострічок. Він показує глядачам низькопробні бойовики, фільми жахів, і аудиторія швидко повертається назад в хаос розпусти, насильства і пияцтва. Але містер Ферст не втрачає духу, у фіналі він їде далі в прерію — його глядач чекає його. До нього приєднуються ватажок бандитів Чорний Джек (який «…винен у тому, що жодного разу в житті не зустрів хорошу людину») і Діана Літтл.

Зйомки[ред. | ред. код]

Зйомки фільму головно проходили в Криму. Зокрема, починали знімати фільм в околицях Ак-Каї, які за задумом автора повинні були уособлювати скелі техаських прерій. Знімальний процес проводився навіть на верхньому плато гори. Містечко Санта Кароліна побудували на березі Тихої бухти під Коктебелем. А після закінчення зйомок, попри прохання артистів, повністю все спалили.[2].

У 2010 році Алла Сурикова — режисер фільму заявила про можливість виходу продовження фільму, дія у якому відбуватиметься у 21 столітті у Москві[3].

Музика[ред. | ред. код]

Знімальний колектив[ред. | ред. код]

Головні ролі[ред. | ред. код]

Інші ролі[ред. | ред. код]

Призи та нагороди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]