Люди чорного кола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люди чорного кола
англ. The People of the Black Circle
Обкладинка журналу «Weird Tales»
Жанр фентезі
Форма повість
Автор Роберт Говард
Мова англійська
Написано 1934
Опубліковано 1934
Країна  США
Видавництво журнал «Weird Tales»
Попередній твір Червона Цитадель
Наступний твір Чорний колос

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Люди чорного кола» (англ. The People of the Black Circle) — одне з фентезійних оповідань американського письменника Роберта Говарда про Конана з Кімерії, події якого відбуваються в вигаданої автором Хайборійській ері. Оповідання написане у 1934 році і по частинам опубліковане в вересневому, жовтневому та листопадовому випусках журналу «Weird Tales».

Сюжет[ред. | ред. код]

Король Вендії гине від чародійства чорних чаклунів з гори Їмша (англ. Yimsha), його сестра вимушена прикінчити його, щоб перервати його страждання.

Сестра короля, Деві Жасмина, вирушає до губернатора Пешкаурі, Чандера Шана, якому вдалося взяти в полон кілька вождів афгулів, одного з народів які населяли Хімелійські гори. Згідно з її задумом, Конан, як вождь племені, повинен принести голови чорних чаклунів в обмін на звільнення сімох вождів. Уночі Конан, приходить до Чандера Шана для обговорень, під час розмови до губернатора приходить Деві і Конан викрадає її.

Дівчина з оточення Деві на ім'я Гітара, непомітно зникає з палацу, щоб передати інформацію Хемсі (англ. Khemsa), та його керівнику Керім Шаху. Хемса, хоч і був чаклуном, але не був членом Чорного Кола, він лише використовував знання яке йому надали. Закохана у нього дівчина пропонує нічого не говорити Керіму, а самим перехопити Деві у кімерійця. Коли Хемса погоджується, вона пропонує вбити Керім Шаха, але чаклун відмовляється, бо це протиречить його сумлінності. Пара уходить з шатра, а Керім Шах, який в цей час зображував сплячого, з полегшенням піднімається з ліжка. Він відмічає, що тепер він не має зв'язку з Чорними чаклунами. Керім Шах, пише листа Хосра Хану, губернатору Секундерама, де описує те, що зміг підслухати з розмови Хемси та його подруги Гітари. Уночі Хамса прокрадається до Пешкаурі, та вбиває в'язнів, після цього пара відбуває до Афгулістана.

Хемса зачаклував одного з вазулів (англ. wazuli), доручаючи йому передати вождю Яру Афзалу, у якого зупинився Конан, шар Йезуда. У руках вождя вазулів шар обертається на павука і жалить його, від чого він помирає. Рятуючись від люті вазулів, Конан і Деві натикаються на Хемсу і збивають його. Їдучі далі до Афгулістану, у селищі галзаїв (англ. galzai), Конан купує у місцевої дівчини одяг для своєї полонянки. Під час розмови кімерійця з вендійкою, він згадує, що шар який отримав Яр Афзал нагадав йому велику перлину, які носять дівчини з храму Єзуда (англ. Yezud), які танцюють біля чорного кам'яного павука. Якому вони поклоняються. І павук, який вислизнув з пальців померлого вазула, нагадував зменшену копію цього бога. Під час подорожі герої знову зустрічають Хемсу. Між Конаном та Хемсу відбувається сутичка, яку перериває шарлатова крапка яка спускалася з гори. Це були чотири чаклуна Кола, які прилетіли з гори Йімша, вони скидають у прірву Гітару та Хемсу і захоплюють Деві.

Конан вирішує звільнити Деві і відплатити чаклунам. По дорозі він зустрічає афгулів, але замість допомоги вони напали на Конана, бо вирішили, що саме він повинен в смерті їх вождів. Пізніше кімерієць знаходить Хемсу, життя в якому ледь існує підтримуючись чаклунством. Чаклун охочий відплатити своїм колишнім повелителям, дає Конану свій зачарований пояс і зі словами, що йде до Гітари у пекло помирає. Конана наздоганяє загін іракзаїв, очолюваних Керім Шахом, який знав Конана ще за часів коли той був гетьманом козаків. Після розмови, кімерієць і гірканець їдуть визволяти Жасмину разом.

Головний чаклун хоче зробити з Деві наложницю і, намагаючись зломити волю полонянки, піддає її тортурам. Конан з Керім Шахом та іракзаями штурмують твердиню чаклунів. Спершу вони стикаються з молодшими чаклунами у зелених рясах. Після перемогою над ними, вони потрапляють у твердиню і стикаються з чотирма Чорними віщунами. Під їх чарами всі іракзаїв гинуть, але Конан розбиває кришталеву сферу і вбиває чорних чаклунів. Конану вдається звільнити Деві і разом з нею вони залишають цитадель.

Після спуску вони бачать як туранці тіснять афгулів, які йшли за слідами Конана. Через деякий час з'являються вендійці і Деві їде до них, щоб зупинити битву. Вендійці нападають на туранців, і разом з афгулами розбивають їх. Згодом афгули зрозумівши, що Конан їх не зраджував, знову признають його головування, а Делі повертається в оточенні ведійських аристократів. Під час розмови, з неба на неї падає величезна птиця, яку вбиває кімерієць. Під час падіння птиця перетворюється на людину в чорному одязі. Деві та Конан прощаються, щоб можливо зустрітися знову.

Козаки Хайборійської ери[ред. | ред. код]

Створюючи всесвіт Хайборійської ери (світ Конана) Роберт Говард та його послідовники неодноразово використовували назви реальних історичних племен, народів, соціальних груп, а також назв місцин де відбуваються події. Так волею фантазії у циклі творів з'являються козаки.

У цьому оповіданні тема козацтва у Хайборійській ері майже не розкривається, але це є відсилкою до подій оповідання «Залізний демон». При розмові з Конаном, Керім Шах говорить, що пам'ятає його ще як козацького гетьмана.

"І я знаю тебе, ще відтоді, коли ти був гетьманом у козацьких степах; тому я знаю, що твої справи - це грабіж. Ви хочете грабувати Вендію, і отримати величезний викуп за Жасмину."
Оригінальний текст (англ.)
"And I knew you, in the days when you were a hetman of the kozak steppes; so I know your ambition is wholesale plunder. You want to loot Vendhya, and to twist out a huge ransom for Yasmina."

Головні герої[ред. | ред. код]

  • Конан — головний герой серії оповідань Говарда. Варвар кімерієць;
  • Деві Жасмина — принцеса Вендії, сестра покійного короля;
  • Хемса — чаклун, на службі у чаклунів Чорного Кола;
  • Керім Шах — туранський шпигун.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Головний чаклун Чорного Кола, при розмові з Деві Жасминою говорить, що народився на цій планеті, але дуже давно. Це одне із згадувань у творах Говарда, що життя існує і на інших планетах.

Історія публикацій[ред. | ред. код]

  • Журнал Weird Tales , 1934;
  • The Sword of Conan (Gnome Press, 1952);
  • Conan the Adventurer (Lancer Books, 1966);
  • The Conan Chronicles Volume 1: The People of the Black Circle (Gollancz, 2000);
  • Conan of Cimmeria: Volume Two (1934): The Bloody Crown of Conan (Del Rey Books, 2005).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Mark Finn. Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard. — MonkeyBrain Books, 2006. — 400 с. — ISBN 9781932265217.
  • Говард Роберт. Конан, варвар із Кімерії. — Харків: Школа, 2005. — 464 с. (збірка новел, серія «Бібліотека пригод»).