Кияницина Людмила Миколаївна
| Кияницина Людмила Миколаївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
29 серпня 1902 Вільнюс, Російська імперія | |||
| Смерть | 30 вересня 1984 (82 роки) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Прахов Микола Адріянович, Крюгер-Прахова Анна Августівна і Грядунова Олександра Павлівна | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
|
| ||||
Людмила Миколаївна Кияни́цина (нар. 29 серпня 1902, Вільно — пом. 30 вересня 1984, Київ) — українська радянська художниця декоративно-ужиткового мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1945 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 29 серпня 1902 у місті Вільно (нині Вільнюс, Литва). З 1916 року проживала в Києві. Після закінчення гімназії працювала в різних установах, одночасно протягом 1922—1924 років відвідувала художні студії С. Ф. Миронова; у 1924—1927 роках — Миколи Прахова. Навчалась також у Анни Крюгер-Прахової та Олександри Грядунової.
Упродовж 1925—1932 років працювала вишивальницею в «Текстильхудожекспорті»; у 1942—1959 роках — у співдружності з Олександрою Грядуновою і Зінаїдою Охрімович працювала на київському заводі «Керамік» як художник із розпису гончарних виробів; опісля — на творчій роботі. Жила в Києві, в будинку на вулиці Вишгородській, № 100/16, квартира № 17/2. Померла в Києві 30 вересня 1984 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Розписувала керамічні декоративні вази, тарелі, куманці, глечики, сувенірні мініатюри, народні іграшки, а також облицювальний кахель. Використовувала традиційний стиль народного розпису — «сосонки», «косиці», «кривульки», «капанку», поєднувала рослинні та геометричні мотиви. Працювала у техніках ріжкування і фляндрівки. Виконала мозаїчні панно.
Брала участь у республіканських виставках з 1945 року, всесоюзних — з 1951 року, зарубіжних — з 1954 року, зокрема її роботи експонувалися у Польщі у 1956 році, Франції у 1957 році, Болгарії у 1958 році, Всесвітній виставці у Монреалі у 1967 році.
Окремі роботи зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві.
Література[ред. | ред. код]
- Кияницина Людмила Миколаївна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 199.;
- Кияницина Людмила Миколаївна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 102.;
- Кияницина, Людмила Николаевна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 2 — Санкт-Петербург. 1995. — С. 528 (рос.);
- Л. С. Білоус. Кияницина Людмила Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
|
