Лєшек Бальцерович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лешек Бальцерович
пол. Leszek Balcerowicz
Balcerowicz.wywiad.do.radia.jpg
Народився 19 січня 1947(1947-01-19) (69 років)
Ліпно, Влоцлавське воєводство, ПНР
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Alma mater Факультет зовнішньої торговлі Центральної вищої школи планування і статистики у Варшаві (нині Варшавська вища школа економіки)
Галузь наукових інтересів економіка Польщі
Заклад Варшава, Інститут марксизму-ленінізму (1978-1980)
  • Віце-прем'єр Польщі
  • Міністр фінансів Польщі
  • Голова Національного банку Польщі (2001-07)
Науковий ступінь Доктор філософії (1975)
Нагороди
Орден Білого Орла

Почесний доктор таких університетів
Особ. сторінка balcerowicz.pl

Ле́шек Бальцеро́вич (пол. Leszek Balcerowicz; нар. 19 січня 1947, Ліпно, Влоцлавське воєводство, ПНР) — польський економіст і політик, представник монетаризму.

Організатор та ідейний натхненник польських економічних реформ (так званої «шокової терапії» або «Плану Бальцеровича») — перетворення країни з плановою економікою на країну з ринковою економікою .

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 січня 1947 в Ліпно, Влоцлавське воєводство ПНР.

У 1969 вступив до правлячої Польської об'єднаної робітничої партії (ПОРП).

У 1970 з відзнакою закінчив факультет зовнішньої торгівлі Головної школи планування і статистики у Варшаві (нині Варшавська вища школа економіки). Працював там же науковим співробітником і викладачем.

У 1972—1974 роках навчався в Університеті Св. Джонса в Нью-Йорку (США).

У 1975 захистив докторську дисертацію в Головній школі планування і статистики у Варшаві.

У 1978—1980 роках працював в Інституті марксизму-ленінізму у Варшаві.

У 1978—1981 очолював групу вчених, які розробляли альтернативний проект економічних реформ у Польщі. Став членом польського соціологічного та економічного товариств. Постійно брав участь у наукових конференціях у ФРН, Великобританії, Швеції, Індії, Угорщині та інших країнах.

У 1980—1981 роках — консультант профспілкового об'єднання «Солідарність».

У 1981 вийшов зі складу Польської об'єднаної робітничої партії (ПОРП).

У лютому — квітні 1989 брав участь у конференції «круглого столу» між ПОРП і опозицією. Був координатором діяльності Європейської економічної асоціації в Польщі.

Автор реформи «План Бальцеровича»[ред.ред. код]

У серпні 1989 Лех Валенса після тривалих пошуків відповідної кандидатури запропонував Бальцеровичеві увійти до складу першого уряду «Солідарності» й очолити економічні реформи в Польщі.

12 вересня 1989 Бальцерович обійняв посаду віце-прем'єра і міністра фінансів в уряді Тадеуша Мазовецького. Він також очолив Економічний комітет при Раді Міністрів Польщі. Бальцерович запропонував свій план якнайшвидшого переходу від планової державної економіки, що залишилася у спадок від Польської Народної Респубіки, до ринкових відносин і верховенства приватної власності. Пропонований комплекс реформ дістав назву «План Бальцеровича», але часто його називали «шоковою терапією», хоча сам Бальцерович неодноразово висловлювався проти вживання такого терміну щодо його реформ.

«План Бальцеровича» передбачав суворе обмеження інфляції, приведення до рівноваги протягом року державного бюджету, товарного і грошового ринків, переведення всіх сфер економіки на ринкові відносини. Для цього підвищувалися роздрібні ціни, скорочувалися бюджетні дотації, обмежувалися грошові доходи, а для підприємств вводилася частковий внутрішній обіг злотого і встановлювався його єдиний курс.

Незважаючи на успіх реформи[1], її соціальні наслідки вже в перший рік почали викликати невдоволення і суперечливі оцінки[2]. Бальцерович зберіг свій пост в кабінеті Яна-Кшиштофа Белецького, але в грудні 1991 уряд Яна Ольшевського було сформовано вже без його участі.

Визнання реформ[ред.ред. код]

Після виходу з уряду Бальцерович працював запрошеним науковим співробітником Університету Бравна і Центру аналізу європейської політики у Вашинґтоні (США). У тому ж році був обраний професором Варшавської школи економіки. Як радник брав участь в економічних реформах в Росії та інших країнах СЕВ. У квітні 1994-го разом із Тадеушем Мазовецьким, Мечиславом Ґеремеком, Ганною Сухоцькою і Яном Белецьким заснував центристську політичну партію «Союз свободи» і був обраний її головою. У 1997 році партія зайняла на виборах третє місце, набравши 13 % голосів і увійшла до урядової коаліції. 31 жовтня 1997 Бальцерович зайняв посаду заступника Прем'єр-міністра і Міністра фінансів в уряді Єжи Бузека. 8 червня 2000-го, помітивши швидкий розвал урядової коаліції, Бальцерович пішов у відставку. Одначе Президент Олександр Квасневський незабаром призначив його головою Національного банку, і Сейм затвердив його кандидатуру голосами «Солідарності» й «Союзу свободи». Він був головою Національного банку Польщі з 10 січня 2001 по 10 січня 2007. У зв'язку з призначенням на цю посаду Бальцерович залишив посаду голови партії «Союз свободи». У 2000 — 2002 роках Бальцерович був також радником Президента Грузії Едуарда Шеварднадзе з економічних питань.

У 2003 році в Цюріху Лешек Бальцерович був обраний членом престижної Групи авторитетів Міжнародного інституту фінансів.

11 листопада 2005-го Президент Польщі Олександр Квасневський вручив Бальцеровичеві найвищу нагороду країни — Орден Білого орла — і відзначив, що без Бальцеровича шлях Польщі в Європейський союз був би довшим, якби взагалі відбувся.

У липні 2007 року аналітичний центр European enterpris institute (Брюссель) присвоїв Бальцеровичу титул «найбільшого реформатора в країнах Євросоюзу»

У жовтні 2008-го Лешек Бальцерович став одним із 8 членів Європейської експертної групи з розробки рекомендацій щодо запобігання наслідкам світової фінансової кризи в країнах Євросоюзу на чолі з головою МВФ Жаком де Ларозьє.

Після Революці Гідності 2014—2015 років неодноразово приїздив до України з виступами — інтерв'ю, лекціями, в яких пояснював своє бачення основ реформування української економіки. З 22 квітня 2016 року представник Президента Порошенка у Кабінеті міністрів та співголова групи підтримки реформ у Кабміні.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Кто есть кто в мировой политике / Редкол.: Кравченко Л. П. (отв.ред) — М.:Политиздат, 1990 — С.41
  • Международный ежегодник политика и экономика. Выпуск 1990 г./ АН СССР, Институт мировой экономики и международных отношений; Гл.ред. О. Н. Быков. — М.:Политиздат, 1990 — С. 226—231
  • Борецкий Р. «План Бальцеровича» и вокруг него // Новое время. — 1990. — № 12

Ресурси інтернету[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.