Яцек Куронь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Яцек Куронь
Jacek Kuroń
1 Maja Jacek Kuroń.jpg
 
Партія: Польська об'єднана робітнича партія
Освіта: Варшавський університет і Q9383139?
Народження: 3 березня 1934(1934-03-03)[1][2]
Львів, Польща[3]
Смерть: 17 червня 2004(2004-06-17)[1][2] (70 років)
Варшава, Мазовецьке воєводство, Польща[3]
Нагороди:
Офіцер ордена Почесного легіону
Орден Білого Орла
Knight's Crosses of the Order of the Lithuanian Grand Duke Gediminas хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною
Орден Усмішки
Кавалер ордена Почесного легіону
Сайт: kuron.pl

Медіафайли у Вікісховищі?

Я́цек Ку́ронь (пол. Jacek Kuroń; 3 березня 1934, Львів, Україна — 17 червня 2004, Варшава, Польща) — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції.

Біографія[ред.ред. код]

З 1949 брав активну участь у діяльності прокомуністичного Польського союзу молоді (ПСМ). З 1952 був штатним інструктором харцерської організації та вступив у Польську об'єднану робочу партію (ПОРП). У листопаді 1953 виключений з ПСМ і ПОРП за критику ідеологічної концепції ПСМ.

Закінчив історичний факультет Варшавського університету (1957). Діяч незалежного студентського руху у 1960-х роках. За «відкритий лист до партії» (1965; з Каролем Модзелевським), що критикував бюрократизм і класовий характер режиму у Польській Народній Республіці з позицій демократичного марксизму, засуджений до 3 років ув'язнення (звільнений у 1967). У 1968 за організацію студентських страйків засуджений до трьох з половиною років ув'язнення.

У вересні 1976 став одним із засновників Комітету захисту робітників (пол. Komitet Obrony Robotników), в 1977 — Комітету громадської самооборони (пол. KSS KOR; пол. Komitet Samoobrony Społecznej KOR), учасник нелегальної преси й підпільної системи політичної самоосвіти.

Один із авторів стратегії діяльності незалежної профспілки «Солідарність» (1980). З упровадженням воєнного стану 13 грудня 1981 інтернований, в 1982 заарештований за обвинуваченням у спробі повалення державного ладу. Звільнений за амністією (1984).

Учасник «Круглого столу» (1989), що призвів до частково вільних виборів й перемоги на них «Солідарності». Депутат Сейму (1989—2001); міністр праці та соціальної політики (1989—1990; 1992—1993). На президентських виборах у 1995 році висувалася його кандидатура.

Наприкінці свого життя критично оцінював результати капіталістичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи. В інтерв'ю 2001 року заявив:

« Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином. І ось доказ: я думав, що капіталізм може реформувати сам себе, все необхідне, наприклад робітниче самоврядування... Ось доказ моєї сліпоти... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм» [4]. »
Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Похований на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.

Його син, Мацей — кухар (1960—2008).

Праці[ред.ред. код]

Українські переклади[ред.ред. код]

Визнання[ред.ред. код]

Нагороджений польським орденом Білого Орла (1998), французьким орденом Почесного легіону, німецьким Орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», українським орденом Ярослава Мудрого, литовським орденом Гедимінаса, міжнародним Орденом Усмішки. У липні 2012 року на будинку на вулиці Стрийській, 38 у Львові, де мешкав Куронь, відкрито меморіальну таблицю[5].

2018 року Львівська міськрада присвоїла ім'я Яцека Куроня площі біля Генерального консульства Польщі[6].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]