Ліон Фейхтвангер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ліон Фейхтвангер
нім. Lion Feuchtwanger
Поштова марка НДР присвячена Ліону Фейхтванґеру, 1974 (Michel 1945, Scott 1545)
Поштова марка НДР присвячена Ліону Фейхтванґеру, 1974 (Michel 1945, Scott 1545)
Народження 7 липня 1884(1884-07-07)
  Мюнхен
Смерть 21 грудня 1958(1958-12-21) (74 роки)
  Лос-Анджелес
Поховання Woodlawn Memorial Cemetery[d]
Національність єврей
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія, Веймарська республіка Веймарська республіка, Flag of the United States.svg США
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Гумбольдтський університет Берліна
Мова творів німецька[1]
Рід діяльності письменник, романіст, драматург
Жанр роман, п'єса
Magnum opus: Jud Süß[d] і Die Jüdin von Toledo[d]
Дружина Marta Feuchtwanger[d]
Нагороди та премії
Автограф: Feuchtwanger Signature.jpg

Ліон Фейхтвангер у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ліо́н Фейхтвангер (нім. Lion Feuchtwanger) (*7 липня 1884, Мюнхен — †21 грудня 1958, Лос-Анджелес) — німецький письменник єврейського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в заможній єврейській родині. Одержав гуманітарну освіту в гімназії, потім у Мюнхенському і Берлінському університетах. Вивчав німецьку філологію, філософію, санскрит. В кінці 1900-х рр. Фейхтвангер працював театральним критиком, перекладав і обробляв трагедії Есхіла, К. Марло, комедії Аристофана.

Початок літературної діяльності Фейхтвангера відноситься до 1901: книга «Самотні», в якій було два оповідання, філологічні дослідження, театральні рецензії. У 19051907 р. Фейхтвангер написав два томи «Маленьких драм» і роман «Глиняний бог» (1910).

У 1908 Фейхтвангер заснував літературний журнал «Шпігель», який служив «розвиткові революційних тенденцій» у Німеччині. У 1914 Фейхтвангер пішов на фронт, але незабаром його демобілізували за станом здоров'я. Антивоєнні погляди письменник виразив у вірші «Пісня полеглих» (1915), у п'єсі «Військовополонені» (1915) і в п'єсі «Мир» (1918). В роки війни багато працював над п'єсою «Воррен Гастінгс» (1916) і начерками роману «Єврей Зюсс» (1918). У листопаді 1918 письменник став свідком революції в Баварії. Усе пережите і побачене автор відобразив в драматичному романі «Тисяча дев'ятсот вісімнадцятий рік» (1920). У 1922 Фейхтвангер у співавторстві з Б. Брехтом опублікував п'єсу «Едуард ІІ».

Другий роман Фейхтвангера — «Єврей Зюсс» (написаний між 1920/22). Події, описані в романі, відбуваються в першій половині 18 століття. Автора приваблювала насамперед наявність у людей прагнення до переходу в інший стан. Такими якостями володіє головний герой роману — процвітаючий фінансист Йозеф Зюсс Оппенгеймер. «Єврей Зюсс» — улюблений роман письменника, однак для нього довго не знаходилося видавця, і тому третій роман Фейхтвангера — «Потворна герцогиня» (1923), дія якого відноситься до 14 ст., вийшов раніше, був добре прийнятий критиками і відкрив шлях «Євреєві Зюссу». 2 листопада 1927 у газеті «Берлінер Тагеблатт» Фейхтвангер опублікував статтю «Стан справ у літературі», у якій йшла мова про післявоєнну німецьку літературу. Ця стаття — своєрідний маніфест письменника-реаліста, і лише в другу чергу літературний аналіз.

Фейхтвангер був і талановитим новелістом. У 1930 у Берліні була опублікована перша збірка оповідань письменника «Синя сорочка з Ітаки». Пізніше багато його оповідань («Оповідання про фізіолога доктора Б.» (1934), «Вірний Петер» (1946), «Парі» (1946) та ін.) друкувалися в періодиці та виходили окремими книгами.

Романи трилогії «Зала очікування» («Успіх», 1930; «Родина Опперман», 1933; «Вигнання», 1939) об'єднані антифашистською тематикою: в «Успіху» описані перші кроки фашистів, «Родина Опперман» розповідає про прихід фашистів до влади, «Вигнання» розповідає про долю німецьких емігрантів.

У 1930-і рр. остаточно склалася концепція «фейхтвангерівського історичного роману» — насамперед роману про сучасність. Роман «Родина Опперман», написаний у 1933, вийшов в Амстердамі в видавництві «Кверідо». В ньому використаний характерний прийом літератури 20 століття — розкриття трагедії суспільства через опис трагедії однієї родини.

Роман «Вигнання» вийшов в світ в 1938 у журналі «Інтернаціонале Літератур», повністю книгу видало в 1940 р. видавництво «Кверідо». Тема роману — життя німецьких емігрантів у Парижі. В основу сюжету покладено реальні події, пов'язані з викраденням нацистами журналіста — емігранта Якоба.

Після приходу до влади фашистів (1933) Фейхтвангер, як і багато інших діячів культури і мистецтва, був позбавлений громадянства, його майно було конфісковано, бібліотека спалена, а голову письменника оцінили в 10 тисяч марок. Письменник втік у Францію, де в Парижі був створений Союз німецьких письменників під головуванням Л. Франка. Фейхтвангер був одним з ініціаторів Паризького конгресу, ввійшов у секретаріат постійного бюро Міжнародної асоціації письменників для захисту культури.

У 19321942 р. виходить у світ трилогія Фейхтвангера «Йосип»: романи «Юдейська війна» (1932), «Сини» (1935) і «Настане день» (1942), головний герой якої — давньоримський історик і письменник Йосип Флавій. Роман «Лже-Нерон» (1936).

З 1939 Фейхтвангер жив у місті Санарі-Сюр-Мер (Франція), а в 1940 він оселився в США, у передмісті Лос-Анджелеса Пасифік-Палісейдес. У 1943 письменник взяв участь у конгресі письменників у Лос-Анджелесі, у тому ж році вийшов роман «Брати Лаутензак» (у рукописі «Чудотворець»), який продовжив серію антифашистських романів. Роман «Сімона», присвячений Другій світовій війні, вийшов у світ через рік, у 1944, англійською мовою, а у 1945 він був виданий в Амстердамі німецькою мовою.

Після війни письменник звертався винятково до історичного жанру. Основним об'єктом у його нових романах стала Велика Французька революція (17891794). Основою першого роману «Лиси у винограднику, або Зброя для Америки» (1947) стала ідея неподоланності прогресу, що несла із собою епоха революції. Незакінчене есе «Будинок Дездемони», або «Велич і границі історичного оповідання» присвячене природі історичного жанру. У 1948 з'явилася п'єса Фейхтвангера «Потьмарення розумів, або Диявол у Бостоні», у якій письменник виступив проти «холодної війни»; вона викликала міжнародний резонанс. До 125-річчя з дня смерті іспанського художника Франсиско Гойї Фейхтвангер написав роман «Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» (1951). Особливістю побудови твору є те, що кожна глава закінчується білими віршами, у рядках яких міститься ідея даної глави і своєрідний висновок з неї. У 1953 у світ вийшов роман «Мудрість дивака, або Смерть і перетворення Жана-Жака Руссо». Роман «Іспанська балада» (або «Єврейка з Толедо») (1955) присвячений подіям 12 століття, часу хрестових походів, Реконкісти. У 1953 Фейхтвангеру була присуджена Національна премія уряду НДР.

Переклади українською[ред. | ред. код]

  1. Фейхтвангер Л. Сім'я Оппенгеймів. – К., 1936. – 387 с. Переклад З. Йоффе, за ред. І. Маненка.
  2. Фейхтвангер Л. Іудейська війна. – К., 1937. – 500 с. Переклад з нім. І. Маненка.
  3. Фейхтвангер Л. Сини. – К., 1938. – 456 с.
  4. Фейхтвангер Л. Гойя, або Тяжкий шлях пізнання. – К., 1957. – 576 с. Переклад з нім. Ю. Бедзика і М. Овруцької.
  5. Фейхтвангер Л. Успіх. - К., 1981. - 744с. Переклад з нім. О. Синиченка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122795134
  2. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jaretzky, Reinhold (1998). Lion Feuchtwanger: mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten (вид. 5-те). Reinbeck bei Hamburg: Rowohlt. ISBN 3-4995-0334-4. 
  • von Sternburg, Wilhelm (19999). Lion Feuchtwanger. Ein deutsches Schriftstellerleben. Berlin: Aufbau-Taschenbuch-Verlag. ISBN 3-7466-1416-3. 
  • Wagner, Hans (1996). Lion Feuchtwanger. Berlin: Morgenbuch. ISBN 3-3710-0406-6. 

Посилання[ред. | ред. код]