Мавро Орбіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мавро Орбіні
Mavro Orbini il regno de gli slavi.jpg
Народився 1563
Дубровник, Дубровницька республіка
Помер 1614[1]
Дубровник, Дубровницька республіка
Громадянство
(підданство)
Republic of Dubrovnik Flag.png Дубровницька республіка
Діяльність письменник, pan-slavist, історик
Володіє мовами латина[1]
Конфесія Римо-католицька церква

Мавро Орбіні (італ. Mauro Orbini, в 1600 р. писали італ. Mavro Orbini, хорв. Mavro Orbin, ?1563 — 1614, Рагуза, нині Дубровник) — слов'янський історик, вважається засновником історичної науки, слов'янознавства у південних слов'ян. Бенедиктинець[2], архімандрит Рагужський з Рагузи сицилійської.

З 15-річного віку став католицьким монахом ордену Бенедиктинців[2], а потім ігуменом монастиря бенедиктинців на острові Млет.

Автор книги «Слов'янське царство» (1601, на італійській мові), що попала в «Індекс заборонених книг»[2], де намагався дати історію всіх слов'янських народів. У творі навів переклад сербської хроніки XII ст., літопис попа Дуклянина, яка таким чином стала відома історії. За наказом Петра I цей твір був перекладений (з скороченнями) російською мовою під назвою «Кніга Історіографія початія імєнє, слави і расшірєнія народа славянского…» (1722).

«Історія слов'ян» рясніє легендарними і міфічними сюжетами, автор не проводив критики джерел з точки зору достовірності[3]. Незважаючи на всю легендарність змісту, книга Орбіні зіграла роль у становленні національної самосвідомості південних слов'ян[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Мавро Орбини, «Славянское царство», г. Москва, изд. ЗАО «ОЛМА медиа групп», 2010 г. — С.5-7. (рос.)
  3. «Славянское источниковедение», 1965
  4. Дни славянской письменности и культуры: сборник докладов и сообщений: Том 5. 1996

Джерела[ред. | ред. код]