Магнезіоферит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Магнезіоферит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mfr[2] |
| Хімічна формула | MgFe³⁺₂O₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.BB.05[3] |
| Dana 8 | 7.2.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 227d[4] |
| Колір риси | гранатовий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
магній[5], залізо(III)d[5] |
| Типова місцевість | Везувій[3] |
 Магнезіоферит у Вікісховищі | |
Магнезіоферит (рос. магнезиоферрит; англ. magnesium ferrite; нім. Magnesioferrit m) — мінерал, оксид магнію і заліза координаційної будови з гр. шпінелі. Хімічна формула: MgFe2O4. Містить (%): MgO — 20,16; Fe2O3 — 79,64. Сингонія кубічна. Форми виділення: щільні грубо- або тонкозернисті агрегати. Густина 4,54-4,65. Твердість 6,50-6,75. Колір чорний до коричнювато-чорного. Риса чорна. Сильно магнітний. Блиск металічний до напівметалічного. Ізотропний. У чистому вигляді зустрічається рідко. Знайдений у вулканічних породах, а також у фумаролах Везувію, Етни (Італія), Стромболі й Вулькано (Ліпарські острови). Від магнезіо… й назви мінералу фериту (C.E.Rammelsberg, 1859).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Магнезіоферит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Магнезіоферит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |