Магнетоплюмбіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магнетоплюмбіт
Хімічна формула PbFe³⁺₁₂O₁₉
Ідентифікація
Колір чорний, сіро-чорний
Сингонія гексагональна
Спайність досконала
Твердість за шкалою Мооса 6,5
Колір риски темно-коричнева
Питома вага 5,517

Магнетоплюмбі́т (рос. магнетоплюмбит, англ. magnetoplumbite, нім. Magnetoplumbit m) — мінерал, оксид свинцю, манґану та заліза.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: 1. За Є.Лазаренком: PbFe12O19. 2. За К.Фреєм: Pb(Mn, Fe)6O10.

Склад у % (з родов. Лонґбан): PbO — 20,02; Fe2O3 — 52,22.

Домішки: Mn2O3, TiO2, MnO, Al2O3.

Сингонія гексагональна.

Вид дигексагонально-дипірамідальний.

Густина 5,517.

Твердість 6,5.

Спайність досконала. Кристали гостропірамідальні.

Колір чорний, сіро-чорний.

Риса темно-коричнева. Сильно магнітний.

В районі Лонґбан (Швеція) зустрічається з марганцевистим біотитом. Названий за магнітними властивостями і вмістом свинцю (G. Aminoff, 1925).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]