Магомеджанов Магомедалі Камільєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магомеджанов Магомедалі Камільєвич
рос. Магомедали Камильевич Магомеджанов
Народився1 січня 1967(1967-01-01)
Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер14 лютого 2024(2024-02-14) (57 років)
Севастополь
ПохованняKhlyutd
Діяльністьофіцер
Alma materРязанське повітряно-десантне командне училище і Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації
УчасникПерша чеченська війна, Друга чеченська війна, Інтервенція Росії в Сирію і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Військове званняполковник
Нагороди
Герой Російської Федерації
орден «За військові заслуги» медаль «За відвагу» Медаль Суворова медаль Жукова Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 1-го ступеня з мечами Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня з мечами

Магомедалі Камільєвич Магомеджанов (рос. Магомедали Камильевич Магомеджанов; 1 січня 1967, Дагестанська АРСР, РРФСР14 лютого 2024, Севастополь, Україна) — російський офіцер, полковник ЗС РФ. Герой Російської Федерації.

Біографія

[ред. | ред. код]

П'ятий з шести дітей в сім вчителів. В 1982 році закінчив 8 класів середньої школи, після чого вступив в технікум в Рязані. В 1985 році призваний в радянську армію, менш ніж через рік став заступником командира взводу розвідувального батальйону. В 1986/91 роках навчався в Рязанському повітрянодесантному командному училищі, після чого був призначений в 61-шу окрему бригаду морської піхоти в Спутніку. Служив командиром взводу морської піхоти, з 1993 року — командиром десантно-штурмової роти 876-го окремого десантно-штурмового батальйону. Надалі служив на командних посадах в частинах морської піхоти, в тому числі в 177-му окремоу пошлку морської піхоти в Каспійську. Учасник Першої і Другої чеченських війн. Навчався в Загальновійськовій академії ЗС РФ, після чого в 2008-2010 роках був командиром 61-ї окремої бригади (з 2009 року — полку) морської піхоти. Учасник інтервенції в Сирію.

З 2022 року у складі берегових військ ВМФ РФ брав участь у вторгненні в Україну. В 2023 році призначений заступником командувача 18-ю загальновійськовою армією в Сімферополі. 13 лютого 2024 року був важко поранений під час боїв в районі міста Олешки і наступного дня помер у шпиталі. 17 лютого 2024 року був похований в селі Хлют в Дагестані.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Отримав численні нагороди, серед яких:

Посилання

[ред. | ред. код]