Майбломма
Majblomma («травнева квітка», до 1998 року називалася Förstamajblomman — «першотравнева квітка»[1]) — це штучна квітка, яку прикріплюють, наприклад, на одяг. Продаж таких квіток з метою збору коштів на благодійність проводять у Швеції, Фінляндії, Норвегії та Естонії. У Швеції майбломма продається з 1907 року, коли в Гетеборзі було засновано асоціацію Förstamajblommans riksförbund.[2] Квіти продають школярі та скаутські загони[en][3], як правило, упродовж двох тижнів у квітні. Дохід від шведських продажів йде на допомогу дітям, які потребують додаткової підтримки. У Фінляндії перша «травнева квітка» була продана в 1908 році[4], а в Норвегії продажі почалися в 1909 році, і проводить їх Норвезька жіноча асоціація здоров'я.[5][6]
Історія[ред. | ред. код]
Ініціаторкою цієї акції була Беда Галльберг[en], маючи на меті організувати щось, що матиме широку прихильність, і їй це вдалося. Газета Göteborgs Handels- och Sjöfartstidning[sv] писала у травні 1907 року:
|
Блакитна квітка отримала перемогу. Усе місто її відзначає. Куди не підеш, скрізь її видно на пальтах і плащах, шарфах і шалях. Продавець, клерк, робітник, старець і дитина, кондуктор трамваю, полісмен, каякер, водій — усі носять квітку і вчувається в повітрі, що всі щасливі бути частиною цього. Це ідеал серед ідей: проста, ентузіастична й отруйна.
Оригінальний текст (швед.) Den blå blomman har vunnit en seger. Hela staden hyllar den. Öfverallt, hvart man kommer, ser man den på rockslag och kappor, i halsdukar och schalar. Affärsmannen, tjänstemannen, arbetare, gubben och barnet, konduktören i spårvagnen, polisen, kajåkaren, kusken – alla bär blomman och känner i luften att alla äro glada öfver att få vara med. Det är idealet bland idéer: enkel, entusiasmerande och gifvande. |
|
Перші «травневі квітки» продавалися задля боротьби з туберкульозом в Гетеборзі, а потім ідея швидко поширилася по всій країні, а також за кордоном. У цей час не було нагалодженої системи допомоги, і багато хворих потребували благодійності.
Майбломма швидко поширилася зі Швеції до кількох інших країн, які також взялися за боротьбу з бідністю та туберкульозом. Беда Галльберг стала всесвітньо відомою та шанованою. Вона була другою шведською жінкою, яка отримала пожиттєву державну пенсію за свою енергійну організаторську діяльність.[1][7] «Травневі квітки» почали поширюватися у Фінляндії (1908), Норвегії та Данії (1909), Нідерландах та Бельгії (1910), Росії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Італії та Франції (1911), Англії та Естонії (1912), Алжирі (1913), Кубі (1916), США (1922) та Індії (1932).[2] Сьогодні майбломма залишилася лише у Швеції, Фінляндії, Норвегії та Естонії. В інших країнах акція припинилася з ліквідацією туберкульозу.
Під час пандемії коронавірусу 2019—2021 рр. звичайні розпродажі не відбувалися. Натомість був організований збір коштів через Інтернет.[8]
Майбломма в різних країнах[ред. | ред. код]
Швеція[ред. | ред. код]
Фонд Majblommans riksförbund[sv] працює над покращенням умов для дітей та боротьбою з дитячою бідністю у Швеції, головним чином через концепцію «діти допомагають дітям». Раз на рік упродовж приблизно двох тижнів діти по всій Швеції продають «травневі квітки».
Гроші, які збирають діти, впродовж року розподіляються на гранти окремим дітям, які проживають у Швеції[9]. Ідея полягає в тому, що збирання грошей від продажу majblomma слугує виховним інструментом для розвитку у школярів емпатії до інших дітей поруч. Щороку фонд випускає навчальний матеріал для 4 і 5 класів, щоб надихнути здобувачів освіти на боротьбу з бідністю у світі[10].
У 2017 році діти продали majblomma на суму понад 60 млн шведських крон.
Майбломма виготовляється щороку іншого кольору, і стала колекційним об'єктом. За традицією технічного університету Чалмерса, чалмерист повинен щороку купувати майбломму, щоб вчепити її на китицю студентського капелюха, — таким чином, за квітами на капелюсі видно, скільки років студент навчався. Раніше була традиція, щоб майбломма була синьою кожні п'ять років, однак з 2012 року від цієї традиції відмовилися, і Majblommans riksförbund тепер дозволяє дітям брати участь у вирішенні забарвлення квітки наступного року.[11]
Кольори у різні роки[ред. | ред. код]
Нижче подано кольори шведської majblomma, починаючи з 1926 року. Форма квітки дещо змінювалася упродовж років.
-
1926 -
1927 -
1928 -
1929 -
1930 -
1931 -
1932 -
1933 -
1934 -
1935 -
1936 -
1937 -
1938 -
1939 -
1940 -
1941 -
1942 -
1943 -
1944 -
1945 -
1946 -
1947 -
1948 -
1949 -
1950 -
1951 -
1952 -
1953 -
1954 -
1955 -
1956 -
1957 -
1958 -
1959 -
1960 -
1961 -
1962 -
1963 -
1964 -
1965 -
1966 -
1967 -
1968 -
1969 -
1970 -
1971 -
1972 -
1973 -
1974 -
1975 -
1976 -
1977 -
1978 -
1979 -
1980 -
1981 -
1982 -
1983 -
1984 -
1985 -
1986 -
1987 -
1988 -
1989 -
1990 -
1991 -
1992 -
1993 -
1994 -
1995 -
1996 -
1997 -
1998 -
1999 -
2000 -
2001 -
2002 -
2003 -
2004 -
2005 -
2006 -
2007 -
2008 -
2009 -
2010 -
2011 -
2012 -
2013 -
2014 -
2015 -
2016 -
2017 -
2018 -
2019 -
2020 -
2021 -
2022 -
2023 -
2024
Фінляндія[ред. | ред. код]
Ґрета Кляріх[fi] представила «травневу квітку» у Фінляндії в 1908 році.[4] За час існування проєкту у Фінляндії ним опікувалися різні організації, але він залишається найстарішою дійсною благодійною акцією в країні. У Фінляндії продають ті ж квітки, що й у Швеції, тому що Асоціація громадського здоров'я (Folkhälsan[fi]) купує їх через Majblommans riksförbund.[12]
Кошти від продажу у Фінляндії спрямовуються на підвищення безпеки для дітей та молоді, наприклад, через уроки дорожнього руху та плавання від Асоціації громадського здоров'я.
Норвегія[ред. | ред. код]
У Норвегії maiblomsten продаються з 1909 року Норвезькою жіночою медичною здоров'я[no]. Початково гроші збирали на боротьбу з туберкульозом; нині дохід йде на дослідження жіночого здоров'я, а також на потреби дітей та молоді.[6]
Виробництво[ред. | ред. код]
«Травневі квітки» вироблялися у Швеції до 1999 року, але після зношення устаткування було вирішено купувати квітки у фабрики в Китаї, зокрема й для того, щоб зробити їх максимально економічно вигідними, а значить, підвищити частку збору, яка йде на благодійність. Шведська експортна рада допомогла з пошуком партнера та знайшла завод у провінції Чжецзян на сході Китаю. Фабрика називається Good Luck, і між Majblomman і фабрикою був підписаний своєрідний кодекс поведінки про дотримання гарних умов праці.[13] Принаймні раз на рік представники Majblomman відвідують фабрику та низку субпідрядників, а також здійснюють візити без попередження.
Majblommans riksförbund платить китайській фабриці Good Luck 16 ере за маленьку квітку[14]. Працівники там заробляють на 35 % вище мінімальної заробітної плати. У Швеції майбломма продається за 20 шведських крон (у 2014 році) за кожну[15]. Вона також доступна у вигляді наклейки, вінка та значка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ”Den första majblomman”. Nordiska museet. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 20 квітня 2012.
- ↑ а б в ”Majblommans historia”. www.majblomman.se. Архів оригіналу за 2012-0420. Процитовано 19 квітня 2012.
- ↑ ”Hur säljer man?”. www.majblomman.se. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.
- ↑ а б Årets majblomma är här - folkhalsan.fi. www.folkhalsan.fi (швед.). Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Maiblomsten - Norske Kvinners Sanitetsforening. www.sanitetskvinnene.no. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ а б Blomstrer for solidaritet (norska) . www.sanitetskvinnene.no. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 20 квітня 2012.
- ↑ ”Den första majblomman - läs mer”. Nordiska museet. Архів оригіналу за 23 березня 2008. Процитовано 20 квітня 2012.
- ↑ Majblommans insamling blir av! | Majblommans Riksförbund. via.tt.se (швед.). Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 30 квітня 2020.
- ↑ Bidrag till barn. www.majblomman.se. Архів оригіналу за 5 квітня 2014.
- ↑ Majblommans studiematerial 'Jag vill också vara med'. www.majblomman.se. Архів оригіналу за 30 серпня 2011.
- ↑ Majblommans riksförbund, Facebook, 2012-04-20. швед. "Sedan vi började med att barn skulle få designa blommorna har vi inte hållit så hårt på det. Vi tycker det är finare att starta en tradition där barnen ska få göra sin röst hörd i Majblomman, även i färgsättningen."
- ↑ ”Beda Hallberg Majblomman - Finlands äldsta insamlingsmärke”. www.folkhalsan.fi. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.
- ↑ Majblommans Code of Conduct, Appendix 13 (PDF) (англ.). www.majblomman.se. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2011.
- ↑ Wong, Ola (19 квітня 2009). 16 öre att tillwebsitea - 10 kr att köpa. Sydsvn. Архів оригіналу за 20 квітня 2009.
- ↑ Heyman, Eva (13 квітня 2010). Nu är majblommorna här. Göteborgs-Posten. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 maj 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майбломма |
- Офіційний вебсайт [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.]