Макаревич Анна Мойсеївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макаревич Анна Мойсеївна
Nunes Vais, Mario (1856-1932) - Anna Kuliscioff a Firenze (1908).jpg
Ім'я при народженні італ. Anja Moiseevna Rosenštein
Народилася 9 січня 1857(1857-01-09)[1]
Сімферополь, Російська імперія
Померла 27 грудня 1925(1925-12-27)[1] (68 років)
Мілан, Королівство Італія
Поховання Монументальний цвинтар у Мілані[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність лікар, журналістка, політик
Alma mater Падуанський університет
Володіє мовами італійська[1]
Партія Італійська соціалістична партія і United Socialist Party[d]

Макаревич Анна Мойсеївна (у дівоцтві — Розенштейн, псевдонім — Кулішова; 9 січня 1854 (28 грудня 1853)(18531228), Сімферополь — 29 грудня 1925, Мілан) — народниця, соціалістка, політичний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась в Сімферополі у купецькій сім'ї.

Закінчила Сімферопольську губернську гімназію (навчалася разом із Андрієм Желябовим), потім вступила до Цюріхського політехнікуму; 1873 року через зв'язки зі членами гуртка братів Жебуньових повернулась зі Швейцарії до Одеси, з групою П. Макаревича 1875 року увійшла до складу гуртка «чайковців»; була обвинувачена в пропаганді серед робітників, але уникла арешту і тому не притягувалася по «процесу 193-х», де проходив і судився її перший чоловік П. Макаревич.

1877 року як народниця діяла в групі «південних бунтарів» Володимира Дебагорія-Мокрієвича в Києві й області, серед них були: Віра Засулич, Я. Стефанович, М. Фроленко та інші. Після арештів частини товаришів по Чигиринській справі виїхала до Парижа, де жила під псевдонімом Кулішова; у травні 1877 року арештовувалася в Парижі і Флоренції за участь в організації секції Інтернаціоналу, була вислана зі Франції.

Залучалася до діяльності емігрантських соціалістичних груп, зокрема, коли жила у Швейцарії під прізвищем другого чоловіка, соціаліста А. Коста; 1877 року в Женеві підписалася під статутом «Товариства допомоги політичним вигнанцям із Росії» поряд з підписами Михайла Драгоманова, П. Аксельрода, князя Петра Кропоткіна та інших. З 1885 року жила в Італії, 1890–91 років разом з чоловіком Філіппо Тураті заснувала журнал «Critica sociale», з 1892 року брала участь у заснуванні Партії італійських трудящих.

Померла в Мілані.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • «Каторга и ссылка» (М.), 1924, № 1, 4 (11); 1925, № 1 (14)
  • Schiavi A. Anna Kuliscioff. Roma, 1955
  • Афанасьев о революционной деятельности Анны Кулешовой в 1873—1892 гг. В кн.: Россия и Италия. М., 1968
  • Павлюченко Э. А. Женщины в русском освободительном движении. М., 1988.
  • а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.