Максим Калашников

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Калашников
Максим Калашников
Maxim Kalashnikov and Vladimir Khomyakov live on The National Issue — February 25, 2011.jpg
Ім'я при народженні Влади́мир Алекса́ндрович Кучере́нко
Псевдо Максим Калашников
Народився 21 грудня 1966(1966-12-21) (52 роки)
Ашхабад, Туркменська РСР
Громадянство Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність письменник, журналіст, футуролог, політик
Alma mater Історичний факультет МДУ[d]
Мова творів російська
Жанр Історія, геополітика
Сайт: mk.3project.info

Максим Калашников у Вікісховищі?

Максим Калашников (справжнє ім'я: Володимир Олександрович Кучеренко; рос. Влади́мир Алекса́ндрович Кучере́нко; * 21 грудня 1966, Ашхабад, Туркменська РСР) — російський журналіст, громадський і політичний діяч, письменник-футуролог і публіцист. Секретар Центральної ради партії «Батьківщина: здоровий глузд», член Федеральної ради «Партії справи», член російської консервативно-націоналістичної організації «Ізборський клуб», співзасновник «Комітету 25 січня» під головуванням І.В. Гіркіна «Стрєлкова».

Позиціонує себе як фашиста, що поважає Сталіна[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї одеського журналіста Олександра Васильовича Кучеренка. З 1978 р. жив в Одесі, де його батько став кореспондентом «Правди» по Одеській, Миколаївській, Кримської та Херсонській областях. У 1983 р. закінчив школу № 35 і вступив на історичний факультет Одеського університету.

З 1985 по 1987 рік служив у лавах Збройних сил СРСР. Службу проходив у рядах внутрішніх військ МВС СРСР, закінчив службу в липні 1987 р. у званні старшого сержанта.

У 1991 р. закінчив історичний факультет МДУ.

Журналістська кар'єра:

Регулярно публікується у відкритій електронній газеті «ФОРУМ.мск».

11 вересня 2010 р. обраний секретарем зі стратегічного розвитку Центральної ради партії «Батьківщина: здоровий глузд».

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Лист президенту[ред. | ред. код]

Як відповідь на статтю президента Д.А. Медведєва «Росія, вперед!», опублікував відкритий лист[2] з пропозиціями щодо інноваційного розвитку. Лист дійшов до адресата, що було показано по телебаченню.[3]

Лист викликав велику реакцію: Медведєв при зустрічі з віце-прем'єром Сергієм Собяніним доручив уряду РФ розглянути пропозицію російського громадянина Максима Калашникова щодо технологічної модернізації економіки, яке він прочитав в Інтернеті. Пізніше відбулися зустрічі Калашникова з віце-прем'єром Собяніним і заступником глави адміністрації президента Владиславом Сурковим (4 грудня 2009), де він висловив свої пропозиції.[4]

Лист прем'єр-міністру[ред. | ред. код]

20 листопада 2010 р. опублікував у своєму блозі відкритий лист діючому прем'єр-міністрові Володимиру Путіну.[5] У своєму листі Калашников передрік прем'єр-міністру швидке повалення лібералами за підтримки США. Футуролог запропонував прем'єр-міністру передачу влади патріотичним силам в обмін на вічний притулок у Росії і збереження статусу мільярдера.

Блогер Анатолій Вассерман підтримав Максима Калашникова[6], заявивши при цьому, що не впевнений, що згадані Калашниковим багатомільярдні статки колишнього президента і нинішнього прем'єра Російської Федерації дійсно існують, також висловив сумнів в оточенні Путіна і згадав неприйняття його західними елітами. На думку Анатолія, Росія — стратегічна видобуток НАТО, з усіма витікаючими обставинами.

"Комітет 25 січня"[ред. | ред. код]

25 січня 2016 року разом із кількома відомими російськими діячами націоналістичного керунку, т. зв. "імперцями" (Є. Просвірин, Е. Лімонов, О. Кунгуров та ін.) узяв участь у засновчій нараді т. зв. "Комітету 25 січня" під головуванням І. Гіркіна. Комітет позиціюється як "третя сила", і протиставиться існуючій владі та прозахідним лібералам. Головною метою новоствореної організації було проголошено захоплення влади у Російській Федерації після повалення режиму Путіна, гуртування навколо себе "силовиків", неприпущення до влади лібералів, запобігання розпаду РФ, поширення "російського світу" на території України та Білорусі, підкреслюється провідна роль російської нації у державостворенні. При цьому наголошується, що у поваленні існуючого режиму "Комітет 25 січня" участі не братиме, очікуючи його природнього занепаду. [7] [8].

Політична позиція[ред. | ред. код]

Називає себе людиною з іншої Реальності, громадянином Імперії. Висував ідею створення держави-​​корпорації. Вважає себе сталіністом.

Розпад СРСР сприйняв як особисту трагедію, у своїх книгах причинами розпаду СРСР називав бюрократизацію правлячої верхівки після Сталіна і забуття своїх героїв. Тому в своїх книгах оспівує велику радянську цивілізацію і переконаний у надії на те, що цивілізація ця не пішла в минуле, а десь зачаїлася, й ось-ось вибереться з таємного сховища, гуркочучи сталевими гусеницями танків і підриваючи тишу ревінням ракетних двигунів. У своїй творчості неодноразово заявляв про необхідність випереджаючого інноваційного розвитку країни шляхом впровадження унікальних технологій і жорстких антикорупційних заходів.

Критика[ред. | ред. код]

Деякі критики називають Калашникова ідеологом Путіна, що він завжди спростовує та в своїх книгах піддавав критиці Єльцина і Путіна.

Санкції[ред. | ред. код]

8 серпня 2015 року Кучеренко внесений до «Чорного списку Міністерства культури України»[9].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Московский спрут (1993).
  • Москва — империя тьмы (1995).
  • Сломанный меч империи (1-е вид., 1998; 2-е вид., 2000; 3-є вид. 2002).
  • Битва за небеса (1-е вид., 2000; 2-е вид., 2002).
  • Гнев орка (в соавторстві з Юрієм Крупновим, 2003).
  • Оседлай молнию (в соавторстві з Юрієм Крупновим, 2003).
  • Вперед, в СССР-2 (2003).
  • Третий проект (в 3-х томах, в соавторстві с Сергієм Кугушевим, 2005).
  • Максим Калашников. Код Путина.ISBN 966-8882-29-6
  • Максим Калашников. Война с Големом. — АСТ, Астрель, 2006. — 672 с. — 20 000 екз. — ISBN 5-17-033755-8, ISBN 5-271-13535-7
  • Максим Калашников, Родіон Русов. Сверхчеловек говорит по-русски. — АСТ, Астрель, 2006. — 640 с. — (Великие противостояния). — 20 000 екз. — ISBN 5-17-037432-1, ISBN 5-271-14118-7
  • Максим Калашников. Крещение огнем: Вторжение из будущего. — АСТ, Астрель, Хранитель, 2007. — 448 с. — (Великие противостояния). — 5 000 екз. — ISBN 978-5-17-040991-4, ISBN 978-5-271-15521-5, ISBN 978-5-9762-2359-2
  • Максим Калашников. Крещение огнем: Вторжение из будущего. — Астрель, АСТ, Хранитель, 2007. — 448 с. — 10 000 екз. — ISBN 978-5-17-042312-5, ISBN 978-5-271-16107-0, ISBN 978-5-9762-2698-2
  • Максим Калашников, Ігор Бощенко. Будущее человечество. Открытый код власти: загадки третьего тысячелетия. — АСТ, Хранитель, Астрель, 2007. — 320 с. — 5 000 екз. — ISBN 978-5-17-042329-3, ISBN 978-5-271-16152-0, ISBN 978-5-9762-3634-9
  • Русская Доктрина / Максим Калашников рекомендует; ред. Кобяков, А., Авер'янов В. — Эксмо, 2007. — 864 с. — (Русская Правда). — 8 000 екз. — ISBN 978-5-903339-09-9
  • Максим Калашников. Крещение огнем: Борьба исполинов. — АСТ, Астрель, 2008. — 512 с. — (Великие противостояния). — 8 000 екз. — ISBN 978-5-17-051332-1, ISBN 978-5-271-20710-5
  • Максим Калашников. Крещение огнем: Борьба исполинов. — АСТ, Астрель, 2008. — 512 с. — 7 000 екз. — ISBN 978-5-17-051333-8, ISBN 978-5-271-20711-2
  • Максим Калашников. Цунами 2010-х годов. — Фолио, 2008. — 576 с. — 10 000 екз. — ISBN 978-5-94966-194-9
  • Максим Калашников. Крещение огнем: Алтарь победы. — Фолио, 2008. — 512 с. — (Великие противостояния). — 4 000 екз. — ISBN 978-5-94966-184-0
  • Максим Калашников. Крещение огнем: Вьюга в пустыне. — Фолио, 2009. — 640 с. — 7 000 екз. — ISBN 978-5-94966-186-4
  • Максим Калашников. Крещение огнем: Звезда пленительного риска. — Фолио, 2009. — 544 с. — 7 000 екз. — ISBN 978-5-94966-187-1
  • Максим Калашников, Сергій Бунтовський. Независимая Украина: Крах проекта. — Фолио, 2009. — 416 с. — 10 000 екз. — ISBN 978-5-94966-188-8
  • Максим Калашников. Глобальный Смутокризис. — Харвест, 2009. — 640 с. — 5 000 екз. — ISBN 978-985-16-7002-0
  • Максим Калашников. Глобальный Смутокризис. — Харвест, 2009. — 640 с. — 7 000 екз. — ISBN 978-985-16-7003-7
  • Максим Калашников, Володимир Кучеренко. Низшая раса. — Яуза, Эксмо, 2009. — 512 с. — 4000 екз. — ISBN 978-5-699-38550-8
  • Максим Калашников. Россия на дне. Есть ли у нас будущее? — Яуза-Пресс, 2009. — 352 с. — 5000 екз. — ISBN 978-5-9955-0105-3
  • Максим Калашников, Євген Осінцев. Завтра была война: 22 декабря 201... года. — АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 384 с. — 10 000 екз. — ISBN 978-5-17-067386-5, 978-5271-28065-8, 978-5-226-02715-4
  • Максим Калашников, Віталій Авер'янов, Андрій Фурсов. Новая опричнина, или Модернизация по-русски. — Фолио, 2011. — 5000 екз. — ISBN 978-5-94966-218-2

Брошури[ред. | ред. код]

  • Геноцид русского народа. Что может нас спасти? (2005).
  • Американское иго. Зачем дяде Сэму русские рабы (2005).
  • «Вор должен сидеть в тюрьме!» (2006).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]