Максишко Денис Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денис Максишко
Максишко Денис Костянтинович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенант
Максишко Денис Костянтинович.jpg
Загальна інформація
Народження 11 вересня 1982(1982-09-11)
м. Запоріжжя
Смерть 14 березня 2022(2022-03-14) (39 років)
с. Прибузьке, Миколаївська область
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Денис Костянтинович Максишко (11 вересня 1982, м. Запоріжжя — 14 березня 2022, с. Прибузьке, Миколаївська область) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 вересня 1982 року в місті Запоріжжя. У 2004 році закінчив юридичний факультет Запорізького національного університету. В цьому ж виші працює його мама — завідувачка кафедри економічної кібернетики, доктор економічних наук, професорка Наталія Костянтинівна Максишко. У 2014 року пішов добровольцем в складі українського корпусу «Правий Сектор» кулеметником.

Служив командиром батареї 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.

14 березня 2022 року загинув під час контрнаступу Збройних Сил України під Миколаєвом. У районі населеного пункту Прибузьке Миколаївської області військові під його керівництвом знищили російський блокпост, вивели з ладу техніку та знищили частину особового складу, але під час переміщення в район запасних вогневих позицій потрапили під обстріл ворожої артилерії та авіації.

17 березня 2022 року похований у селі Визирка Одеської області.

Нагорода[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Джерела[ред. | ред. код]