Макс Фремерей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Фремерей
нім. Max Fremerey
Народився 5 травня 1889(1889-05-05)
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 20 вересня 1968(1968-09-20) (79 років)
Крюн, Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Макс Фремерей (нім. Max Fremerey; 5 травня 1889, Кельн20 вересня 1968, Крюн) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

21 березня 1910 року вступив в армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 6 жовтня 1936 року — командир 17-го кавалерійського полку. З 1 травня 1939 року — вищий кавалерійський офіцер 3. З 26 серпня 1939 року — командир 480-го піхотного полку, з 26 жовтня 1940 року — 18-ї стрілецької бригади, з 20 вересня 1941 року — 29-ї піхотної дивізії. Учасник битви за Москву і Сталінградської битви. 25 вересня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 15 січня 1943 року — військовий комендант Ганновера. З 30 вересня 1943 по 30 квітня 1944 року — командир 155-ї танкової дивізії, з 20 травня 1944 року — 233-ї резервної танкової дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В липні 1947 року звільнений. Був активним членом різних ветеранських організацій, в першу чергу — Товариства 17-го кавалерійського полку.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Wolf Keilig: Das deutsche Heer 1939 – 1945. Gliederung, Einsatz, Stellenbesetzung. Band 3, Podzun, Bad Nauheim 1956, S. 91.
  • Samuel W. Mitcham Jr: The Panzer Legions: A guide to the German Army Tank Divisions of WWII and Their Commanders, Stackpole Military History, 2007, ISBN 978-0811733533, S. 208.

Посилання[ред. | ред. код]