Мак пісковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мак пісковий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Макові (Papaveraceae)
Рід: Мак (Papaver)
Вид:
Мак пісковий (P. argemone)
Біноміальна назва
Papaver argemone

Мак пісковий[1], або польовий[2] (Papaver argemone) — вид трав'янистих рослин родини макові (Papaveraceae). Поширений у Європі, західній Азії та Північній Африці.

Однорічна рослина до 5 дм заввишки. Стебла прості або розгалужені. Листки до 12[-20] см. Квіти: пелюстки темно-червоні, іноді з темною базальною плямою, до 25 мм; пиляки блідо-сині. Коробочки сидячі, від довгастих до булавоподібних, чітко ребристі, до 2 см, від рідко до слабо щетинисті[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Північна Африка: Алжир (пн.), Єгипет (пн.), Марокко, Канарські острови; Європа: Данія, Ірландія, Швеція (пд.), Норвегія (пд.), Велика Британія, Австрія, Бельгія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна (зх. і Крим), Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Греція, Італія (у т.ч. Сардинія), Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія (у т.ч. Косово), Словенія, Франція (у т.ч. Корсика), Португалія, Іспанія; Азія: Кіпр, Синай — Єгипет, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина, Вірменія; натуралізований: пн.-сх. й пн.-зх. США[4][5][3].

В Україні зростає на піщаних і кам'янистих місцях і посівах — на заході й у Криму. Бур'яниста, декоративна рослина[2]. Входить до переліку видів, які перебувають під загрозою зникнення на території м. Севастополя[6].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Papaver argemone // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 54. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of North America. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20.05.2018. (англ.)
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 20.05.2018. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 20.05.2018. (англ.)
  6. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.