Малафрена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малафрена
Malafrena
Жанрфентезі
Формароман
АвторУрсула Ле Гуїн
Моваанглійська
Опубліковано1979
Країна США
ВидавництвоBerkley Publishing
Corporation
ISBN-10:0-399-12410-1

«Малафрена» (англ. Malafrena) — роман американської письменниці Урсули Ле Гуїн, вперше опублікований 1979 року. Єдиним фентезійним елементом цього роману є те, що він розгортається в вигаданій країні Центральної Європи Орсинія, де також відбуваються події в її збірці «Оповіді Орсинії».

Багато в чому «Малафрена» читається як роман XIX століття з багатьма детальними героями, політичними та романтичними підсюжетами, відсутністю надприродного та місцями, які змінюються від особняків аристократії до нетрів і в’язниці. «Малафрена» написана для дорослої аудиторії, а не для дітей та молоді, цільової аудиторії більшості творів Урсули Ле Гуїн в 1979-1994 роках[1].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події роману розгортаються в період з 1825 по 1830 рік, коли Орсинія перебувала під владою Австрійської імперії. Головний герой — Італе Сорде, син власника маєтку на озері Малафрена в однойменній долині. Італе покидає маєток проти волі батька, щоб зайнятися націоналістичною та революційною політикою в столиці.

Головні герої

[ред. | ред. код]
  • Італе Сорде: головний герой роману.
  • Лаура Солде: сестра Італе.
  • Гвіде Сорде: батько Італе.
  • Емануель сорде: дядько Італе.
  • Елеонора: мати Італе.
  • Томас Брелавай: шкільний друг і співробітник у Красной.
  • Гіван Френін: шкільний друг і співробітник у Красной.
  • Граф Орлант Валторскар: сусід та друг родини.
  • П'єра Валторскар: сусід та друг родини.
  • Луїза Палудескар: молода знатна жінка у Красной.
  • Енріке Палудескар: брат Луїзи.
  • Амадей Естенскар: письменник з провінції Поляна.

Літературні впливи та критика

[ред. | ред. код]

Майк Кедден зазначає, що «Малафрену» не приділяли стільки уваги критики, як багато інших робіт Ле Гуїн, насамперед через те, що герої роману погано пов’язані один з одним[2]. Для розповіді використовується непомітний, всезнаючий автор, а сама Ле Гуїн визнає, що одним із найсильніших впливів на її твори про Орсинію здійснила російська література[3].

Грег Костикян розглянув «Малафрену» на сторінках журналу «Ares» (№6) і зазначив, що «„Малафрена“, здається, повідомляє, що провидців часто або зазвичай знищують, і хоча це трагічно, так має бути завжди, оскільки без них людство не може прогресувати»[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cadden, Mike. Ursula K. Le Guin Beyond Genre: Fiction for Children and Adults, (New York, NY: Routledge, 2005) page 114.
  2. Cadden, Mike. Ursula K. Le Guin Beyond Genre: Fiction for Children and Adults, (New York, NY: Routledge, 2005) page 30.
  3. Cadden, Mike. Ursula K. Le Guin Beyond Genre: Fiction for Children and Adults, (New York, NY: Routledge, 2005) page 153.
  4. Costikyan, Greg (January 1981). Books. Ares Magazine. Simulations Publications, Inc. (6): 30.

Література

[ред. | ред. код]
  • Cadden, Mike (2005). Ursula K. Le Guin Beyond Genre: Fiction for Children and Adults (вид. 1st). New York, NY: Routledge. ISBN 0-415-99527-2.

Посилання

[ред. | ред. код]