Планета вигнання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Планета вигнання
англ. Planet of Exile
Жанр науково-фантастичний роман
Автор Урсула Ле Гуїн
Мова англійська
Опубліковано жовтень 1966[1]
Видавництво Ейс Букс
Цикл Хайнський циклd
Попередній твір Планета Роканнона

«Планета вигнання» (англ. Planet of Exile) — науково-фантастичний роман американської письменниці Урсули Ле Гуїн. Книга входить до Хайнського циклу[ru]. Дія роману відбувається в майбутньому на далекій планеті, яка втратила зв'язок із Землею.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія роману відбувається на Верелі, третій планеті Етаміна[ru]. Планета обертається навколо світила за 60 земних років, тому небагато з її мешканців двічі застають одну пору року. На Верелі вже 600 років існує земна колонія — Космопорт (Космопор), яка з невідомих причин втратила зв'язок з рідною планетою і Лігою світів. По сусідству з ними живуть тубільці, Люди Аскатевара, які, як і земляни, є нащадками хайнців. Два народи практично ігнорують один одного, однак, коли настає чергова довга зима, вони змушені об'єднати свої сили в боротьбі проти чужих кочівників — гаалів. Самі колоністи змушені не підніматися вище технічного рівня тубільців, і до того ж у них народжується все менше життєздатних дітей. На тлі цієї війни за виживання проходить лінія кохання між землянином Джейкобом Агатом і тубілкою Ролері, і ця любов здатна назавжди об'єднати обидва народи.

Ролері і Агат вперше зустрічаються, коли цікава дівчина — «така задумлива, зухвала, самотня» — приходить подивитися на його місто «далеконароджених». Агат на власний подив попереджає її телепатично про насування припливу, бо, як кажуть його одноплемінники, «природжений дар — рідкісна річ у світі».

Надалі він намагається укласти союз, долаючи як неприйняття і расизм тубільців, так і забобони колоністів. Дізнавшись про те, що Ролері провела ніч з чужинцем, тубільці з її клану б'ють Агата, дівчина знаходить його напівживим і з великим трудом доставляє в Космопор.

Зимове місто — Тевар — захоплюють гаали, частину жителів, зокрема старого батька Ролері та її брата Умаксумана рятують жителі Космопора. Облога стає для всіх суворим випробуванням і одночасно згуртовує колоністів і аборигенів. Під час війни з'ясовується, що рани колоністів можуть запалюватися, а значить, за сторіччя їхні організми адаптувались до умов планети. Ролері сприймає це як можливість народити Агату сина.

На останніх сторінках роману гаали йдуть з міста, а Агат і Ролері стоять біля похоронного багаття її батька разом з уцілілими тубільцями.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Джейкоб Агат — фактичний лідер Ради Космопорту, головний герой.
  • Ролері — головна героїня з тубільців, самотня у зв'язку з тим, що народжена у період Літнього Безпліддя. Вона незалежна і свавільна, як і у родичів, у неї світла шкіра і золоті очі. Володіє рідкісною здатністю до уявної мови.
  • Вольд — батько Ролери, мудрий, але норовливий старійшина з міста Тевар.
  • Умаксуман — один з осінньонароджених синів Вольда, любив військові набіги і сутички з ворогами.
  • Уквет — онук Вольда, хоча він старший від Умаксумана.
  • Елла Пасфаль — член Ради колоністів, мудра і дотепна стара.
  • Сейко Есміт — остання представниця своєї знаменитої сім'ї, нащадків першого голови колонії. Красива, нервова, уїдлива, замкнута жінка середнього віку.

Зв'язок з Хайнським циклом[ред. | ред. код]

Народи різних світів у всесвіті Ле Гуїн походять з однієї планети, Хайна. Не є винятком і Верель, населений двома хайнськими расами, «далеконароджені» (колоністи) і «врасу» (тубільці), як вони один одного називають. Вміння уявної мови, якими володіють далеконароджені, було перейнято з планети Роканнон, тобто з планети, де відбувається дія попереднього роману циклу.

У наступному за хронологією творі циклу, «Місті ілюзій», верельська експедиція, що складається з змішаних нащадків цих двох рас, відвідує Землю, захоплену ворожими Сингами. Головним героєм роману є верельський навігатор Рамаррен, якому Синги стерли пам'ять.

Літературне значення і критика[ред. | ред. код]

«Планета вигнання» разом з «Планетою Роканнона» і «Містом ілюзій» показують потяг Ле Гуїн як нового письменника прийти до правдоподібного, однозначно запам'ятовуваного і простого місця дії своїх творів[2].

Переклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Sawyer, Andy The Mythic Fantasy of Robert Holdstock: Critical Essays on the Fiction, eds. Morse, Donald E. & Matolcsy, Kalman (London: McFarland & Company, Inc. 2011), стр. 77

Посилання[ред. | ред. код]